Igor Melika

Колочава (угор. Alsókalocsa, чеськ. Koločava) – унікальне село на Закарпатті, розташоване у мальовничій Тереблянській долині. Чудові гірські краєвиди, чисте повітря, мінеральна вода та гостинність місцевих мешканців зроблять Ваш відпочинок тут приємним і корисним. Крім того Колочава – село десяти музеїв, отже у Вас є нагода отримати і естетичне задоволення від перебування у цьому дійсно чарівному українському селі. Ласкаво просимо до гостинного краю під назвою Колочава!

Селом XI століття назвав Колочаву відомий чеський письменник Іван Ольбрахт. У тридцяті роки минулого століття тут, у найдальшому куточку тодішньої Чехословаччини, він знайшов благодатний грунт для своєї творчості, описуючи звичаї та побут верховинців. Його герой, не вигаданий, а справжній розбійник Микола Шугай став тоді відомим на всю країну, а твори письменника дуже популярними. Згодом Колочава стає Меккою для чеських туристів. Протягом літнього сезону тут буває їх не менше п’яти тисяч. На початку 21 ст. про Колочаву котиться слава, як про село десяти музеїв. Найбільший із них це музей «Старе село».

Колочавський скансен “Старе село” – перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті, який відтворює матеріальне, духовне та культурне життя на Верховині. Музей знаходиться у місцевості, яка носить назву «Чертежик» під полониною Красною. Музей створений в рамках проекту “Колочава – село десяти музеїв”, що його ініціював і реалізує власним коштом відомий політик і бізнесмен, народний депутат Станіслав Аржевітін, дитячі роки якого минули у Колочаві. Тут є навіть фрагмент залізниці з паротягом, яким колись возили деревину. Мета колчавського музейництва – зберегти самобутню історію села та привернути увагу туристів.

На території музею відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів, які ознайомлюють із 300-річною історією побуту місцевих жителів. У скансені представлені пам’ятки культури різних часів та різних верств населення як за соціальним статусом (бідняки, середняки), так і за видом діяльності (вівчарі, лісоруби, мірошники, швеці). На сьогодні музей «Старе село» налічує майже два десятки будівель та допоміжних господарських споруд: хатини селян, церковно-приходська школа, єврейський комплекс, бужні, парильня, жандармський пункт, кузня, будинок «бірова» та іншні. Музейний комплекс «Старе село» на Всеукраїнському конкурсі громадських музеїв, що відбувся у грудні 2009 року, у номінації «Традиції та звичаї моєї малої Батьківщини» був визнаний найкращим і отримав перше місце.

«Долина крокусів» у колочавському музеї «Старе Село»

Колочавський музей-скасен «Старе село» щороку потопає в фіолетових квітах. Кожної весни тут спостерігається унікальне природне явище – массово зацвітає рідкісна рослина – Шафран Гейфеля. Зазвичай перші квіти з’являються з середини березня і массово цвітуть десь до середини квітня. Жовтогарячі пиляки і приймочки надзвичайно прикрашають квітку, яка розкривається тільки на сонці. Стебло дуже вкорочене, тому здається, що листки і квітки виходять безпосередньо з бульбоцибулини. Комах рослина приваблює не тільки солодким нектаром і яскравим забарвленням, а й ніжним ароматом.

Шафра́н Ге́йфеля (Crocus heuffelianus) – багаторічна рослина родини Півникових, занесена до Червоної книги України. Вид названий на честь ботаніка XIX сторіччя Йогана Гейфеля. У народі ці рослини також називають маслянками, серенками або бриндушами (через схожість з брандушкою різнобарвною). Втім слід зазначити, що схожість ця суто зовнішня, а в систематичному відношенні ці види не є близькими, оскільки належать до різних родин. Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2-3 штуки. На поверхні кожної пелюстки є дві плями темнішого відтінку: одна розташова набіля основи пелюстки, інша, V-подібна-біля верхівки. Маточка жовтогаряча. Плід – тригнізда коробочка.

Бульбоцибулина Шафрану щорічно відновлюється – вона виростає на верхівці старої. Шафран Гейфеля ще називають квіткою Місяця. Річ у тім, що період вегетації рослини залежить від фаз нічного небесного світила. До того ж Крокус – своєрідний індикатор родючості ґрунту. Особливо тяжко доводиться Шафрану неподалік від міст. Старанні збирачі не просто зривають квіти, а виривають рослини разом з бульбоцибулиною, щоб довше не в’янули. На сьогоднішній день Шафран Гейфеля перебуває на межі зникнення. Його занесено до Червоної книги України. У Колочаві квітка знаходиться підпильним наглядом і бережно охороняється.

Вид світлолюбний, морозостійкий. Зазвичай квітне з березня до середини квітня протягом 20-25 днів. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Шафран Гейфеля має найбільші квіти серед представників роду, що квітнуть навесні, тому вирізняється високою декоративністю. Цей вид часто вирощують як професійні квітникарі, так і аматори. Насичено-фіолетові квіти цієї рослини особливо привабливі на тлі світліших шафранів або підсніжників. Саме привабливість рослини зумовлює її нищівний збір на букети, викопування бульбоцибулин, як і призводять до зникнення виду. Шафран Гейфеля охороняють в національних парках «Сколівські Бескиди», Карпатському, Вижницькому, «Синевир», «Подільські Товтри», заповідниках «Медобори» і Карпатському біосферному.

Крокус всі знають як ніжну, гарну квітку, яка раніше за інші весняні квіти з’являється в садах, ще до того, як розтане сніг. Однак ця рослина ще й джерело дорогої ароматичної речовини, і є однією з найцінніших у світі прянощів – шафрану. Спеція шафрану дуже поширена в Азії і на Близькому сході. Це вишукана ароматна приправа славиться не тільки пікантним смаком, а й багатьма цілющими властивостями. Джерелом цієї спеції є приймочки шафрану посівного (Crocussativus). Користь шафрану для здоров’я неоціненна, це підтверджують дослідження, проведені вченими на всіх континентах. Всі вони прийшли до однозначного висновку: приправа шафран визнана потужними лікувальним засобом.

Аромат шафрану тонкий і приємний. Його специфічний гостро-гірко-солодкий смак неможливо сплутати ні з чим. Приправи та спеції з шафрану широко використовуються в різних національних кухнях. У середні століття шафран цінувався дорожче золота. Шафран – надзвичайно стійкий барвник і сильна пряність. Тожвживати шафран необхідно в дуже малій кількості. Шафран вважається однією з найдавніших прянощів і був відомий уже 4000 років тому.

Хоча шафран росте майже на всіх континентах, він залишається найдорожчою пряністю у світі. Висока вартість шафрану обумовлена складністю його збору. Квіти шафрану збирають вручну в перший день цвітіння і тільки на світанку. А це можливо лише пару тижнів на рік. В день збору необхідно відокремити тичинки від квіток. Для отримання 1 кг сухого шафрану, необхідно зібрати рильця з 200000-250000 рослин! Причому, не всі види крокусу використовуються для виготовлення справжньої спеції.

Щороку у світі виробляється близько 50000 кг сухого шафрану. Але відсутність механізації і необхідність в ручній праці забезпечує високу ціну шафрану на світовому ринку. Маючи своєрідний аромат та гіркуватий присмак, приймочки шафрану є цінною пряністю, котру окрім кулінарії ще застосовують як природний фарбник до супів, страв із м’яса та рису. В харчовій промисловості шафран застосовують для підфарбовування різноманітних продуктів: вершкового масла, сиру, булочних та кондитерських виробів, кремів, цукерок, напоїв тощо.

Весна-красна чудес повна! Її наближення завжди приємне. Після довгої і холодної зими у природи і у людини немов відкривається нова можливість жити. У повітрі «пахне весною». А як ще можна назвати ці дивовижні підбадьорливі і п’янкі запахи? Адже після тривалої зими всі запахи землі і трави приголомшують і здаються давно забутими. Хочеться зупинитися і просто вдихати прохолодне повітря, що пахне гіркуватою свіжістю.

Цвітіння перших весняних квітів ніби дає людям можливість хоч на короткий час відволіктися від сірої буденності життя і перенестися у справжню казку, де весна торжествує над похмурою зимою. Навесні ти відчуваєш прилив сил. Неначе разом із сонцем і свіжими квітами весна приносить незвичайну енергію. Мені подобається цей стан польоту в душі, коли кожен день приносить радість спілкування з природою і людьми навколо тебе. Коли знаєш, що попереду багато теплих днів, багато нових відкриттів і позитивних емоцій. (Першу частину дивіться та читайте ТУТ)

____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2015  All Rights Reserved