Каштан з їстівними плодами
Каштан європейський (Castanea sativa), який називають їстівним, залишається маловідомим в Україні. Це дуже красиве, швидко ростуче, довговічне дерево, яке досягає тисячорічного віку. По красі і силі росту каштан може конкурувати з дубом, хоча по твердості деревини йому поступається.
Дуже ефектно каштан виглядає під час періоду вегетації завдяки своєму м’ясистому листю. В період цвітіння, який триває впродовж місяця, дерево укрите немов білим пухом. Після закінчення цвітіння на місці квітів з’являються маленькі їжаки, які з часом збільшуються в розмірах, а в жовтні-листопаді з цих їжаків висипаються плоди-горіхи.
Врожайність 70-80-річних дерев — до 1-3 т плодів з 1 гектара насаджень. Деревина їстівного каштана дуже міцна, стійка до гниття, мало розтріскується. Її застосовують у кораблебудуванні, меблевій промисловості, для виготовлення музичних інструментів, токарних виробів. Усі частини рослини містять дубильні речовини (від 6 до 14%), їх використовують для дубіння найкращих сортів шкіри.
Бджоли збирають з чоловічих квіток пилок, а з жіночих — багато нектару. Бджолині сім’ї можуть зібрати за день з квітучого каштана до 6 кг меду, а медова продуктивність рослини досягає 250 кг з 1 гектара.
Батьківщиною їстівного каштана рахується Мала Азія з якої він і потрапив у Європу, а в Україні появився в 16 столітті. Хоча перші відомості про споживання каштанів з’явилися ще за 300-400 років до нашої ери. Рослина вибаглива до тепла і вологості, погано переносить засуху, деколи навіть частково скидає листя. Зростає переважно на родючих та вологих землях. Не переносить вапнякових, сухих та заболочених грунтів. Росте зазвичай з буком, дубом, грабом, вільхою, ясенем і європейською ялицею.
В Україні каштан їстівний можна зустріти в Криму, Прикарпатті та Закарпатті (Пд.-Зх. Карпати). Найбільші ж врожаї збирають закарпатці. Помірковано-континентальний клімат області сприятливий тут для цілого ряду субтропічних рослин, зокрема для каштану їстівного. Щороку з жовтня по листопад прилавки ринків Закарпатського краю переповнені свіжими плодами ґестині – так закарпатці називають каштан (від угорського «gesztenye” – каштан).
Місцеві жителі збирають плоди каштану в гористих лісах, що на висоті 200-500 метрів над рівнем моря (підгірська смуга та вища смуга лісів). В дикій природі найчастіше каштан зустрічається в лісосмугах Південної та Північної частини Закарпатської області, а саме в районах: Берегівський, Виноградівський, Хустський, Іршавський, Ужгородський, Великоберезнянський, Воловецький.
Непогано приживається дерево й на садових ділянках. До речі, вирощування каштанів – цікава тема для підприємців. Адже каштанове дерево, крім того, що дає їстівні плоди, є чудовим медоносом, багате на дубильні речовини, має цінну деревину, з якої роблять бочки для вина та використовують як будівельний та столярний ліс.
Якщо ж вам пощастило восени потрапити на закарпатський ринок, то кілограм свіжозірваних каштанів вам обійдеться по доволі ліберальній ціні. Цей делікатес тут продають цілими мішками, як картоплю. Якісні каштани мають бути блискучими і важкими. У воді повинні тонути. Зберігати каштани рекомендується в прохолодному місці від 10 до 14 днів. Пізніше вони тьмяніють, сохнуть та стають ламкими.
Плоди каштану — це горіхи у гостроколючій плісці, кулясті (якщо один) або з плоским боком (якщо два) овально-трикутної форми. У плісці буває по 3—4 плоди і більше. Розмір горіха до 5—6 см, пліска при достиганні і опаданні розкривається на 2—4 стулки. Маса 1000 плодів коливається від 4 до 9 кг, у 1 кг 110—250 плодів. Маса одного плода — 7-12 (20) г. У складі ядра 62 % крохмалю, 16,7 цукру, 6 білка і 2,3 % жиру.
У незрілих плодах багато вітаміну С і В, також є яблучна і лимонна кислоти. У ядрі плодів міститься велика кількість мікроелементів K, Na, Ca, Mg та ін., і 14 амінокислот, з яких 8 найважливіші (лізин, гістидин, аргінін та інші). В листках каштану міститься багато вітаміну К (до 800 біологічних одиниць), який володіє кровозупиняючим ефектом. Наукова медицина широко використовує препарати з листя й насіння каштана для лікування тромбозу, варикозного розширення вен, виразки гомілки та інше. Ліки з каштанів зменшують здатність крові до звертання, зміцнюють стінки капілярів та вен, запобігають утворенню тромбів і сприяють їх розсмоктуванню. Корисний каштан і хворим на гіпертонію. Він зменшує кров’яний тиск, а також зменшує кількість протромбіну в крові.
У світі каштан розглядається як хлібне дерево. Вихід муки з каштанів складає 70%. Мука виходить високої якості, вона не поступається пшеничній і відрізняється лише відсутністю клейковини. Раніше плоди каштанів вважались їжею бідняків, але в сучасній Європі вони дуже популярні. Наприклад кожного року на початку листопада в Франції, Італії, Австрії, Іспанії, Швейцарії та інших європейських країнах проводяться каштанові фестивалі: на міських площах розпалюють багаття над якими у велетенських пательнях або металічних барабанах смажать каштани з нового врожаю запиваючи вином. Горіхи каштану їстівного дуже смачні: їх вживають у їжу в вареному, смаженому і печеному вигляді. Вони ситні, містять багато вітамінів і мають удвічі менше калорій, ніж горіхи.
Каштани під карамеллю з червоним вином
У другій половині жовтня ряд європейських країн огортає аромат смажених каштанів. Їх готують прямо на вулиці, запах полонить перехожих і пройти байдуже повз це неможливо. Ніхто не в силах позбавити себе задоволення, що таїть у собі маленький мішечок каштанів. Незвичайний, ні на що не схожий смак цих ласощів важко описати, та й забути неможливо.
Незалежно від різноманіття страв, які можна приготувати з каштану їстівного, особливо хочеться виділити один з найпопулярніших рецептів в Європі – «Карамелізовані каштани з червоним вином».
Шкірку на каштанах надрізати навхрест і викласти на сковорідку. Сковорідка має бути з дірками, як дуршлаг. Найкраще смажити каштани на відкритому вогні, але можна і на газовій плиті або в духовці. Смажити потрібно на середньому вогні близько 15-20 хвилин. Сковороду час від часу потрібно потрушувати, щоб каштани не пригоріли. Коли шкірка почне темніти, зняти з вогню.
Смажені каштани очистити від шкіри і викласти на звичайну сковорідку. Посипати їх двома столовими ложками цукрового піску і залити на дві години невеликою кількістю горілки. Після цього сковорідку з каштанами поставити на вогонь та підпалити. Поки спирт горітиме, сковорідку потрібно струшувати, щоб каштани рівномірно карамелізувались. Як вигорить спирт, влити сухого червоного вина, ретельно перемішати і гарячим подати на стіл.
На 1 кг. каштанів: 2 столові ложки цукру-піску, 100 грам горілки, 70 грам сухого червоного вина. В процесі смаження плоди каштанів час від часу збризкувати водою. Готову страву вживають теплою запиваючи прохолодним червоним вином. Смачної Вам осені!
____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2011
Дякую за рецептик! Чекаю вечора, буду робити! Виглядає не просто смачно, а ДУЖЕ СМАЧНО )) Ловлю себе на думці, що постійно дивлюсь на годинник, не можу дочекатись 11:00, щоб покуштувати те чудо що ти приніс… :))) Коли продегустую, напишу свої враження, адже я вперше буду смакувати їстівні каштани 🙂 та й ще за таким ексклюзивним рецептом :))
“Коли продегустую, напишу свої враження”….
з 11:15 чекаю Ваших вражень, аби знати чи варто ускладнювати собі життя пошуком їстивних каштанів у Чернівцях 🙂
Приношу свої вибачення за непунктуальність!!!
Стосовно каштанів, смакота дійсно неймовірна, щось нагадує смак орішка в поєднанні з картоплею, тільки солодко-п’яною. Дуже незвичний, як на мене, і цікавий смак. Це варто самому покуштувати. Думаю будете чудово вражені)))
дякую 🙂
Ти ба яка дивина 🙂
що ж… і пів-року не пройшло, а я спробувала приготувати каштани за цим рецептом!
тільки за те, що ті каштани приїхали з Закарпаття, побували на День гір (11.12.11) на г.Чорна Клива, в справжнісінькій зимі і після таких мандрів потрапили до мене на кухню – вони вже смачні і надзвичайні!
в запропонований рецепт моя буковинська душа і відсутність простої горілки в хаті, внесли свої корективи :)) замість горілки був самогон! горіло класно!!! але присмак у карамелі таки був… :))
як відкинути отой “цікавий” присмак самогону, то все вдалося, тільки цукру замало всипала :))
вопшем, перший блін, ой, порція каштанів, вийшли комом! але завтра (я ще маю добрячу жменю каштанів), я точно зумію зробити все бездоганно :)) тільки думаю спробувати коньяк… :))