Posts Tagged ‘Звичаї та обряди’
Попри всю свою вiдмiннiсть вiд решти українцiв, навiть своїх найближчих сусiдiв, гуцули стали оберегом усiєї нацiї. Образ карпатця символiзує Україну нарiвнi з образом козака з пiвденного степу. Рiзниця лише в тiм, що перший живе i дише на повнi груди, а iнший став надбанням iсторiї. Усю Велику Україну (а саме так називають на Гуцульщинi решту держави) дедалi частiше репрезентує малесенький здиблений горами край. Чому? Хто вони, гуцули? Навiщо вони нам, Українi, свiтовi?… читати далі»»»
У селі Геча Берегівського району, що на Закарпатті, відбувся 6-ий Міжнародний фестиваль різників свиней (гентешів). Щороку, в останній тиждень січня, сюди з’їжджаються туристи з усіх куточків України і ближнього зарубіжжя на «Діснотор» – фестиваль-конкурс різників.
На святі можна було скуштувати популярний бограч-гуляш, фірмові свинячі ковбаски, гурку, шойт, шкварки, шовдарь, відбивні, шашлик і все це запити вином, глінтвейном чи паленкою… читати далі»»»
Гуцульське Різдво завжди захоплювало своїм колоритом, а водночас медитативністю коляди, яка подеколи може тривати півгодини, а то й більше. Відтак це не лише розвага, – ходити в колядники, – а доволі важкий труд. Тому і розтягується процес на всі зимові свята – від Різдва Христового до Стрітення Господнього. А гуцульська коляда проникає в душу і там залишається навіки, навіть якщо її почув лиш один раз… читати далі»»»
Кожен рік ми чекаємо приходу зими, і кожен рік, зазираючи у вікно ми зачаровано вдивляємось, як сріблясті сніжинки прориваючись крізь товщу хмар лягають на землю пухнастою білою ковдрою. Милуючись цією красою, ми на мить забуваємо про все сумне і, з захопленням спостерігаємо за цим дійством. Саме в цю мить пригадується все хороше і добре, ми забуваємо про всі тягарі реального життя і, ніби злітаємо в повітря від прекрасного відчуття, адже нас більше не тримають на землі ні дріб’язкові турботи, ні розчарування. Ми здіймаємося у повітря наче легкі сніжинки і летимо кудись далеко в засніжену далечінь…
За одне неповне століття історія будівництва, функціонування і руйнування обсерваторії в Українських Карпатах не втратила актуальності, особливо для корінного населення Гуцульського регіону України. Тому протягом 1998 – 2010 років було проведено 12 літніх українознавчих експедицій до обсерваторії на гору Піп Іван і на основі доступних літературних джерел та одержаних експедиційних матеріалів було здійснено українознавчо-історичну реконструкцію будівництва цієї унікальної споруди… читати далі»»»
Вівчарі на полонині зустрічають сонце найпершими. До неба їм рукою дістати, у горах чисте повітря джерельна вода і спокій. Та поряд із цією романтикою важка людська праця.
Вівчарство – це літування високо в горах, без вихідних, за будь-якої погоди. Півроку вівчарі живуть за десятки кілометрів від своїх родин та цивілізації. В їх колибах немає зручностей, дні проводять у постійному русі або приготуванні з овечого молока справжніх полонинських делікатесів – сиру, вурди та бринзи і радо пригощають туристів, які дедалі частіше стають їхніми гостями… читати далі»»»
