Igor Melika

Швейцарія Східної Європи – так часто називають Трансільванію за її мальовничі пейзажі з гірськими вершинами, густими лісами і бурхливими річками, печерами, водоспадами і руїнами древніх замків, які нависають над глибокими ущелинами. Само слово «Трансільванія» в перекладі з латинської означає «Залісся», або «Земля за лісами». Стереотип про таємничу країну похмурих руїн і вампірів, створена завдяки роману «Дракула», легко руйнується під час подорожі, де Трансільванія постає Європою в мініатюрі, культура якої створювалася різними народами.

Трансільванія або Семигород, Семиграддя (рум. Transilvania – «Залісся», або рум. Ardeal; угор. Erdély; нім. Siebenbürgen) – історична область на півночі Румунії. Займає Трансільванське плато і частину гірських хребтів Східних та Південних Карпат. До 1918 перебувала переважно у межах Угорщини (у її східній частині), пізніше у північно-західній Румунії; близько 60 000 км² з понад 4 млн мешканців; до Трансільванії зазвичай включають також Мармарощину, Кришану і Банат. Назва Семигород походить від шести великих саксонських фортець (Медіаш, Мюльбах, Клаузенбурґ, Шесбурґ, Ройсмаркт і Броос) та столиці регіону – міста Германштадт. Пізніше назва розповсюдилась ще на дві фортеці, Бістріц і Кронштадт, потім так стали називати увесь регіон.

В античну добу Трансільванію населяли даки, 106–271 Трансільванія була римською провінцією (тоді вона зазнала часткової романізації), згодом опанована готами, гетами, аварами і болгарами, із 6 ст. до Трансільванії почали переселятися слов’яни. З кінця 9 ст. Трансільванія була підкорена угорцями, з початку 11 століття стала частиною Угорського Королівства, у складі якого мала широку автономію. З 10 ст. в Трансільванії почали селитися угорці, з 11 ст. у східній Трансільванії угорські вільні селяни, так звані секлери), з 12 ст. — німці. Після розпаду Угорського королівства в Трансільванії оформилося автономне угорське князівство (1541–1687) під зверхністю Османської імперії. У 17 ст. Трансільванія була об’єктом боротьби між Османською і Габсбурзькою імперіями. У 1699–1867 Трансільванія була провінцією Австрії, згодом Угорщини, з 1918 Трансільванією заволоділа Румунія.

Моя мрія потрапити в історичну частину Румунії довго залишалась нереалізованою. Однак, як кажуть: на все свій час. Тож у розпал літа 2014-го довгоочікуване бажання збулося – я зі своїми друзями вирушив в пятиденну подорож до Румунії за маршрутом: Turda (соляні шахти) – Alba Iulia – Transfagarasan road DN7C (високогірне шосе Трансфагараш)– оз. Balea – хр. Фагараш (Fagaras, Трансільванські Альпи) – водосховище Vidraru – Bran (замок Дракули) – Rasnov (замок Ришнов) – Brasov (м. Брашов) – Sighisoara – Tirgu Mures – Sapanta (Cimitirul Vesel – «Веселий Цвинтар»). Родзинкою подорожі мав стати перехід через Трансільванські Альпи мальовничою дорогою DN7C – Трансфагарашське шоссе. Літній період для подорожі було обрано не спроста, адже шосе Трансфагараш відкрито для проїзду тільки з липня по жовтень.

Дістатися до Румунії з території України можна через Чернівецьку та Закарпатську області. Будучи корінним закарпатцем я обрав найближчий пункт переходу «Лужанка – Берегшурань», що веде до Угорщини. Адже звідси до найближчого румунського транзитного міста Сату-Маре якихось 60 км. Тож перетинаємо спочатку угорський кордон, потім румунський, після чого дорогою європейської якості тримаємо курс до історичної області Румунії – Трансільванії. Історична скарбниця Румунії – Трансільванія, винагороджена приголомшливою красою Карпатського регіону та рукотворними принадами. І перший туристичний обєкт на нашому шляху – це соляна шахта Salina Turda в містечку Турда (Thörenburg).

Непримітне на перший погляд румунське містечко Турда, приховує свої визначні місця глибоко під землею. Але вони варті того, щоб здійснити подорож до Трансільванії і спуститися в соляну шахту «Саліна Турда» (Salina Turda). В Європі немало колишніх соляних шахт, які стали музеями і лікарнями, але навіть бувалі туристи зізнаються, що найбільш захоплюючі враження вони отримали саме тут! Старі соляні шахти є головною визначною пам’яткою містечка Турда, яке ще кілька років тому було одним з найбільших в Румунії центрів виробництва солі. Причиною тому є відкладення солей, кристали яких і формують унікальні ландшафти. «Саліна Турда» є однією з небагатьох занедбаних шахт в світі, яка була повністю переобладнана для туристичних потреб. До того ж Румунія є одним з найбільших видобувників солі у світі. Фахівці стверджують, що на території Румунії є така кількість солі, якої вистачить мінімум на 1000 років.

Стара соляна шахта Salina Turda глибиною більше 100 метрів, на якій для видобутку солі використовувалися молотки, кувалди і клини, була закрита ще в 1932 році. У період Другої світової війни місцеві жителі використовували шахту у якості бомбосховища. У період з 1950 по 1992 роки, коли шахта вже була відкрита для туристів, перші 500 метрів транспортної галереї Франца-Йосипа використовувалися в якості місця для зберігання сиру. У 2008 році соляний рудник в румунському місті Турда був відреставрований і набув свого сучасного вигляду.

На сьогоднішній день це повноцінний музей історії видобування солі, а також цілий розважальний комплекс для туристів, що включає в себе: спортивні майданчики, затишні зони відпочинку, стадіон, амфітеатр з екраном, можливість пограти у футбол, гандбол, настільний теніс, більярд, боулінг, міні-гольф. До того ж тут є панорамний ліфт, оглядове колесо, дитячий майданчик та сувенірний магазин. За кількістю народу, який в той день був присутній в шахті, можна відмітити, що цей об’єкт дуже популярний. Також помітно, що сил і коштів на модернізацію затрачено чимало і дизайнери попрацювали на відмінно. На відміну від багатьох подібних шахт, куди потрібно спускатися всередину організованим групами або на спеціальних фунікулерах, в Саліні усюди рухаєшся самостійно, без екскурсовода.

Спуск вниз і довгий тунель приводить в основний зал верхнього рівня. Величезне приміщення та об’єкти з ефектною підсвіткою створюють враження якогось інопланетного міста. На перший погляд здається, що кадри взяті з невідомого науково-фантастичного фільму. Насправді, величезні білі кімнати є частиною соляної шахти Саліна Турда. «Космічний» ліфт пропонує спуск на середній «поверх». Сотні тисяч тонн солі були вирізані механічно і вручну, в результаті чого утворилася величезна порожнеча. Тепер печеру перетворили на гігантський підземний тематичний парк, в якому є навіть власне озеро. Далі проходимо до іншого залу і спускаємося до підземного соляного озера з острівцем сформованого із залишків солі і човновим причалом. Хоч озеро саме по собі невелике, сам факт, що ти самостійно пливеш на човні на глибині 100 метрів під землею, просто вражає! Орендувати човен коштує 10 леїв (2 євро) на 20 хвилин. Підземне озеро має глибину від 0,5 до 8 метрів.

Варто зауважити, що голлівудський режисер Крістофер Нолан для зйомок чергового фільму про Бетмена після довгих пошуків знайшов обитель для супер-героя саме тут, в підземеллі Турди. Зловісна краса і примхливість галерей, масштаби і мальовничість печер гідні прихистку Темного Лицаря! Ну, а в мирні будні тут цілий день гуляють люди, читають, відпочивають від спеки. Температура в шахті завжди на рівні 10-12 градусів. До того ж шахта Саліна Турда має свій унікальний мікроклімат. В повітрі всередині шахти відсутні бактерії і алергени, які роблять її ідеальною для людей, що страждають астмою або іншими захворюваннями дихальних шляхів.

Гігантська соляна шахта Salina Turda, яка діяла впродовж сотень років, після ретельного ремонту була перетворена на найбільший в світі історичний музей видобутку солі. Сьогодні ці шахти разом з солоними озерами Durgau – популярні туристичні визначні пам’ятки, які гарантують стабільний потік відвідувачів протягом усього року.

Покидаючи це дивовижне місце, враження від побаченого ще довго не вщухали, адже масштаби шахти і її сучасний дизайн справді нас вразили! Недарма Саліна Турда (Salina Turda) була оцінена компанією «Business Insider» як найкрасивіше місце під землею в світі. Більш того, соляна шахта Саліна Турда посягає 22 місце у переліку наймальовничніших туристичних напрямків у світі.

За 70 кілометрів від містечка Турда, вглиб Трансільванії, знаходиться колоритне місто Alba Iulia. Алба-Юлія (Karlsburg, Gyulafehérvár) – одне з найдавніших міст Трансільванії і всієї Румунії – місто з тисячолітньою історією. Воно розташоване в центральній частині країни, поруч з річкою Муреш. Своїм виникненням Алба-Юлія зобов’язана древній державі під назвою Дакія, адже в давнину Алба-Юлія була саме його столицею. З тих часів збереглося безліч пам’яток історії та архітектури, які відносяться до середньовіччя.

Так в старій частині міста знаходиться визначна фортеця Алба-Кароліна, яка була побудована в 1714-1738 роках, після того, як Трансільванія увійшла до складу Австрійської імперії. Фортеця була споруджена за планами італійського архітектора Джованні Морандо Вісконті. Фортеця займає територію в 70 гектарів, а загальна довжина її стін становить 12 км. Разом з величним середньовічним собором вона повністю захищає стару частину міста. Це справжній пам’ятник військової архітектури.

Сім потужних бастіонів висунуто далеко на передпіллі фортеці у вигляді зірки. Будівельники твердині не обмежилися одними лише оборонними завданнями, вони постаралися внести у вигляд фортеці максимум виразності за допомогою художніх елементів. Так, ворота, що ведуть до фортеці, оформлені у вигляді тріумфальних арок. Їх прикрашають барельєфи, присвячені різним міфологічним сюжетам, а з внутрішньої сторони – фігури атлантів. На башті головних воріт розміщений герб імператора Карла VI, іменем якого місто носило назву Карлсбург (Karlsburg).

До речі, цікавим фактом є те, що довгий час в середні століття Алба-Юлія справді носила ще одну назву – Карлсбург, яка походила від імені австрійського імператора Карла Шостого. З початку минулого століття Алба-Юлія стає румунським містом. Але це не завадило їй втратити свою угорську чарівність та австрійську манірність і педантичність. Це румунське місто пропонує справді європейський рівень сервісного обслуговування в готелях і пансіонатах. Незалежно від того, де зупиниться гість, йому буде запропоновано все необхідне для того, щоб він почував себе як вдома.

Існують кілька входів у фортецю Алба-Кароліна. Найзручніший шлях, це алея яка розділяє два значних собори. Зліва Собор Коронацій, споруджений у формі хреста, а праворуч Римсько-Католицький Собор Святого Михайла. Обидва вони відкриті для відвідування, вхід безкоштовний. Втім особливої уваги заслуговує королівський двір цього міста. Сьогодні тут розташовалося румунське військове міністерство. Поряд з будівлею резиденції розміщена статуя Міхая Хороброго, який правив Румунією в період 1593-1601 рік. Пам’ятник встановлено на честь його візиту в честь святкування закінчення процесу об’єднання Молдавії, Валахії та Трансільванії.

Також в Алба-Юлії рекомендується відвідати старовинний собор святого Михайла, виконаний в кафедральному стилі. Його величність вас вразить і надихне одночасно. Собор побудований в римському католицькому стилі. Це один з небагатьох історичних пам’ятників романської архітектури, що залишилися на трансильванській землі. Сьогодні це діючий храм, який відвідують не тільки туристи, а й місцеві парафіяни. У стінах цього собору поховані багато відомих особистостей. Серед них особливого ставлення заслуговує видатний полководець Янош Хуньяді (Hunyadi János). Також слід з почестями відноситися і до праху батьків короля Угорщини Матьяша Корвіна (Hunyadi Mátyás), які покояться в цих стінах.

Алба-Юлія, як і багато інших румунських міст, володіє величезною кількістю історичних пам’яток. Ця земля зберігає історичні таємниці часів римської імперії та сучасної європейської цивілізації. В останні роки багато міст і фортець Румунії повертають собі загублену гордість, історичний вигляд, дух середньовіччя. Фортеця Алба Кароліна одна з них. Тож якщо доведеться потрапити в Румунію, неодмінно відвідайте цю історичну пам’ятку!

Спекотний літній день добігав кінця. Кидаючи прощальний погляд на цитадель Альба-Кароліна знову вирушаємо в дорогу, щоб до заходу сонця встигнути знайти нічліг. Темрява застала нас в дорозі, за 10 кілометрів від міста Сібіу. З 1692 по 1791 роки місто Sibiu (Hermannstad) було столицею Князівства Трансільванія. Найближче до центру міста житло, яке ми зустріли при дорозі, абсолютно задовільнило наші вимоги. В тризірковому мотелі-ресторані «Izabel», за поблажливих 120 лей (27 євро), ми отримали двомісний номер з усіма зручностями та сніданком. А вже завтра на нас чекав кульмінаційний і хвилюючий момент – зустріч з омріяним Трансфагарашським шоссе – однією з наймальовничіших і небезпечних доріг у світі.

РУМУНІЯ ТУРИСТИЧНА: ЧАСТИНА 2, ЧАСТИНА 3, ЧАСТИНА 4, ЧАСТИНА 5
____________________________________________________________________________________________

Фото: © Ігор Меліка, Юрій Сазін 2014 (Romania, Transylvania)