Igor Melika

Гори завжди заворожували людей віковічним спокоєм та дивували своєю красою. Перебуваючи в горах у тебе зникають турботи, ти стаєш самим собою, а все інше залишається за поворотом дороги. Тут можна побути по-справжньому на самоті. До того ж у горах є безліч закутків, де можна зануритись у свій, власний світ, усамітнитися з близькими і дорогими для тебе людьми, або весело провести час у компанії. Одне з таких місць в Карпатах називається «Кукавиця».

Річка, місток, і на зеленому моріжку підморгує дерев’яними вікнами гірське шале «Кукавиця». Перше бажання після дороги – вийти й подихати і побачити, куди так довго прямували. Задоволення буде від першого й від другого. Місцеве повітря тут настояне на ароматах лісу й запашних травах. Одразу ж після першого подиху розумієте, що досі дихали на половину, а тут – на повні груди. З незвички навіть складається враження, що це не повітря навколо, а якийсь дивовижний чай. Влітку настояний на квітах, узимку – на хвої й кришталевому морозі. Звуковий супровід дороги, вуличний гамір, тисячі незнайомих голосів зникають за мить. Їх легко витирає дзюрчання струмків і шепіт дерев.

Що відрізняє гірську садибу від звичайної садиби – це відповідне оточення. Панорама гір, квітники, багаті альпінарії, декоративний ставок, де можна споглядати, як на спокійній воді біжать хмари, а головне – яскрава зелень зарінку. Це не загнаний у глухий кут газон, а вільна полонинка, по якій так і хочеться пробігтись босоніж.

Садиба «Кукавиця» розташувалася у тихій і затишній місцині. Навколишній ліс ніби сам її сюди впустив, бо вона не заважає житии йому своїм життям. Замість парканів тут дві річки, замість будинків навколо – силуети гір, над якими владарює сам дід Пікуй. Доладність кам’яних і дерев’яних стін, природній камінь стежок, барвисті квітники, все це стало гармонійним доповненням навколишньої карпатської природи.

Гірське шале «Кукавиця» складається з безлічі куточків, кожен з яких по-своєму неповторний. Тут можна прогулятись біля ставка зі справжніми водяними хащами, побігати й покатулятись по зеленій траві, посидіти на просторій терасі з горнятком кави за книжкою, затриматись перед світлинами на стінах, завмерти перед вогнем у каміні, розглядати альпійську країнку з химерним камінням і барвистими рослинами, вивчати давні речі, які прийшли сюди з минулого, чи балакати за чаркою якогось місцевого смаковитого напою на затишній кухні. Але потім обов’язково слід забути про лінощі й піти гуляти карпатськими просторами.

В «Кукавиці» кожний сезон є привабливим і в садибі завжди є чим зайнятись. Незалежно від пори року, перша справа тут – відпочинок. Тож плануючи його, обов’язково залишіть певний час на повне байдикування. Нехай очі запам’ятають оточуючу красу, а голова провітриться від зайвого.

Якщо ж бажаєте на все подивитись згори, то найкраща вершина для цього – Пікуй! Для туристів і краєзнавців – символ цієї частини Карпат. Вище лісу на його схилах ви потрапите в країну субальпійських трав і квітів, химерних скель і захмарних краєвидів. Бажаєте чаю зі свіжих трав? Тут на вас чекає гірський чебрець, м’ята, чорничні, ожинові і малинові пагони, листки суниці, брусниці, шипшина. Назбирали – й зварили, а далі на терасу, до затишного каміну, де можна посидіти в кріслах під теплими вовняними коцами й погомоніти, насолоджуючись вражаючими краєвидами гір та вершиною Пікуй.

Тож не відкладайте на примарне завтра те, що принесе вам щиру радість вже сьогодні і може навіть кардинально змінити ваше життя. Присвятіть час тому, щоб побачити світ і відчути повноту життя. Адже будь-яка подорож в першу чергу змінює тебе зсередини. Хочеш ти того чи ні, але від тебе поступово відлітає кілька суспільних стереотипів, і ти стаєш трохи ближче до правди як про світ, так і про себе. Ці зміни зазвичай можуть привести до переоцінки цінностей та змінити твоє життя.

P.S. Кажуть, якщо людина почула клич гір, вона буде повертатися до них знову й знову, і цього кличу їй уже не позбутися, як би вона цього не прагнула. Бо немає в світі нічого більш досконалого ніж гори! Вони були до появлення людини і будуть після неї, незмінні у своїй неповторній величі, могутні стражі вічності…

____________________________________________________________________________________________

Фото: © Ігор Меліка (Відпочинок в Карпатах, шале “Кукавиця”, жовтень 2017)