Posts Tagged ‘Гори’
З 14 по 20 серпня 2011 року в Українських Карпатах відбувся ФОТОтур «Через Мармароси на Чорногору». В фотоекспедиції прийняло участь 12 фотографів-мандрівників, від аматорів до професіоналів з різних куточків України. Сім днів і шість ночей команда провела в Карпатських горах «дикуном», рухаючись верхів’ями Мармароського хребта та масивом Чорногори. За цей час відчайдухами було підкорено більше двох десятків вершин з середньою висотою 1700-2000 м над р.м. та пройдено загальний шлях довжиною 103 км.
Чудова погода цьогоріч сприяла мандрівці на всі сто відсотків! Неймовірні пригоди, цікаві зустрічі, мальовничі пейзажі, смарагдові ліси і льодовикові озера, вражаючі заходи сонця та яскраві світанки, купа позитиву і торба неймовірних вражень дісталися кожному учаснику Мармаросько-Чорногірської фотоекспедиції. В першій частині фоторепортажу ми разом з Вами відправимося в захоплюючу подорож Гуцульськими Альпами. Отже, вперед – на Мармароси!… читати далі»»»
Мандрувати влітку Свидовецьким масивом одне задоволення: просторі полонини з овечками, колиби повні вурди і бринзи, мальовничі льодовикові озера з кришталево-чистою водою, на хребті полонинські ласощі – афини і брусниця, в лісовому поясі розмаїття грибів, одним словом – це край, що справді нагадує рай!
На Свидовецькому масиві доводилося бути вже не раз, але ще ніколи не випадала нагода пройти цей хребет повністю – від його початку до кінця, наприклад з Усть-Чорної до Квасів. Саме таку задумку я почав плекати ще на початку цього року. Терпеливо дочекавшись літа мрія почала поступово перетворюватися в реальність… читати далі»»»
Майже втрачена для широкого загалу назва Мармарош знову виникає і викликає до себе велике зацікавлення насамперед неповторними горами та мало порушеною природою цього карпатського краю. Розташований на пограниччі, віддалений від великих центрів промисловості, головних транспортних шляхів, Мармароський масив зберігає свою окремішність і загадковість.
Минулого тижня відбувся ФОТОтур “Від Попа до Попа – через Мармароси на Чорногору” в якому взяло участь 12 фотографів-мандрівників з різних міст України.
Афини… Коли купляєте літрову банку чорно-синіх ягід на ринку, не торгуйтеся, віддайте без слів ті десять -дванадцять гривень, що просять за цей цілющий соковитий бісер, і уважно придивіться до продавця. Якщо вам пощастило, і перед вами саме той, хто й збирав афини по гірських полонинах, знайте – ви бачите незвичайну людину – справжнього, “природного” екстремала, мужнього і відважного. Про таких кажуть, “наповнений зсередини світлом землі”. Їх рідко можна зустріти у великих містах, а якщо затримуються, то розгублюються і бідніють, й прагнуть швидше повернутись у своє село, до своїх гір…
читати далі»»»
Літо у розпалі: прийшов час відпусток, відпочинку на природі, дачі, риболовлі, і певна річ, вийти на “тихе полювання” з кошиком. І хоча масове паломництво за грибами спостерігатиметься пізніше, а саме, в кінці літа та восени, проте, уже зараз, народ, спраглий за зимовий період свіжих емоцій, рушив у ліс, щоб підкріпитися білками, вітамінами, а також новими враженнями…читати далі»»»
Молодь приходить в туризм з різних причин. Одні – з цікавості, щоб сказати: «Так, я ходив, нічого особливого». Інші прагнуть знайти споріднені душі і міцну дружбу. Треті шукають гідну пару («справжнього чоловіка», «улюблену жінку»). Деякі хочуть довести собі, що вони не боягузи (надивившись по телевізору «Останнього героя» або «Фактор страху»).
Часто в похід йдуть, так би мовити, по стопах батьків, а то й, навпаки, тікають від тих, щоб відчути себе дорослими. Є й чимало просто любителів відпочинку на лоні живописної природи, чистого повітря, щоб втекти від міського гамору. Цей список можна ще довго продовжувати… читати далі»»»
Вівчарі на полонині зустрічають сонце найпершими. До неба їм рукою дістати, у горах чисте повітря джерельна вода і спокій. Та поряд із цією романтикою важка людська праця.
Вівчарство – це літування високо в горах, без вихідних, за будь-якої погоди. Півроку вівчарі живуть за десятки кілометрів від своїх родин та цивілізації. В їх колибах немає зручностей, дні проводять у постійному русі або приготуванні з овечого молока справжніх полонинських делікатесів – сиру, вурди та бринзи і радо пригощають туристів, які дедалі частіше стають їхніми гостями… читати далі»»»
