Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Це були ті зворушливі і приголомшливі дні, на яких тримається світ, ніколи не повторюючись двічі поспіль. В такі моменти для людини заново відкривається новий світ, сповнений вражень і дивовижних надій. Осінь – сезон яскравих емоцій і змішаних відчуттів. Найбільш суперечлива пора року, в якій сплутуються в клубок людські долі, події, душі і почуття…

У моєму списку друзів-горян чимало таких, які живуть за сотні кілометрів від рідного Закарпаття. Та хіба відстань може завадити нашій зустрічі, коли на дворі «бабине літо», а в горах – феєрична осінь!? Насправді ж саме ця мандрівка була довгоочікуваною і планувалася майже три роки!

З різних причин ніяк не вдавалаося зібрати до купи своїх друзів з Прикарпаття і Буковини, які вже так давно мріяли побачити на власні очі осінні дива у Вододільно-Верховинських Карпатах. А особливо, «палаючі» буки, які зовсім не схожі на своїх звичайних велетнів-побратимів. Осінні буки на Вододільному хребті – це багряна павутина, міцно сплетене вітрами гілля, придавлене важкою долею високогір’я до землі. Що ж, мрійники? Все, що несподівано змінює наше життя, – не випадковість. Адже мрія позитивно впливає на настрій, а також сприяє обдумуванню відповідного бажання, що згодом може призвести до реалізації цього ж бажання. А можливо зорі на небі склаклися саме на нашу користь? Так чи інакше, в рамках проекту «Подорожуємо та фотографуємо разом», восьмеро відчайдухів з Харкова, Рівного, Прикарпаття і Буковини врешті-решт зустрілися на Закарпатті, щоб спільно відзначити «Свято осені на Вододільному».

Садиба “Кукавиця” (Kukavica) у селі Щербовець біля підніжжя Вододільно-Верховинських Карпат

Про Верховинський Вододільний хребет написано багато. Ще більше з цих країв накопичилось світлин в авторській галереї. Адже місцевість популярна в туристичному середовищі, а маршрути Вододільним високогір’ям долаються без особливих труднощів зачаровуючи мандрівників мальовничими пейзажами. Щороку, осінь на Вододільному хребті – це справжнє свято душі! Найяскравіші осінні фоторепортажі минулих років зібрані тут: 2010, 2011, 2012, 2013. Втім цьогоріч осінь обіцяла бути найбільш феєричною і неповторною у всіх відношеннях, адже у фотомандрівку зібралася дружня команда запеклих фототуристів. До того ж на період проведення фото-походу метеорологи напророкували відмінні погодні умови. Попереду триденне свято яскравих емоцій, гастрономічного задоволення і вражаючих осінніх краєвидів.

На вершині гори Пікуй (1408 м над р.м.) – найвища точка Львівської області

Вододільно-Верховинські Карпати у жовтні місяці

Не вдаючись в подробиці, хочеться звернути увагу на особливі моменти цієї подорожі, що закарбувалися в пам’яті і, які ще довго зігріватимуть душу. Впродовж трьох днів проведених в Карпатах найбільше вразило і запам’яталося:

• сніданок на терасі гірського шале «Кукавиця» у Щербовці з гарячим чаєм і бутербродами • стиглі яблука і груші на сільській дорозі (поміж кізяків), втім все одно було смачно • вітер і хмари, а також сонце на вершині Пікуя • руда Букюська полонина з солодкою брусницею • феєрична Панська долина і смачнюча вечеря від Сазіна + румунське пиво від Ярослава • каштани запечені у ватрі з глінтвейном • ранковий туман і прадавній перевал Руський Шлях • «палаючі» буки в полоні «бабиного» літа • табір біля гори Старостина + селянська юшка по-румунськи (ciorba taraneasca) на вечерю • вражаючий захід сонця і безкрає зоряне небо • яскраві осінні фарби і справжнє полонинське літо на Дрогобицькому Камені • колоритний Ужок з прохолодним пивом і відмінним настроєм.

Три дні в осінніх Карпатах промайнули наче одна мить. За плечима фото-мандрівників десятки кілометрів гірських стежок, повний рюкзак вражаючих подій та приємні спогади про феєричну осінь на Вододільному хребті. А ще – відмінна компанія однодумців з особливим стилем життя, який, спробувавши одного разу, хочеться «смакувати» ще і ще. Це була справді неймовірна осінь! Непомітна, тонка межа між сном і реальністю…

Осінній буковий ліс на Вододільно-Верховинському хребті

На вершині гори Дрогобицький Камінь (1186 м над р.м.)

На вершині гори Дрогобицький Камінь. На задньому плані Польські Бещади (Bieszczady)

Вид на Вододільно-Верховинські Карпати з вершини гори Гостра (Полонинський хребет)


____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2014

Фото: Ігор Меліка, Андрій Девятов, Роман Печижак, Юрій Сазін, Ярослав Багін © All Rights Reserved

  • Осінь-2014 на Вододільному: ФОТО-1, ФОТО-2, ФОТО-3, ФОТО-4

  • yaroslav:

    Просто чудовий збіг чудових обставин – погода, люди, які розуміють один одного і в результаті – враження, кухня, апартаменти, розваги, спілкування яке не в змозі надати ні один…. зірковий курорт. Не заважали навіть тонкі стіни – хіба що – Андрію. Всій компанії щиро вдячний за суцільний позитив.

  • Ольга Левченко:

    Обалденно красиво! И с погодой повезло. Только, наверно, холодно было? Особенно ночью.

  • Alena Kovalevska:

    Ігорку, а що таке буяхи і що у вас у казані таке незвичне?

  • Alena Kovalevska: буяхи – це голубика (Vaccinium uliginosum L.). А в казані готується румунський “селянський суп” (ciorba taraneasca). Зверху плаває стручкова квасоля 🙂

  • Alena Koalevska:

    Я в захваті 🙂

  • Дякую за чудову подорож. На зиму готуйся до нас 🙂

  • Очень здОрово прогулялись! Надеюсь у нас это станет традицией 😉
    Отдельные благодарности за заморское пиво!))))

  • Віталій з березного:

    На фотографіях де захід сонця між Явірником та Вигорлатом має бути видно Високі Татри.

  • шуршик:

    Яка краса, просто неймовірно!!!

  • Люба:

    Фото дуже-дуже красиві. Милуватись не намилуватись. Я всім учасникам походу по-хорошому заздрю, що бачили всю цю красу на власні очі. Але в мене виникло запитання. А чому г. Пикуй найвища точка Львівської області? Я завжди знала, що Пикуй на території Закарпаття, Воловецький р-н. З одного боку села Щербовець, Пашковець, з іншого с. Біласовиця.

  • max:

    Просто – ШИКАРНО!

  • Ярослав:

    Словами не виразити! Супер !!! Дякую за можливість побачити таку красу.

  • Безрук Дмитро:

    …………
    Чудовий фото-звіт.
    Та й мова ладна.
    Потішив обеліск.
    Усім Вас за взірець пораджу…

Залишити коментар