Подорож Свидовецьким хребтом

Мандрувати влітку Свидовецьким масивом одне задоволення: просторі полонини з овечками, колиби повні вурди і бринзи, мальовничі льодовикові озера з кришталево-чистою водою, на хребті полонинські ласощі – афини і брусниця, в лісовому поясі розмаїття грибів, одним словом – це край, що справді нагадує рай!

На Свидовецькому масиві доводилося бути вже не раз, але ще ніколи не випадала нагода пройти цей хребет повністю – від його початку до кінця, наприклад з Усть-Чорної до Квасів. Саме таку задумку я почав плекати ще на початку цього року. Терпеливо дочекавшись літа мрія почала поступово перетворюватися в реальність… читати далі»»»

Через Мармароси на Чорногору

Майже втрачена для широкого загалу назва Мармарош знову виникає і викликає до себе велике зацікавлення насамперед неповторними горами та мало порушеною природою цього карпатського краю. Розташований на пограниччі, віддалений від великих центрів промисловості, головних транспортних шляхів, Мармароський масив зберігає свою окремішність і загадковість.

Минулого тижня відбувся ФОТОтур “Від Попа до Попа – через Мармароси на Чорногору” в якому взяло участь 12 фотографів-мандрівників з різних міст України.

читати далі »

Ягідне життя

Афини… Коли купляєте літрову банку чорно-синіх ягід на ринку, не торгуйтеся, віддайте без слів ті десять -дванадцять гривень, що просять за цей цілющий соковитий бісер, і уважно придивіться до продавця. Якщо вам пощастило, і перед вами саме той, хто й збирав афини по гірських полонинах, знайте – ви бачите незвичайну людину – справжнього, “природного” екстремала, мужнього і відважного. Про таких кажуть, “наповнений зсередини світлом землі”. Їх рідко можна зустріти у великих містах, а якщо затримуються, то розгублюються і бідніють, й прагнуть швидше повернутись у своє село, до своїх гір…
читати далі»»»

До лісу за грибами

Літо у розпалі: прийшов час відпусток, відпочинку на природі, дачі, риболовлі, і певна річ, вийти на “тихе полювання” з кошиком. І хоча масове паломництво за грибами спостерігатиметься пізніше, а саме, в кінці літа та восени, проте, уже зараз, народ, спраглий за зимовий період свіжих емоцій, рушив у ліс, щоб підкріпитися білками, вітамінами, а також новими враженнями…читати далі»»»

Психологія туризму

Молодь приходить в туризм з різних причин. Одні – з цікавості, щоб сказати: «Так, я ходив, нічого особливого». Інші прагнуть знайти споріднені душі і міцну дружбу. Треті шукають гідну пару («справжнього чоловіка», «улюблену жінку»). Деякі хочуть довести собі, що вони не боягузи (надивившись по телевізору «Останнього героя» або «Фактор страху»).

Часто в похід йдуть, так би мовити, по стопах батьків, а то й, навпаки, тікають від тих, щоб відчути себе дорослими. Є й чимало просто любителів відпочинку на лоні живописної природи, чистого повітря, щоб втекти від міського гамору. Цей список можна ще довго продовжувати… читати далі»»»

Літування на полонині

Вівчарі на полонині зустрічають сонце найпершими. До неба їм рукою дістати, у горах чисте повітря джерельна вода і спокій. Та поряд із цією романтикою важка людська праця.

Вівчарство – це літування високо в горах, без вихідних, за будь-якої погоди. Півроку вівчарі живуть за десятки кілометрів від своїх родин та цивілізації. В їх колибах немає зручностей, дні проводять у постійному русі або приготуванні з овечого молока справжніх полонинських делікатесів – сиру, вурди та бринзи і радо пригощають туристів, які дедалі частіше стають їхніми гостями… читати далі»»»