Igor Melika

Жив собі на світі один старець. Жив він самотньо, зовсім один. І ось одного разу, пізно ввечері, він почув стукіт у двері. Старий запитав:
– Хто там? За дверима йому відповіли: – Це твоє «Багатство». Старець не розгубився і відповів: – Колись я був казково багатий, але це не принесло мені щастя. І не відчинив двері.

Наступного дня він знову почув стукіт у двері. – Хто там? – Запитав він.
– Це твоя «Любов»! – Почув він у відповідь. Але старець сказав: – Я був коханим, і сам шалено кохав, але це мені не принесло щастя. – І знову не відкрив двері.

На третій день до нього ще раз постукали. – Хто там? – Запитав знову старий. – Це я, «Дружба»! – Почув він у відповідь. Старець посміхнувся і охоче відчинив двері: – Друзям я завжди радий!

Але тут несподівано… слідом за «Дружбою» до хати увійшли і «Любов», і «Багатство». І старець здивовано запитав: – Але ж я запросив до хати тільки «Дружбу»!? На що почув у відповідь: – Ти стільки років прожив на землі, і до цих пір не зрозумів одну просту істину: тільки разом з дружбою приходять і любов, і багатство!
____________________________________________________________________________________________

В кінці січня 2014 року я вирішив організувати для своїх друзів-фотографів триденний зимовий в
відпочинок на Закарпатті. Цій зустрічі передував осінній фототур-похід Вододільним хребтом. Родзинкою зимової програми мав стати «Бограч PARTY» в туристичному притулку «Явірник», що на Великоберезнянщині. Триденний візит друзів було організовано таким чином, щоб урізноманітнити перебування друзів на Закарпатті, додавши до основної програми додаткові розважальні заходи, а саме: відвідування термального басейну в Берегові та дегустація місцевих смаколиків на фестивалі різників в селі Геча.

День перший. Зустріч учасників «Бограч PARTY» відбулася традиційно на залізничному вокзалі міста Мукачево. Хутко поснідавши, сідаємо в замовлений напередні автобус і перш насамперед їдемо приймати цілющі водні процедури до Берегова.

У центрі міста Берегово, що розташоване 7 км від кодону з Угорщиною, не так давно було відкрито комплекс з термальними басейнами «Жайворонок». Ще за часів СРСР Берегово прославилося своїми унікальними термальними лікувальними водами високої мінералізації. Аналоги відповідної води є тільки в чотирьох куточках світу – Сахалін, Нова Зеландія, Ісландія і на Берегівщині. За часів Радянського Союзу на території Берегівського родовища термальних вод були розроблені і досліджені кілька свердловин. Нещодавно на одну з цих свердловин Товариство «Жайворонок-Пачірта» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами та побудувало оздоровчий басейн закритого типу європейського рівня.

Місцевість та краєвиди, що оточують басейн та й місто надзвичайно привабливі, навіть не дивлячись на те, що Берегівський район знаходиться на низовині, і є найрівниннішим в Закарпатські області, на околицях міста розляглися невеличкі гори. Відмінний сервіс і низькі ціни приємно здивують кожного відвідувача термального комплексу. У приміщенні з термальним басейном знаходяться, масажні кабінети, різні види сауни, бані. Над басейном, на другому поверсі знаходиться кафе, де в перерві між купанням можна випити запашної кави, гарячі і прохолодні напої.

В основному басейні температура води – 31-33° градуси (температура на гирлі – 55°), також у ньому функціонують гідромасаж, гейзер і два водоспади. В окремому куточку басейну обладнано джакузі, де температура води становить 42-45° градусів. Перебування в гарячій мінеральній воді чудово очищає пори шкіри і загоює дрібні рани. Цілющі властивості цієї води доведені багатьма дослідженнями лікарів і говорити про це буде зайвим, краще відвідати термальний басейн і переконатися в цьому особисто.

У 2013 році на території термального басейну «Жайворонок» відкрився пляж під відкритим небом. Стилістичне оформлення гармонійно вписалося в загальний ансамбль комплексу. Термальна мінеральна вода подається в обидва басейни, перший зроблений спеціально для дітей, у другому вода глибше і в ньому встановлений штучний водоспад. Влітку 2013-го запрацював ще один басейн на відкритому повітрі, він найбільший з усіх басейнів комплексу «Жайворонок». Вхід сюди не вимагає додаткової плати, шезлонги також входять у вартість входу. До речі, вода в новому басейні теж термальна і мінеральна, як і в інших басейнах. Крім того тут дуже зручно відпочивати разом з дітьми, адже басейн розділений перегородкою: в одній частині глибина 70 см, в іншій – 150 см. Термальні басейни працюють цілорічно.

Будь-який вид термальних вод має позитивний вплив на самопочуття людини, але ефект посилюється, якщо джерело містить натрій, бром, йод, криптон, кальцій, магній, хлор та інші мінеральні та біологічно активні речовини. Медичними показаннями для лікування мінеральною водою, з термального джерела в місті Берегово, при зовнішньому застосуванні у вигляді ванн є: захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні захворювання, урологічні, гіпертонія та захворювання нервової системи. Більше фото з термального басейну «Жайворонок» дивіться та читайте ТУТ.

Отримавши значний оздоровчий ефект після відвідування цілющих водно-термальних процедур, непомітно підійшов час до кулінарно-гастрономічної частини нашого заходу: з Берегова відправляємося в село Геча на «Фестиваль різників». Село Геча (Mezőgecse), розташоване неподалік угорського кордону і заселене переважно етнічними угорцями. Тут панують інша мова, інакша архітектура, інші звичаї. Щороку, в останній тиждень січня, сюди з’їжджаються туристи з усіх куточків України і ближнього зарубіжжя на «Діснотор» – міжнародний фестиваль-конкурс різників (гентешів).

«Діснотор» («дісно» – свиня, «тор» – поминки) – захід для тих, хто професійно займається заготівлею свинини та приготуванням страв із неї. Його практичне значення – у взаємодопомозі і традиції ділитися. Коли в господарстві ріжуть свиню, сусіди допомагають солити й коптити м’ясо та сало, робити ковбаси і тушонки. Усім, хто став у пригоді, а також родичам господарі збирають по «кошику» ще теплого м’ясця. Увечері, коли робота вже закінчена, влаштовують трапезу на вшанування свинки.

Натуральність угорської кухні, вочевидь, іде від цілісності і природності самих угорців. За всієї технічної сприйнятливості й цивілізованості угорці залишаються близькими природі. Багато традиційних угорських страв, які ввійшли в кухні народів світу, в ідеалі готуються просто неба і на відкритому вогні. На фестивалі гості мали можливість ласували десятками смачних апетитних наїдків, що їх варили, смажили і тушкували на відкритому вогні, а також різними видами ковбас, кров’яною та печінковою гурками, бограчем, зельцем, холодцем, копченим салом, шкварками, домашнім вином та паленкою.

Після різноманітних калорійних дегустацій, клацаючи зубами від холоду і ховаючись від штормового вітру, хутко переміщаємось до теплого будиночку «Баня у Меліки», щоб провести залишок дня біля каміну, у теплі і затишку.

День другий. Наступного дня на нас чекала подорож до казкового будиночку на Явірнику – в гості до зими. Хто із нас не мріяв в цей суворий, але такий святковий період, потрапити хоча б на мить у царство справжньої зими? Опинитися у теплому дерев’яному будиночку, дах якого визирає із-за снігових кучугур? Пробивати стежку по пояс в снігу, щоб потім милуватися безкрайнім океаном кришталево-чистого снігу…

Хребет Явірник, що на Великоберенянщині, доволі відомий в туристичному осередку, першочергово завдячуючи будинку туриста «Jаvornik» (туристический приют), який був побудований чехами ще в середині 30-х років минулого століття. Маршрут бере свій початок в селі Руський Мочар, яке налічує всього 120 жителів. В кінці села серпантинна дорога виводить безпосередньо на хребет Явірник (до телевізійного ретранслятора). На хребті нас зустріла справжня казкова зима. Далі рухаємося засніженим верхів’ям хребта і за короткий час потрапляємо в туристичний притулок «Явірник». Незмінний господар притулку Михайло Ганчак гостинно зустрів нас і одразу запросив до хати напоївши всіх охочих чаєм з карпатського зілля.

Туристичний притулок «Яворник» має свою історію і його добре знають бувалі туристи. Його історія почалася у 1936 р., якраз у розпал популяризації пішохідного туризму у Чехословаччині. По всій «Підкарпатській Русі”, як тоді називали закарпатський край, розбудовували десятки подібних туристичних притулків, готелів та осель. Безпосереднім ініціатором цих зрушень був Чеський Туристичний Клуб. На той час лише у закарпатському високогір’ї було побудовано 17 таких притулків, кожен з яких не був схожий на інші. Із цих 17 на сьогодні лишився тільки один – на Явірнику.

Архітектура будови зберігає в собі історичну культуру туризму того часу і чудово вписується в природну красу гір і зараз. Цей невеликий «комплекс» багато років успішно виконує свої функції. За помірну плату тут можна переночувати, обігрітися, приготувати їжу або просто відпочити. Крім того, на дворі, на галявині є ще кілька споруд: дровник, крите місце для вогнища (кострище), альтанка та сінник.

Як тільки сонце заховалося за лісом, догоочікуваний бограч-гуляш вмить зібрав друзів за довгим щедрим столом. Довгий зимовий вечір при свічках з балачками на різноманітні теми в колі друзів, дозволив повністю зануритися в атмосферу зимових свят, коли справді хочеться домашнього затишку і тепла.

День третій. Прокинувшись в обіймах справжньої зими, найбільш спритні фотомитці поспішили на схід сонця. Решта фототуристів віддали перевагу теплому ліжку. Це і не дивно, адже саме в походах, на лоні природі, сон особливо солодкий і міцний. Ранковий час промайнув дуже швидко, і це стало стало сигналом, що необхідно прийматися за приготування обідньої трапези. На території притулку «Яворник» є величезне кострище, де можна готувати їжу на відкритому вогні, чим ми і скористалися. Курячий шашлик, запечена картопля з соусом із чорниць та гарячий глінтвейн – суміш святкових смаків та яскравих емоцій. Тож підсумовуючи цьогорічний кулінарно-туристичний захід, «Бограч PARTY» став неперевершеним у всіх відношеннях!

Наше життя унікальне, воно одне і неповторне. І особливу роль у ньому відіграють друзі. Саме з друзів складаються найкращі моменти нашого життя. Якби їх не існувало нам би було самотньо. Адже друзі наповнюють нашу буденність позитивом. Щоб прожити цікаво життя необхідно отримувати задоволення від кожного прожитого дня. Тому намагайтеся займатися тим, що вам подобається, оточуйте себе такими людьми, з якими вам приємно спілкуватися чи подорожувати. Робіть своє життя різноманітним: організовуйте різні свята, зустрічі, спільні мандрівки щоб потім в старості було про що згадати.

В кінці триденної кулінарно-туристичної зустрічі «Бограч PARTY», що про проходила на Закарпатті, один із учасників заходу влучно резюмував: «Головне багатство людини – це люди, які нас оточують – вони нас люблять і цим ми багаті».

____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2014
Фото: Андрій Девятов, Олена Кошель, Юрій Сазін