Igor Melika

Весна пробуджує у душах людей щирі та ніжні почуття, бо вона настає не тільки в природі, а й у серцях тих, хто здатен відчувати красу та спроможний милуватися навколишньою красою, яка, і справді, може залишити байдужими хіба що кам’яні серця. Весна – прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку із ніжних квітів.

Цьогорічне фотополювання на первоцвіти припало на кінець березня, який несподівано видався прохолодним і дощовим. Через несприятливу погоду і прогнозовані дощі, перед учасниками фототуру постало питання: їхати в похід або не їхати? Втім нестримне бажання побачити плантації першоцвітів в Карпатах виявилося сильнішим за обіцяний синоптиками страхітливий холод і негоду.

Фотополювання на весняні квіти розпочалося в селі Вільшани Хустського р-ну, біля височенної бетонної греблі Теребле-Ріцької ГЕС. Саме тут, біля водосховища, уверх звивається широка дорога, яка виводить на хребет до вершини Манчул (1501 м). Насправді метеорологи не помилилися. З самого ранку моросив дрібний дощ та ширяв сердитий вітер. Небо було затягнуте сірими важкими хмарами. Відповідно перспективи побачити сьогодні бодай промінчик сонця не було ніякої. Тож керуючись здоровим глуздом, спільно приймаємо рішення відмовитися від ночівлі в горах у наметах, віддавши перевагу нічлігу в колоритній Колочаві в «Жандармській управі».

Вид на Вільшанське водосховище Теребле-Ріцької ГЕС

Розпочавши фотопрогулянку і піднявшись вище водосховища, ми зовсім не пошкодували про своє рішення залишити намети і наплічники в багажнику автомобіля. Із-за холодного вітру і товстого шару снігу під ногами пересуватися схилом було не так вже і легко. До того ж за межею лісу, де починається вихід на хребет Манчул, стояв щільний туман і ширяв штормовий вітер. Шукати карпатські першоцвіти довго не довелося. Вони були скрізь навколо нас. І розсипавшись по схилу наче намисто, всі фотографи обрали індивідуальні позиції для фотозйомки крокусів і первоцвітів.

Шафра́н Ге́йфеля (Crocus heuffelianus Herb.)

Крокус – занесений до Червоної книги України

Білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.)

Білоцвіт весняний – рідкісний вид флори України

Первоцвіти – це низка дикорослих видів рослин, які квітнуть наприкінці зими та на початку весни. Серед них не тільки відомі підсніжники та проліски, до них також належать шафрани (крокуси), сон-трава, ведмежа цибуля (черемша), дикі тюльпани, цикламени, білоцвіти та багато інших. Всі вони охороняються або Червоною книгою України, або регіональними червоними списками, а масова торгівля цими квітами призводить до їх зникнення у природі. Тож прохання не зривати першоцвітів, а зустрічайте весну з ними в березневому чи квітневому лісі.

На проталинах, де тягнуться до сонця перші паростки, біля струмочків з талого снігу на соковитих квітконосах погойдуються великі білі дзвіночки. Завдяки поживним речовинам, нагромадженим у цибулині, швидко розвивається квітконіс з трьома-чотирма лінійними приземними листками. На верхівці квітконоса в пазусі приквіткового листка на довгій зігнутій квітконіжці красується велика, наче фарфорова, квітка. Це – Білоцвіт весняний.

Білоцвіт весняний (Leucojum vernumL.). Назва роду «Leucojum» походить від грецьких слів грец. Λευκός – білий та грец. Ίον – фіалка, які в перекладі означають «біла фіалка» – через яскраво виражений приємний запах білоцвіту; видове ім’я лат. Vernum – весняний: Leucojum vernum = Біла фіалка весняна. Місцеві назви білоцвіту весняного: растик (Стрийський район Львівська область, Закарпаття), цибулька (Рогатинський район Івано-Франківська область), кликоцей (Коломийський район Івано-Франківська область). Білоцвіт весняний – середньоєвропейський переважно гірський вид, ареал якого охоплює простір від Південної Англіїдо Середземного моря і з заходу на схід: від регіону Шампань-Арденни (Східна Франція) до Карпат і Західної України.

Ареал суцільного поширення білоцвіту весняного в Україні охоплює південні частини Львівської та Івано-Франківської областей, східну частину Чернівецької області та більшість території Закарпатської області за винятком крайнього Півдня. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ, ПЗ «Ґорґани», НПП Карпатському, «Синевир», «Сколівські Бескиди», Яворівському, Ужанському, РЛП «РавськеРозточчя», «Верхнє-Дністровські Бескиди», «Надсянський», низці пам’яток природи, заказників, заповідних урочищ. Необхідно контролювати стан популяцій в околицях великих міст. Заборонено руйнування місцезростань, проведення осушувальної меліорації, викопування рослин та торгівлю ними.

Після довготривалої фотосесії весняної флори, виснажені, але з веселим настроєм, спускаємося донизу до Вільшанського водосховища, звідки далі бездоріжжям їдемо в Колочаву на нічліг в місцеву корчму «Жандармська управа» (Četnická stanice). Колочава як завжди зустріла своїх туристів гостинно і смачно. Ситно повечерявши варениками і цмундою невдовзі занурюємося у глибокий сон. Завтра на нас чекає омріяна і довгоочікувана долина крокусів в колочавському музеї «Старе село»… ЧАСТИНА ДРУГА»»»

____________________________________________________________________________________________

Фото: Ігор Меліка, Антон Горлін © 2015  All Rights Reserved