Igor Melika

Продовження (першу частину дивіться та читайте ТУТ)

Фотоподорож Свидовецьким масивом продовжується. Група фототуристів вже другий день знаходиться в Українських Карпатах і подолавши десятки кілометрів дісталася до озера Апшинець (Трояска), що належить до Апшинецького гідрогологічного заказника.

Апшине́ць – високогірне озеро в Українськийх Карпатах, в межах Рахівського району Закарпатської області. Озеро льодовикового походження, лежить на висоті 1487 м над р. м, на північних схилах головного хребта масиву Свидовець, на схід від гори Трояска. З озера витікає потік Апшинець. Озеро лежить в улоговині видовженої форми з невисоким моренним валом, на дні розлогого льодовикового кару. Північно-західна частина зайнята осоково-сфагновим болотом. Живиться переважно водами струмка, що впадає в нього із західного боку. Взимку замерзає. Дно рівне, мулисте, біля берегів трапляються валуни. У водах озера живуть лише окремі види мікроскопічних ракоподібних.

Частина озера заболочена. На території озера ростуть в основному осока, сфагнові мохи та Цибуля сибірська. Allium schoenoprasum – (шніт, скорода, цибуля-різанець) абсолютно їстівний різновид дикої цибулі, яка зустрічається в Азії, Європі і навіть у Сибіру. Для вирощування, ця рослина потребує вологий грунт і, береги високогріного озера стали ідеальними умовами для розмноження цієї „делікатесної трави”. Молоде зелене листя, за смаковими якостями, нічим не відрізняється від звичайної городньої цибулі.

Вода в Апшинці кришталево чиста, з берегів видно гірські вершини, над якими мирно пливуть хмари. Природа тут майже незаймана, первозданна і настільки красива, що дух захоплює. Мало слів, щоб описати нескінченну прозорість гірських вод Апшинця, ніжність лілового заходу, плавність і велич гірських вершин… Все це треба бачити наживо, просто вдихнути, доторкнутися, відчути.

Вечір на озері Апшинець

Апшинецьке озеро 1487 м над р.м.

День догорав і вже майже зник за горизонтом. Над такими рідними, здавалося б живими, але вже сонними горами розкинула свої обійми ніч. Ми всі дружньо сиділи біля ватри смакуючи духмяний глінтвейн, час від часу замріяно вдивляючись в безкрайнє нічне небо та підсвідомо намагалися знайти хоча б одну – найменшу – падаючу зірку, з надією, що саме вона допоможе нам у здійсненні найзаповітнішого бажання!

День третій. Прохолодний але сонячний ранок заставив прокинутися табір ще до сходу сонця. Найзапекліші фотографии вирішили зустріти схід сонця на горі Догяска. Решта – біля берегів Апшинця. В результаті у кожної з фото-команд вийшли чудові світлини ранкового Свидовця. Цього ж дня небо заполонили білосніжні хмари, які виглядали немов клаптики пухкої вати розкидані на велетенській блакитній ковдрі. То ж для фотографів, такі погодні умови стали справжньою фотогієнічною знахідкою.

Одним з неповторних місць цього краю є озеро Догяска (Герешаска). Озеро є незмінним, поважним членом асамблеї карових озер Карпат. Між Апшинецьким і Ворожеським, озерами від головного хребта Свидовця, на південний схід відходить масивний відріг з вершиною Догяска. Східні схили його порізані асиметричними карами. Під скелястою стіною першого з них, на висоті 1577 метрів, розташоване широке, близьке за формою до прямокутника озеро Герешаска (Догяска). Площа озера понад 12 тисяч квадратних метрів при довжині водного дзеркала до 125 метрів та шириною близько 110 метрів, максимальна глибина дорівнює 1,22 метра. З північного краю дрібне дно заростає осокою, і вода в ньому не дуже чиста. Значна висота над рівнем моря і сніг який не тане до середини літа обумовлюють низькі температури води. Озеро Герешаска – найпопулярніший туристичний обєкт на Свидовці.

Озеро Апшинець (Трояска) – 1487 м над р.м.

Триденна фотоподорож Свидовецьким масивом добігала кінця. Дивовижна осіння погода, мальовничий і цікавиий маршрут та відмінна компанія однодумців, зробили цю мандрівку надзвичайною і незабутньою. А різнобарвний коктейль із пригод і вражень надовго залишиться у спогадах про цю фантастичну подорож країною озер та полонини. До нових зустрічей в Українських Карпатах!

Озеро Догяска (Геришаска) 1577 м над р.м.

____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2013

Фото: Ігор Меліка, Андрій Дев’ятов, Антон Горлін, Роман Джаджа © All Rights Reserved