Спочатку був простий казан…
Ви коли-небудь пробували справжній бограч-гуляш, зварений на відкритому вогнищі в спеціальному казанку!? Гуляш, з м’яким присмаком диму та пікантним відтінком мадярської паприки; диво-суп, який готується з декількох сортів м’яса, угорських спецій з додаванням магічних коренів і трав!?
Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Примітивна кулінарія, якою вона була у первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність. Та впродовж цієї еволюції, незмінним залишалося завжди одне – традиції, які передавалися з покоління у покоління та прадавні кулінарні секрети, завісу таємничості яких прийшов час привідкрити.
Їжа праугорських племен ____________________________________________

Ця історія, наскільки її можна простежити, охоплює щонайменше три тисячоліття. Бограч пройшов разом із праугорським плем’ям довгий і складний шлях. Точно невідомо, що готували кочові племена у своєму похідному казані. Але ясно, що це була їжа, яку варили із припасів – відвареної, порізаної, висушеної на сонці і потовченої на порошок яловичини чи конини, а також зібраних грибів, трав і коренів. Серед останніх – кульбаба, молоді листя кропиви, м’ята, вербена, ялівець.
Угорське слово “gulya” означає стадо корів, а “gulyas” – пастух корів. Відповідно, “gulyas hus” (hus – означає мясо) або скорочено “gulyas”, перекладається як «м’ясо по-пастушому». На протязі багатьох століть пастухи варили м’ясо у своїх знаменитих “bogracs” (казанках). Звідси і походить назва страви “bogracs gulyas” – гуляш зварений у казані. Бограч-гуляш (бограч-гуйяш), по праву можна вважати закарпатською стравою, адже цей край налічує багато угорських міст і сіл, традиції куховарства яких вже давно асимілювалися з кулінарними уподобаннями закарпатців.
Відчуй смак життя! _________________________________________________
Серед високих карпатських гір та густих смерекових лісів, на затишній галявині біля річки, до неба здійнявся синій дим від ватри. Над багаттям, з дерев’яною ложкою в руках, щось чаклує людина. За мить ви станете свідками справжнього магічного обряду: за старовинним рецептом готуватиметься страва праугорських племен – БОГРАЧ-ГУЛЯШ. В інтернет-мережі можна знайти найрізноманітніші варіації рецептів приготування цієї страви. Але майже всі вони базуються на «основному рецепті» відомого угорського кухаря Кароя Гунделя. З часом, класична версія приготування бограч-гуляшу, взята з «Малої угорської книги кухара», зазнала деяких змін, вірніше, смакових удосконалень. Проте збереження справжнього традиційного смаку бограчу і по сьогоднішній день являється основною умовою приготування даної страви.
БОГРАЧ рецепт: на 7-8 літрів джерельної води:

• копчене сало (або шпондер) – 150 г
• яловичина – 0,5 кг
• телятина – 0,5 кг
• свинина – 0,5 кг
• копчені реберця – 250 г
• пікниця (копчена дом. ковбаса) – 200 г
• теляча або свинна голяшка – 0,7-1 кг
• цибуля ріпчаста – 300 г
• паприка (червона, мелена) – 3 ст. ложки
• картопля – 1 кг
• морква – 250 г
• перець (солодкий: зелений, червоний)
• помідори свіжі – 150 г
• часник, кмин, спеції, зелень кропу (петрушки)
• перець чилі
• червоне вино (напівсухе) – 150 г
Для «чипетке» (щипане тісто):
• мука – 300 г
• яйце – 2 шт
• сіль
____________________________________________________________________________________________
Свято наближається, столик накривається
Соковите м’ясо з сухожиллям (мякоть лопаткової частини) нарізати кубиками зі стороною 4-5 см. В казанку, на повільному вогні, розтопити дрібно порізане сало до утворення золотистих шкварок. У розтоплений жир додати дрібно порізану цибулю та присмажити її до золотавого кольору. В не занадто гарячий жир з підсмаженою цибулею всипати червону паприку (молоту) і швидко перемішати. Після цього одразу додати нарізане на кубики м’ясо, ретельно перемішати і додати трохи води. До м’ясних кубиків покласти копчені реберця, розрізану на частини голяшку (або рульку – передплечова частина) і долити воду, щоб майже всі м’ясні інгредієнти були покриті рідиною. Все це тушкувати на слабкому вогні періодично помішуючи. При необхідності потрібно доливати воду в такій кількості, щоб м’ясо постійно знаходилося в невеликому обсязі рідини протягом 2-2,5 годин.

3. В підсмажену цибулю з паприкою додати нарізане на кубики м'ясо, ретельно перемішати і додати трохи води
Як тільки м’якоть голяшки (рульки) почне відділятися від кістки, голяшку виймаємо з казанку і ретельно відділяємо м’ясну частину від кістки. Після чого м’якоть голяшки ріжемо на невеликі порції і викладаємо знову в казанок. Далі, згідно рецепту, доливаємо решту води, солимо, додаємо порізану кубиками моркву, спеції, гострий перець, товчений кмин та подрібнений часник. Все це варимо ще 30 хв. Поки гуляш готується, очистити і нарізати дольками картоплю. Свіжий перець та помідори порізати кубиками. Нарізані овочі кладемо в казанок разом з порізаною на кільця домашньою ковбасою (пікниця).

Поки овочі варяться, готуємо «чипетке» – щипане тісто:
З борошна, яйця і солі (без води) замісити тісто. Добре його вимісити, після чого обсипаними борошном руками відщипувати від нього безформні шматочки розміром з ніготь. Чипетке викладаємо на дерев’яну дошку, щоб підсушити їх трохи на сонці та обдати гірським вітром. (Назва тіста «чипетке» походить від угорського слова «чипкедни», що означає – щипати).
Підсушені шматочки тіста варимо в киплячому супі. Коли тісто буде готовим (через 5-6 хв), воно спливе на поверхню. Перед тим, як зняти казанок з вогню, додаємо дрібно порізану зелень кропу та петрушки і вливаємо в бограч-гуляш келих червоного вина. І на завершення – старовинний кулінарний ритуал: як тільки казанок покине вогонь, в киплячий гуляш на кілька секунд занурюємо палаючу головешку з твердолистої або фруктової породи дерева.
Бограч-гуляш подають в глибоких тарілках великими порціями (400-500 гр). Їдять страву гарячою, запиваючи прохолодним червоним вином.

Бограч-гуляш - неперевершено вишуканий смак!

Їдять гуляш гарячим, запиваючи червоним вином.
Кухарські поради ____________________________________________________________________________
• Щоб придати бограчу більш вишуканий смак, киньте в казанок невеличку гілку ялівцю або кілька його плодів
• При смаженні цибулі додайте чайну ложку цукру-піску. Солод швидко карамелізується і придасть страві певного аромату та забарвлення
• Після того, як присмажаться сало з цибулею та червоним перцем (паприкою), в цю суміш закарпатці люблять вмочувати шматки білого хліба – так званий «мачаний хліб». Це являється символічною закускою до півдеци (50 гр. горілки), поки готується основна страва
• Свіжі помідори завжди можна замінити томатною пастою, а ще краще – консервованим лечо (перець+помідори+цибуля)
• Бограч-гуляш, як правило, страва пікантна за смаком. Тому будьте уважні, щоб не «переборщити» з гострим перцем. Якщо на «Бограч PARTY» є малеча, не забувайте про неї, дітям не завжди смакують гострі страви
• На продуктових ринках Закарпаття та супермаркетах Угорщини, можна придбати набір готових сухих спецій «Мagyaros» які використовуються для приготування гуляшу. Також існує напівфабрикат «Gulyaskrem» – пастоподібна суміш із помідорів, перцю та гострої/солодкої паприки. Для спрощення процесу приготування бограчу, а також для економії часу, угорські виробники пропонують альтернативу “чипетке” – сухі макаронні вироби, так звані “торгоня”.
Секрет шаленої популярності бограч-гуляшу ще в тому, що закарпатці готують його круглий рік на відкритому вогні незалежно від сезону:
Влітку – це справжнє гастрономічне свято на лоні природи, біля річки, у самому серці карпатських гір
Восени – в золоті падаючого листя, так і хочеться посидіти з друзями біля вогнища, та скуштувати запашного гуляшу з м’яким присмаком диму
Взимку – гаряча порція бограчу зігріє ваш організм та наповнить його калоріями. А ще додасть сили лижникам та любителям катання на санчатах
Навесні – коли зійде сніг і на лісових галявинах розцвітуть крокуси та підсніжники – час вирушати на Закарпаття. Бограч знову скликає та об’єднує друзів!

_________________ Кулінарний туризм – тарілка, повна вражень! _________________
Любителів не тільки милуватися цим світом, але і спробувати його на смак, а простіше кажучи, прихильників кулінарного туризму, стає дедалі більше. Кулінарні туристи – це люди, які спеціально їдуть за тридев’ять земель, щоб розширити свої гастрономічні пізнання і покуштувати «заморських страв». Хтось назве це примхою і капризом. Але насправді це лише ще один спосіб отримати від життя задоволення і поєднати приємне з корисним. Крім пропозицій поласувати місцевими стравами, кулінарний туризм охопив ще один важливий напрямок: побачити своїми очима, як створюються страви, дізнатися секрети майстрів кухарської справи, перейняти майстерність, і навіть, під керівництвом національного кухаря, створити шедевр своїми руками! Подорожуючи гастрономічними маршрутами та смакуючи делікатеси карпатської кухні, Ви зможете відкрити для себе світ з іншого, «смачного», боку.
|
“Бограч PARTY” – кулінарний відпочинок в Карпатах |
|||||
|
Варіант «1»
|
Варіант «2»
|
Варіант «3»
|
Варіант «4»
|
Варіант «5»
|
|
| Кількість учасників |
2-4 чол.
|
2-4 чол.
|
5-15 чол.
|
4 чол.
|
5-10 чол.
|
| Тривалість туру |
1 день
|
2 дні
|
1-2 дні
|
1-2 дні
|
1-2 дні
|
| Проживання | - |
намет/готель
|
намет/готель
|
готель
|
готель
|
| Трансфер |
легковий автомобіль
|
легковий автомобіль
|
мікроавтобус
|
легковий автомобіль
|
мікроавтобус
|
| Сезон проведення |
квітень-листопад
|
травень-жовтень
|
травень-жовтень
|
грудень-березень
|
грудень-лютий
|
| Замовлення | |||||
___________________Відпочиваємо та куховаримо на природі___________________
Сайт www.igormelika.com.ua запрошує туристів-гурманів на «Бограч PARTY» – кулінарний вікенд в Карпатах. Тур розрахований на 1-2 дні з ночівлею в готелі або наметовому містечку на березі річки. На лоні мальовничої гірської природи Ви матимете можливість безпосередньо взяти участь в приготуванні бограч-гуляшу на відкритому вогні. Крім того, за бажанням учасників туру, можна також приготувати і продегустувати інші закарпатські страви та делікатеси: банош, страпачки, кремзлики, халасле, лоці-печенє, грибову юшку, чечевицю з грибами, паприкаш, рокот-крумплі, перкельт, керезет, баньки, скуштувати бринзу, вурду, паленку, наливки, трав’яні настоянки, домашнє вино. На справжніх романтиків чекають нічні посиденьки біля багаття з запіканням картоплі та домашніх ковбасок.
Додаткові розваги: похід в гори, риболовля, катання на конях, купання в чанах з мінеральною водою, в сезон – збирання грибів, ягід та лікарських рослин.
«Бограч PARTY» – це кулінарний відпочинок на природі та споживанням найсмачніших страв закарпатської народної кухні. Таємниці приготування страв на живому вогні, національний стиль, неповторний колорит і карпатська гостинність, змушують повертатися туриста на Закарпаття за новою порцією вражень.
____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка













Супер-пост! у обране!!!
у мене перший раз не вийшло приготувати – додав рису замість макарон, а він взяв у себе всю воду. Але з другого все було круто!
Теж по твоєму рецепту готував, але візуалізація – це взагалі щось! огортає духмяним димом отої фруктової головешки зі стародавнього ритуалу!
Дуже апититна стаття!
Ілюстрації — супер.
Слюнки течуть…
СМАКОТА!!!!
ну,….. .. ж піст зараз а ти отакео, мав би совість…., ще й на роботі.
Навіть не знаю, що тепер робити ввечері
Дякуємо шеф повару за апетитну статтю!
Круто! Ото тепер на Свидовці мусиш, Ігорку, замутити нам справжній бограч, а не з вареної ковбаси:))))… я вже облизуюсь:)))
Тут все зроблено з Душею!
Кожне фото, кожне слово у статті переглянув і прочитав з насолодою.
Незабаром готуватиму страву, Б-же поможи!
Зашибiся:)
Кузя, голяшку (рульку) будеш нести ти.
Скорше б вже. Якщо не дочекаюсь, то реанiмуйте мене бограчем внутрiшньовенно.
Все!
)) Йду багаття розпалювати! 
)))
Вмієш нагнати апетит!
Все це дуже добре, апетитно і гарно виглядає, але надто жирно. Топлене сало і суміш різних мясив при частому вживанні зашлаковує організм холестерином і канцерогенами, які по своїй суті здоров*я не добавляють. До того ж формують здоровенне пузо. Справа смаку і вподобань, але з українським борщом ніякий гуляш не зрівняється.
Вася: так, це характерна страва угорської кухні. Проте вживається вона не так вже і часто
У кращому випадку – раз на тиждень, коли сім’я виїжджає на вікенд. До того ж, бограч-гуляш їдять запиваючи червоним вином – напій, що прискорює процес розщеплення жирів
І останнє: я б не став порівнювати угорський бограч з українським борщем… це абсолютно різні страви!
Ігор, дякую за роз*яснення. Але тим не менш, борщ – форевер
))
Вася, тут ты не прав совсем. Бограч, это – совсем не борщ. Сравнивать Бограч с Борщём, всё равно, что сравнивать телятину с курятиной, к примеру. И он совсем не жирный, как кажется на первый взгляд. Я ел его и потому знаю. И очень советую тебе попробовать Бограч. Не суди по первому виду со стороны.
Роблю бограш гуляш в Америці. Всім ся любить, нема смачнішого нічого. В лісі, над річкою, з децою. Маю файні знимки: ФОТО1 ФОТО2 ФОТО3 ФОТО4 (Mykhaylo Zazulyak, Brooklyn, USA)
Звертаюся насамперед до тих, хто ще не смакував Ігоревого бограча. Всі бачили той казанок, що на банері зліва, де рецепт зі спокусливо-смачними фото..? Так от, то лише мала частинка тої смакоти, що є насправді! Уявіть собі… Берете всі ті інгридієнти, що в списку, і додаєте: цвіт черешень і груш під снігом, ранковий туман, сніг з дощем (у кого цього добра нема – згодиться сонце!), щедро додаєте низку різних вражень, головне – потужних і вам гарантовано надзвичайний, гострий смак, післясмак і купа спогадів.
“Галицький кореспондент” про “Бограч PARTY”: http://www.gk-press.if.ua/node/4842 (розділ “Дрібка екзотики”)
Котрий день не можу забути про «Бограч PARTY» пана Ігора… Здається я щодня мрію про ще одну порцію бограчу, а його смак залишитсья зі мною назавжди. Зізнаюсь чесно, коли я домовлялась про проведення «Бограч PARTY» не очікувала нічого особливого, четверо друзів хотіли смачно відпочити в Карпатах. Оскільки натрапила на сайт випадково, то різні страхи та застереження так і роїлись в голові, але такого я не очікувала.
По-перше, в пана Ігора чарівний казанок, бо хоч він і сипав туди “енну” кількість трав, хоч і “замилював” мені очі щойно зірваною гілочкою ялівцю яка скупалась в казанку та намагався пояснити його смак палаючою головешкою зануреною у бограч. Але без чаклування тут не обійшлось.
По-друге, я не очікувала такого сервісу, чого варта тільки зварена ранкова кава з медом, а цікаві розповіді про подорожі горами приправлені домашнім вином не давали заскучати ні на хвилинку.
І напевне найкраще ілюструють «Бограч PARTY» слова одного з учасників цього дійства, він так тихенько шепотів на вушко дружині, але бограч надав таку силу, що ці слова почули всі Карпати: “Навіщо нам та Європа… давай знову сюди приїдемо!”
Щиро вдячні пану Ігорю за незабутнє святкування нашої річниці!
Андрій та Гануся
Гануся Вітер: приємна компанія, цікаві люди, Карпатські гори – результат вдалого відпочинку! Декілька світлин з “Бограч PARTY”: ФОТО1 ФОТО2 ФОТО3 ФОТО4
Даний рецепт бограчу користується неабиякою славою і попитом
Сама собі заздрю, що мала нагоду спробувати його в авторському виконанні
)
Бограч Party на форумі “Бескид.lviv.ua”: http://beskyd.lviv.ua/viewtopic.php?t=3595 (ФОТО)
Бограч PARTY до Міжнародного дня гір: ФОТОЗВІТ (Карпати, грудень, 2011)
ВСІМ ПРИВІТ. ХОЧУ СКАЗАТИ, ЩО БАГАТО РАЗІВ КУШТУВАЛА БОГРАЧ, А ТОЙ ХТО НЕ ПРОБУВАВ, ТОЙ НЕ ЗНАЄ ПРО ЩО ТУТ ГОВОРЯТЬ… ВІДНОШУСЯ ДО ТИХ-хто ще не смакував Ігоревого бограча. ХОТІЛА БИ МАТИ ТАКУ НАГОДУ…
Вітаю!
Дуже смачний бограч по-вашому рецепту. Мене також цікавить рецепт приготування ХОЛАСЛИ. Ігоре, якщо можливо, прошу, зробіть такий же фоторепортаж і про холасли. Думаю, що не один я, цього хочу.
Буду Вам, щиро вдячний!
tvt: так, приготування “халасле” – ухи по-угорськи також планую розмістити на сайті. Вже зовсім скоро!