Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

На карті це велика жовта пляма посеред суцільної зелені. Навіть не бувши там, здогадуєшся що це величезне поле, підняте над морем лісів. Вітер ганяє хвилі високої трави… то раптом високе жовте сіно зникає і починається акуратний стрижений смугами зелений газон, який тягнеться за обрій, хоч грай в гольф. І так далі й далі – навіть вершини гір здаються однаковими. Якщо зупинитись десь нагорі і озирнутись, то дивуєшся химерності пейзажу жовто чи смарагдово зелені барви огорнули кожну нерівність рельєфу. Низенька трава повністю згладжує собою суворість скель, високе сіно гріє край межі з лісом. В хорошу погоду тут зберігається тепло, навіть тоді коли сонце вже зайде. На цьому тлі повільно пливуть сині тіні хмар. Це край колосальних пасовищ, які своїми масштабами не мають рівних в Карпатах.

Свидовець – гірський масив в Українських Карпатах, що находиться у Закарпатті на межиріччі Чорної Тиси і Тересви. Довжина головного хребта Свидовця, майже 60 кілометрів. Головний хребет простягнувся з північного заходу на південний схід і характеризуєься хвилястістю та куполоподібністю вершин з сідловинами між ними. Абсолютна висота зростає у південно- східномі напрямі. Сам гірський хребет Свидовець включає в себе декілька менших хребтів: Урду-Флавантуч, Апшинець, Шаса, Бедевляска, Шанта і, власне Свидовець.

У фотоподорож Свидовецьким масивом на початку вересня 2013 зібралося чимало фотографів-мандрівників та прихильників гірського туризму. Маршрут: с. Кваси – пол. Браїлка – пол. Стримческа – г. Близниця (1872 м) – г. Велика Близниця – (1881 м) – хр. Урду-Флавантуч – г. Жандарм – (1763 м) – г. Стіг – (1704 м) – г. Крачуняска (1686 м) – оз. Апшинець (Трояска 1487 м) – г. Догяска – (1762 м) – урочище Драгобрат. Стежка бере свій початок у селі Кваси Рахівського району.

Через урочище Тростянець до полонини Браїлка (Браївка) дістатися зовсім не складно, адже до вівчарських господарств веде широка вторована дорога. Тут зупиняємося на обід та коротку фотосесію. Пообідавши, далі рухаємося до полонини Стримческа (Стремчеська) поступово набираючи висоту. Невдовзі виходимо на вершину гори Близниця, де мим зустріли вівчара, що випасав велике стадо овець. Окрім Свидовецького масиву, з висоти 1872 м нам відкрилися чудові краєвиді на сусідні хребти: Чорногора, Горгани, Полонина Красна, Боржава.

Вид на гору Піп Іван Чорногірський (2028 м над р.м.) зі Свидовецького масиву

Полонина Гропа у долині витоків потоку Гропинець (Свидовецький масив)

Худобу тут чути звідусюди – навіть якщо її не видно. В першу чергу калатала-дзвоники, до яких долучалося бекання, гавкіт собак, і раз-по раз гучне ляскання пастушого батога. Йдеш від них десь нагору, аж тут з-за хмар вертається інше стадо. Яке переходить на інше поле, вказане головою пастушої ватаги. І надовго не затримується, щоб не випасти все до голого каменя. Дивуєшся як вони йдуть , наче їх ніхто не гонить, стадо розбрелося на півкілометра, але все одно кожна худобина бачить малесенькі тіні кількох пастухів позаду. Їх голоси, часто геть дитячі, розносяться далеко вітром.

Свидовець – найбільша полонина Українських Карпат. За сезон на її схилах пасеться тисячі корів і тепер вже менше овець. Адже полонини Свидовця належать десяти селам Тячівського і Рахівського районів . З окремих сіл до Свидовця корів треба гнати за тридцять кілометрів лісом. Що взагалі незвично є також табуни низькорослих коней. Мустанги Свидовця, на відміну від інших коней, що живуть на свободі, довірливі і приязні.

Вид на гору Велика Близниця (1881 м) зі схилів Близниці (1872 м)

О четвертій годині по обіді ми прибули на місце призначення – в широку сідловину між Близницями. Сьогодні ночуватимемо саме тут, на висоті 1800 м над р.м. Тож неспішно починаємо облаштовувати табір, готувати вечерю та готуватися до вечірньої фотосесії. На зміну теплому вересневому дню прийшла темна ніч зі штормовим вітром, пориви якого навіть пошкодили один із наметів нашого табору.

Ранок наступного дня видався сонячним і яскравим, але разом з тим морозним. Вражаюча видимість на десятки кілометрів дозволяла милуватися карпатськими краєвидами донесхочу. Фотомандрівка продовжується і сьогодні ми подорожуватимемо верхів’ям Свидовця від хребта Урду-Флавантуч до Апшинецького озера. Без особливих зусиль забравшись на Велику Близницю зупиняємося на вершині ненадовго, бо шалений вітер намагався буквально вирвати фотокамеру із рук. Не дивлячись на складні погодні умови, нам вдалося зробити декілька кадрів з висоти 1881 над рівнем моря.

Урочище Драгобрат

Ранок на Свидовці (вид з Великої Близниці)

Близни́ці – дві гори у східній частині масиву Свидовець (Свидівець). Вершини Близниці розміщені поряд і схожі за формою. Висота вищої, північної вершини 1883 м, південної – 1872 м. З півночі Близниці обмежені горою Драгобрат. Південні і західні схили пологі, східні – круто обриваються у бік розширеного верхів’я долини – льодовикового кару з залишками морени та льодовикових озер. Близниці входять до складу природоохоронної території – Свидовецького заповідного масиву (частина Карпатського біосферного заповідника). На горах розташована ботанічна пам’ятка природи – Скелі Близниці, відома наявністю реліктових рослин.

Вид на Говерлу і Петрос з сідла між Близницями

Північні схили Свидовця круті з ознаками альпійського рельєфу – численні долини, масивні брили морени, скелясті стінки та гребені. Верхня частина хребта відкрита, вкрита субальпійською і частково альпійською рослинністю. Межа лісу досить низька, північні схили вкриті ялиновими лісами, а південні – ялиново-буковими і буковими. З точки зору досвідчених туристів, Свидовецький масив це як парк відпочинку – рівні дороги, туристичні вказівники, відносна заселеність. Поряд височіють суворі і безлюдні Горгани, вкриті величезними кам’яними осипами і переплетеним криволіссям. По хребту пролягає гарна грунтова дорога, тому нічого не обмежує мандрівників. Втім, багатьом просто не по собі на цих величезних просторах, де відчуваєш себе піщинкою, якій іноді нема де сховатись від вітру чи негоди.

Фрагмент Свидовецького масиву (Жандарми)

Велика Близниця – 1881 м над р.м.

Також на північному схилі Великої Близниці знаходиться мальовниче озеро Івор. Озеро Івор (Драгобротське) – озеро льодовикового походження, яке лежить на висоті 1600 м над р. м., в улоговині видовженої форми. Довжина озера 55 м, ширина 21 м, площа 0,1 га. Глибина до 1,5. Береги складаються з морени. Живиться ґрунтовими й атмосферними водами. Вода прозора, слабомінералізована. Дно вкрите сірим мулом. Береги заростають осокою. Популярний об’єкт туризму і відпочинку.

Гора Жандарм (Свидовецький масив)

Озеро Івор (Драгобратське)

Вид на вершини: Близниця, Велика Близниця та Жандарм

Далі рухаємося у напрмяку гори Стіг, яка є однією з ключових на хребті. Стіг – гора в північно-східній частині масиву Свидовець висотою 1704 м. На привершинній частині гори розкинулись полонини. Північно-західні схили дуже круті, східні та західні – більш пологі. З півдня до гори прилягає сідловина, що тягнеться до гори Близниця – найвищої вершини Свидовецького масиву. На схід від Стогу розташований гірськолижний курорт Драгобрат. Від Драгобрату на вершину прокладено гірськолижний підйомник. Драгобрат – невелика міжгірна долина і найбільш високогірний гірськолижний курорт Українських Карпат. Драгобрат популярний серед любителів гірських лиж та сноуборду. Долина розташована на висоті 1300–1400 м над рівнем моря, на відстані 18 км від селища Ясіня, на стику хвойних лісів і альпійської зони.

Наступний пункт нашої зупинки – Ворожеська. Озеро Ворожеска (Тритон) – високогірне озеро льодовикового походження, яке лежить на висоті 1460 м над р. м., в одному з льодовикових карів, на північних схилах масиву Свидовець. Складається з двох невеликих водойм. Верхнє (більше) озеро має круглу форму (діаметр 95 м, площа 0.7 га, глибина до 4.5 м). Нижнє озеро, розташоване на 15 м нижче від верхнього, видовженої форми (довжина 76 м, ширина 28 м, площа близько 0.2 га, глибина до 1.9 м). Живиться водами потоку, який бере початок у сніжнику, складеному фірновим льодом, який повністю тане лише в найспекотніші роки. Вода в озері чиста і прозора. Дно похиле, замулене. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних.

Вид на хребет Горган зі Свидовця

Озеро Ворожеска – 1460 м над р.м.

Гора Стіг (лівіше) та хребет Урду-Флавантуч (правіше). На задньому плані Чорногірський хребет

Рухаючись верхів’ям хребта ми поступово наближались до наступного пункту таборування – озера Апшинець. В цей день було заплановано заночувати на березі мальовничого озера, під горою Трояска, з першочерговою метою провести фотосесію під час заходу та сходу сонця. Тож попереду дивовижний вечір на березі мальовничої водойми, магічна ватра, запашний бограч та вражаючі світлини від учасників фототур-походу.
ЧАСТИНА ДРУГА»»»


____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2013

Фото: Ігор Меліка, Андрій Дев’ятов, Антон Горлін, Володимир Бондаренко © All Rights Reserved 

В публікації використані метеріали автора NoTaRь: “Полонина без краю – Свидовець”

  • Вія:

    Світлини, як завжди вражають! Ніби знову побувала там. Добре що вам пощастило з погодою, бо я у кінці серпня втрапила в тумани і дощі!

  • очень познавательно :)

  • Михаил:

    Удивительные горы! Вроде не очень высокие, но изумительной красоты и обаяния. Так и притягивают к себе каким-то неземным притяжением. Рассматривая эти чудные снимки, ловишь себя на мысли – так и хочется оторваться от земли и уйти в полёт над этой могучей красотой! …Интересно, какой путь проходят фототуристы за одну такую экскурсию? И есть ли особые требования к физподготовке каждого участника? И вообще – где можно узнать подробнее утилитарную информацию потенциальному туристу? Типа – что почём и как? И большое спасибо за превосходные картины и толковое описание!

  • Михаил:
    1. Относительно длины маршрута: все зависит от сложности локации, походных дней, времени года и состава группы. Километраж разный: от 10 до 30 км. Однако во время фототура, как правило, все события происходят без особой спешки и без соревнований на выносливость.

    2. Для похода Карпатскими горами необходимо обладать определённым уровнем физической подготовки, чтобы без особых проблем, с рюкзаком на плечах, преодолевать 10-20 км в день. В большинстве случаев, в тот или иной поход, я стараюсь набирать группу с одинаковой физ. подготовкой.

    3. Что такое фототуризм и как это все проходит на практике, можно почитать здесь:
    ФОТОТУРИЗМ, СПОРЯДЖЕННЯ ДЛЯ ФОТОТУР-ПОХОДУ, ФОТОТУР – СУЧАСНИЙ ПРОДУКТ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ, З КИМ ІТИ В ПОХІД

  • Vladimir:

    Після проходження хребтом слово Свидовець асоціюється з словами Сильний та Вид. Дуже вразило о. Ворожеска – картина намальована природою.

    Дякую за інформативний звіт.

  • Ігор:

    На Свидовецьких альпійських луках необхідно створити заповідник. Хоча там вже майже немає,що охороняти крім скель на Близницях. Різниця між альпійскими луками і вторинними полонинами величезна. На альпійських луках росте своєрідна рідкісна рослинність, яку випасати не можна і вони ніколи не заростуть лісом. Свидовець перетворюється в таку собі звичайну приміську зелену зону зі смітниками і нечистотами, дорогами від машин.

  • Роман:

    А куди ви, зрештою, зійшли?

  • Роман: на Драгобрат…

Залишити коментар

*