Трансільванія – це приголомшливо мальовничий край. Тут на кожному кроці можна зустріти казкові замки, співаючих циган, готичні собори і середньовічні міста з брукованими вуличками. Давній австрійський та німецький вплив залишив очевидний слід у архітектурі та міському ландшафті значної частини Трансильванії. При цьому історично Трансільванія завжди відрізнялася незвичайною строкатістю населення – румуни, угорці, цигани, німці, турки. А з виходом книги Брема Стокера про графа Дракулу до місцевих легенд додалася ще одна, – можливо, найвідоміша – про вампірів. З тих пір в популярних творах і фільмах Трансільванія стала головною країною вампірів. А замок Бран – став відомим на весь світ місцем паломництва всіх любителів «вампірської тематики».

Потік туристів в Трансільванії зростає з року в рік, а місцеві жителі доброзичливо приймають усіх, хоча і вважають всі ці історії казками. Вигаданий вампір граф Дракула із роману ірландського письменника Брема Стокера «Дракула» (1897) за популярністю випереджає багатьох позитивних літературних героїв. Найбільш відвідуваний румунський замок Бран часто називають замком графа Дракули або правителя Валахії Влада III Цепеша (Дракули), однак історичних доказів цьому немає. За однією з версій правитель Валахії перебував в підземеллі замку всього кілька днів під час турецького полону. Замок Бран (Castelul Bran), або Замок Дракули – знаходиться у селі Бран (Bran) адміністративному центрі комуни Бран, повіті Брашов у Румунії в 30 км від міста Брашов.

Замок почали будувати у 1212 році як фортецю на шляху, котрий проходив через ущелину Рукар-Бран пересікаючу Карпати. За одними джерелами замок був збудований на кошти місцевих мешканців, за іншими – на кошти асоціації купців. В 1920 році місцева громада за визначний вклад в розвиток держави подарувала замок Бран королеві Румунії, Марії. У подальшому замок був реставрований і перейшов у спадщину членам королівської сім’ї. В 1948 році, за часи соціалістичної влади, королівська сім’я була відправлена у вигнання і замок перейшов у державну власність. В 1956 році частина замку була переобладнана в музей, але той з часом прийшов у занепад. Після румунської революції 1989 року родина Габсбургів повернула замок у свою приватну власність. У 1987-1993 роках була проведена масштабна реконструкція будівель та приміщень замку.

Замок Дракули у місті Бран, Трансільванія

Внутрішній замковий дворик (Bran Castle)

В музейних приміщеннях замку Бран

Затишний камін в музичній кімнаті

На початку 18 століття замок втрачає оборонне значення і стає центром місцевої адміністрації Австрійської імперії. У 1920 році була проголошена Велика Румунія, і жителі Брашова дарують замок королю Фердинанду і королеві Марії (внучці російського імператора Олександра II) в знак відданості і подяки за об’єднання Румунії. Замок стає літньою резиденцією королеви Марії. При румунських комуністах замок Бран став власністю держави (1947) і був перетворений на музей історії середніх віків. Разом з ростом популярності графа Дракули збільшувалося число бажаючих відвідати обитель знаменитого вампіра.

З 2006 року замок передано законному спадкоємцю Домініку фон Габсбургу

Замок налічує 17 кімнат, які обставлені старовинними меблями XIV-XIX ст.

Влад Дракула народився в трансильванському місті Сігішоара (Sighisoara) в 1431 році в сім’ї майбутнього господаря Валахії, Влада II з роду Бесарабів. Своє прізвисько він отримав від батька, члена заснованого в Священній Римській імперії Ордена Дракона, покликаного боротися з ворогами Християнства. В ті часи південно-східна межа Угорського королівства піддавалася грабежам і нападкам турок, і угорський король надав жителям Брашова (Кронштадту) податкові преференції (пільги) в обмін на будівництво прикордонної фортеці за рахунок місцевого бюджету. Фортеця мала забезпечити безпеку важливого торгового шляху з Валахією. Вона була споруджена з потужними зовнішніми стінами і підземними лабіринтами, які використовувалися в якості в’язниці. Потаємні підземні ходи вели за межі замка. У внутрішньому дворі замку знаходиться колодязь, який, згідно з легендою, також є таємним ходом. Над фортецею височіли дві сторожових спостережних вежі. Найвища оглядова вежа з’явилася в 15 столітті. Порохова вежа дійшла до наших часів в первозданному вигляді 13 століття.

Їдальня короля Фердинанда (King Ferdinand’s Dining Room in Dracula’s Castle)

Колодязь, який веде в підземелля, де за легендою був ув’язнений граф Дракула

Потім у 2005 році на основі румунського закону про реституцію майна, замок було повернуто спадкоємцю і онукові королеви Марії, американському архітектору. Істинний американець продовжив розкручувати бренд графа Дракули і створив у замку музей, присвяченій знаменитому вампірові. У замку також розташовані музеї історії і середньовічного мистецтва з меблями, колекцією зброї та обладунків. На сьогоднішній день вартість замку графа Дракули оцінюється експертами в суму 140 млн. доларів.

Як насправді звали Дракулу? Всі знають хто такий Граф Дракула, багато хто пам’ятає про Влада Цепеша, деякі здогадуються, що це все-таки, швидше прізвисько, ніж справжнє ім’я. Але як його звали насправді і що це означало? Насправді, плутанина починається ще до народження Дракули. Його батько, Влад II, за заслуги в боротьбі з турками, прийнятий в лицарський Орден Дракона, отримує на батьківщині прізвисько Дракул. Якщо румуна попросити перевести вам це слово, він на 100% відповість: “диявол, чорт”. Але Влад II охоче приймав це прізвисько, зробивши його своїм родовим прізвищем та прикрашаючи ним стіни церков. Це пов’язано з тим, що в ті часи ще були живі латинські коріння слова «Дракул» в румунській мові. Тобто, прізвисько «Дракул» сприймалося як похідне від латинського «draco» і Влад II був все-таки Драконом, а не Чортом. Від нього Влад III і успадкував прізвисько Дракула або Дракуля (рум. Drăculea), тобто зменшувальне від Дракона, “Син Дракона”.

Згодом, можливо, через репутацію Влада Дракули, а може просто тому, що дракон тепер по-румунськи звучить “balaur”, з’явилася помилкова думка, що це прозвання спочатку означало “Диявольський”. Є ще одне прізвисько: Влад Цепеш – «саджати на кіл». Це пояснюється “улюбленим” видом страти, який практикував Дракула. У власному королівстві він охоче саджав на кіл своїх супротивників. Однак це ім’я, яке багатьом здається більш “заслуженим”, як не парадоксально, насправді, вперше з’явилося майже через сто років після смерті Влада…

Граф Дракула був убитий в одній з багаточисельних війн. Легенда свідчить, що після смерті він перетворився на вампіра. По віруваннях карпатських народів для цього досить передсмертних прокльонів його незліченних жертв. Крім того, згідно з іншою легендою, тіло монстра зникло з могили незабаром після похоронів. Ймовірно, Брем Стокер при роботі над своїм романом вивчав ці історії, тому і нарік свого героя графом Дракулою.

Легенда про вампіра графа Дракулу зробила замок одним із найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Румунії. Замок Бран (Bran) працює кожен день з травня по вересень зазвичай з 9:00 до 18:00, з жовтня по квітень – з 9:00 до 16:00. Вартість квитків: дорослий – 25 румунських леїв, для пенсіонерів – 15 леїв, студентський – 10 леїв, учнівський – 5 леїв. Фотозйомка входить у вартість. Адреса замку (Bran Castle): Str. General Traian Mosoiu 24, Bran 507025, Romania, Transylvania. Про графа Дракулу складено безліч легенд і оповідей, що охолоджують кров і розбурхують уяву. Чи відповідають вони дійсності – залишається загадкою. Втім Трансільванія назавжди залишатиметься землею вампірів, а саме лігво – замок Дракули, оповите ореолом містики і таємниць…

На фестивалі пива біля замку Дракули

Festivalul Berii Bran – 2014 (Beer Fest)

Затримавшись в містечку Бран на цілих два дні, нам також пощастило потрапити на колоритний фестиваль пива – Beer Fest (Festivalul Berii Bran 2014), який проводився біля замку Дракули з 8 по17 серпня 2014 р. Драйвова музична програма, позитивний настрій для кожного відвідувача, різноманіття вітчизняних марок пива та смачнючих закусок – це не тільки спосіб відпочинку, а й ціла гастрономічна наука, вивчаючи яку ти вже ніколи не зможеш просто пити пиво, не звертаючи уваги на його смак та якість. Beer Fest Bran – це можливість розвинути свої пивні смаки та вподобання, відкрити нові, до цього ще не випробувані сорти і види хмільного напою.

Звичайно, в Трансільванію їдуть, перш за все, за незабутніми враженнями і гострими відчуттями, пов’язаними з можливістю ближче познайомитися з легендарною особистістю – кровожерливим і жорстоким графом Дракулою. Однак відпочинок в Трансільванії пропонує щось більше, ніж просто поїздку в «розсадник» таємниць і легенд про вампірів. Це надзвичайно колоритний край з величними горами, зеленими луками і мальовничими пагорбами. Трансільванія здатна порадувати туристів численними середньовічними містечками, фортецями і замками, що зберегли свою неповторну атмосферу, ситною і смачною їжею, а також багатими культурними традиціями.

РУМУНІЯ ТУРИСТИЧНА: ЧАСТИНА 1, ЧАСТИНА 2, ЧАСТИНА 3, ЧАСТИНА 5
_________________________________________________________________________________________

Фото: © Ігор Меліка, Юрій Сазін 2014 (Bran, Transylvania)

  • YAROSLAV:

    Тобі Ігор повезло – фотографувати відразу двох нащадків Графа, не кожному так везе. З них пиво

  • max:

    А поряд тіж самі, але в обладунках 🙂

  • Юрій:

    Пиво з багатшого, з того що в носках.. 🙂

  • YAROSLAV:

    Запросто – я про пиво. Про шкарпетки не будемо. Ця тема достатньо була обговорена під час подорожі

  • Сергей Гильтяй:

    Дуже сподобалося. Хочу в Румунію!

  • Юлія:

    Ці території сучасної Румунії до 14 ст. належали до Угорської Русі з переважаючим населенням РУСИНАМИ (слов*янами). За короля Угорщини Корвіна відбувся феномен Давньої Русі, який в науковій літературі отримав назву “волоська колонізація Карпат”. Ця колонізація розпочалася ще у 13 ст., коли Угорську Русь, і особливо терориторію Волощини та Семигороддя, спустошили татаро-монголи, а Волощина перетворилася на місце кочівлі цих азійських племен. За цих умов і наступу румун з півдня русини Волощини дуже скоро стали національною меншиною. Тому вже з 14 ст., а особливо після того, як Владислав Варненьський був розбитий османами під Варною і угорським королем став Матвій Корвін, розпочався “загадковий” і незрозумілий процес колонізації Карпат, коли десятки тисяч русинів покидали Волощинута центральні райони Семигороддя, і вирушали вздовж Карпатської дугиу малозаселені місця. Нечисленні запозичення з румунської, болгарської, грецької та тюркської мов дали підстави протиставити пастушу культуру землеробсько-скотарській, і в результаті чисто географічну назву волохів перетворити на етнічну , знехтувавши їх руським походженням.

    Усі звикли ототожнювати волохів лише з даками та румунами, забуваючи про те, що улахи- волохи не були етнічною назвою, а лише руською(слов*янською ) назвою римської провінції на берегах Дунаю, і ця назва поширювалася на усіх, хто проживав на цій території, в тому числі і на русинів. Існує багато багато документів, де Семигороддя називали Дакією чи Трансильванією, а й Волощиною.

    Щодо фольклору та волоської архітектури, то навіть Ф.Персовський був змушений визнати повну подібність її до руського типу будівництва (1926 р.). Єдине, що вирізняло волоських русинів від місцевого населення, так це те, що вони були не білими хорватами, а нащадками уличів і тиверців. Політика короля Матвія Корвіна, який сам був русином з Волощини, і після приєднання до своєї імперії у 1474р. Словаччини, Моравії та Сілезії, свідомо спрямовував своїх земляків на ці землі вздовж Карпатького хребта, звільнивши від оподаткування і надавши їм небачені привілеї. Лише на Спишу історики нараховують 200 волоських сіл. У Словаччині волохи дійшли аж до Тренчина (Бановці, Кошиці, Завада, Угровець, Омастина, Бецьков, Чорна Льгота, Копець і ін., у Польщі – до Цешина-Тишина і далі- Годоніна.

  • Аdrian:

    Un mare “Multumesc” pentru autor, atat pentru poze cat si pentru modul de prezentare.

    Юлія – ce fumezi!? Сa vreau si eu…

Залишити коментар