Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Високі Татри являються областю, яка завдяки своїм дивовижним горам є найпривабливішим місцем у Словаччині. Своєю красою, високими вершинами і великою кількістю високогірних озер Татри приваблюють до себе щороку тисячі туристів і альпіністів. Відвідавши Високі Татри вони зачарують вас своєю красою і, безумовно, що ваш візит до них вряд чи буде останнім.

Можливо багатьом досвідченим «горянам» Високі Татри (Vysoke Tatry) здадуться тісними, занадто багатолюдними і надто обжитими. Однак для широкого кола туристів, починаючи з «чайників», це їх головна перевага. Практично всі стежки відзначені на картах і промарковані на місцевості різними кольорами. Кожен може вибрати маршрут по рівню своєї підготовки, в основному, за вказаним на карті і покажчиках приблизним часом проходження ділянки. Більшість маршрутів починаються практично з населених пунктів і дозволяють до вечора повернутися донизу на комфортабельний нічліг. Однак заночувати, сховатися від негоди або перекусити можна і в гірських хатах (притулках), які розташовані уздовж основних стежок. Майже всі високогірні хати (horske chaty) обладнані якісними готельними номерами з усіма зручностями, кафетеріями або барами, а окремі з них володіють навіть сауною. Ласкаво просимо у дивовижний світ Високих Татр!

Один із цікавих і мальовничих маршрутів у Високих Татрах є мандрівка від Попрадського плеса (Popradske pleso) до Велицького озера (Velické pleso). Попрадське плесо – озеро у Високих Татрах в Менгушівській долині (Mengusovskа dolinа), на висоті 1494 м над р.м. Площа озера 6,88 га, глибина до 17 м. Озеро має льодовикове походження і на його березі знаходиться гірський готель. Попрадське плесо четверте за величиною озеро у Високих Татрах. Поруч з водоймою знаходиться символічний цвинтар, на якому поховані всі, хто загинув у Татрах. Окрім туристичної стежки до озера веде асфальтована дорога, якою дозволяється їздити автомобілем, але тільки за спеціальною перепусткою виданою природоохоронними службами парку.

Попрадське озеро 1494 м над р.м. (Popradske pleso)

Перлина Високих Татр – “Попрадське плесо”

Туристична стежка на стрімкому схилі гори Ostrva

На вершині гори Острва (Ostrva 1984 m)

Popradske pleso – 1494 m.a.s.l

Від Попрадського озера звивиста стежка стрімким схилом гори Острва (Ostrva) виводить на сідло Sedlo pod Ostrvou (1966 м) з якого відкриваються чудові панорами на Попрадський край. Далі широка стежка проходить кам’яними схилами через Штольську долину (Štоlska dolina) до Batizovske pleso і згодом приводить до Велицького озера (Velicke pleso), біля якого знаходиться відомий гірський готель у Татрах – «Sliezsky dom».

Вид на курорт Штрбське плесо з сідла Острва (Sedlo pod Ostrvou 1966 m)

Гірський готель “Sliezsky dom” – це високогірний готель, що побудований у Велицькій долині біля підніжжя гори Герлах. На сьогоднішній день це чотиризірковий готель, в першу чергу унікальний своїм розташуванням, яке дозволяє піднятися на Герлаховський штит (2655 м) – найвищу вершину Словаччини і Карпат в цілому. Після повної реконструкції, готель пропонує розміщення в 36 номерах і 8 апартаментах. Гірський готель Sliezsky dom також має літню терасу з виглядом на мальовничу Велицьку долину. В цьому готелі також відпочивав Блаженний Іоанн Павлo ІІ (Папа Римський ) під час візиту до Словаччини в 1995 році. Зустрітися особисто з Каролем Войтилою була змога тільки у невеличкої кількості людей, так як його візит до Високих Татр був приватним і без доступу для громадськості.

Batizovské pleso 1884 m (Tatranský národný park)

Белянські Татри – душа Словацьких гір

Белянські Татри (Belianske Tatry) утворюють виразний, протяжністю 14 км вапняковий хребет, який тягнеться в напрямку зі сходу на захід і розташований майже перпендикулярно головному хребту Високих Татр. Дії льодовиків з часів минулого заледеніння Татр, майже не залишили відбиток на Белянських Татрах. Тут не знайти характерні для сусідніх гірських масивів морени, скелясті пороги, тераси або могутні розвилки. Незважаючи на це, увагу до Белянських Татр привертає краса вапнякових і доломітний стін з прямовисними трав’янистими схилами і багатою рослинністю. Найбільша вершина Белянських гір Гавран (Havran 2151 m). Висока туристична популярність Белянських Татр пояснюється кількома причинами. По-перше, ці гори дуже мальовничі, особливо влітку, коли північні схили покриває суцільний килим гірських квітів, а білі громади вершин виблискують на яскравому сонці. По-друге, даний гірський район нарівні з Високими Татрами входить до складу Татранського національного парку, а територія навколо гори Гавран (Havran) оголошена заповідною зоною.

Приватні садиби і готелі у Белянських Татрах (Belianske Tatry, Zdiar)

По-третє, на відміну від сусідніх Високих Татр, які складаються в основному з гранітних порід, Белянські Татри, про що говорить вже сама назва гір – це суцільні вапняки і доломіти. А ці породи легко піддаються корозії і вивітрюванню набуваючи химерних, чудернацьких форм. Наприклад, ущелина Скельні ворота (Skalné vráta) – абсолютний лідер по відвідуваності туристами серед природних об’єктів у категорії “дива природи”. А біля підніжжя Белянських Татр розкинулося високогірне село Ждяр (Ždiar) являє собою етнографічний музей під відкритим небом, унікальною особливістю якого є той факт, що в будь-якому з експонатів цього музею можна зняти кімнату і причаститися до самобутньої культури справжнього гірського народу – горалів (horaly).

Белянські Татри (Belianske Tatry)

Від селища Ждяр (Ždiar, Slovensko) до польського кордону всього 40 км. Відтак туристи з легкістю і безперешкодно можуть відвідати сусідню країну, яка не менш мальовнича та вражаюча на природні пам’ятки. За умовним кордоном між Словаччиною і Польщею одразу починаються інші гори – Пеніни (Pieniny). Цей гірський масив в північно-східній Словаччині та південно-східній Польщі, являється частиною Східних Бескидів складений переважно з вапняків і доломітів.

Пенінські гори – польські доломіти увінчані «Трьома Коронами»

Пеніни (Pieniny) приваблювали до себе любителів подорожей ще в XVIII столітті, коли їх переваги відкрили для себе представники вищого суспільства і богема. Навідувалися сюди як поляки, так і іноземні гості. Сьогодні цей чудовий куточок щорічно відвідують близько 400 тисяч туристів. Пєніни є частиною ланцюга Західних Карпат. Цей відносно невеликий, але надзвичайно цікавий з краєзнавчої точки зору гірський район, здатний вразити навіть бувалих туристів. Природа мільйони років тому створила тут диво у вигляді багатоярусних вапняних скель, які по висоті хоч і поступаються своїм “побратимам” в Татрах, зате можуть з ними посперечатися стрункістю, з вертикально нагромадженими стінами над крутими, порослими лісом схилами.

Flisak pieniński – людина, що професійно займається перевезенням туристів на плотах

Сплав на плотах річкою Дунаєць (Польща, Пєнінські гори) – Pieniny i przełom Dunajca

Через ці гори пробиваються води річки Дунаєць, який утворює бурхливий, глибокий прорив. Унікальні природні особливості цього місця дозволили в 1932 році створити Пенінський Національний парк. З точки зору займаної площі (2346 га), це один з найменших національних парків у Польщі , але число пам’яток ставить його на одне з перших місць за відвідуваністю. Навіть коротка прогулянка по Пенінському Національному парку (Pieniński Park Narodowy) здатна подарувати незабутні враження. Невелика висота цих гір робить їх доступними кожному туристу, не дивлячись на його вік і фізичну підготовку.

В основному Пєніни складаються з вапняку, що робить їх вкрай мальовничими. Найвідомішим гірським піком на території парку є масив Три корони (Szczyt Trzy Korony), розташований на висоті 982 метри над рівнем моря. Як уже згадувалося Національний парк Пеніни знаходиться в басейні річки Дунаєць. Річка займає важливе місце серед факторів, що впливають на зовнішній вигляд заповідника та його екосистему. Незважаючи на те, що парк має невеликі розміри, на його території ростуть сотні видів рослин, у тому числі 640 видів грибів.

Szczyt Trzy Korony – гора Три Корони 982 м над р.м. (Пенінські гори, Польща)

Луки парку, які є результатом людської діяльності, вважаються одними з найбагатших рослинних екосистем Польщі. Тут можна побачити до 40 видів квітів на кожен квадратний метр! Вчені з’ясували, що на території парку проживають багато видів тварин серед яких борсуки, кабани, олені, рисі, дикі кішки, лісові куниці, кажани, чорні дрозди, лелеки і сови. На берегах річки Дунаєць живуть видри. Для туристів і любителів активного відпочинку в парку розроблено 35 туристичних маршрутів, які охоплюють найважливіші пам’ятки Пєнін: гірські піки Соколиця і Три корони, а також середньовічний Чорштинський замок.

Дунаєць (Dunajec) – річка в Польщі та Словаччині, права притока Вісли. Довжина – 247 км

Сплав річкою Дунаєць у Пєнінських горах (Dunajec, Pieniński Park Narodowy, Polska)

На плотах до Балтійського моря

Та найбільше туристам подобається сплав руслом Дунайця. Сплави на плотах річкою Дунаєць (Dunajec) – це одна з найпопулярніших туристичних принад Пенінського національного парку. Щороку гірськими водами Дунайця пливуть десятки тисяч туристів. Ідея сплаву: з плоту можна побачити усі П’єніни (найцікавішу частину). Тобто ви побачите найвищу гору – Три Корони (Trzy Korony 982 м) іншу вершину, яка називається Соколиця (Sokolica 747 м), а також вражаюче мальовничий каньйон – перелом річки Дунаєць (Dunajec). Сплав відбувається на традиційних дерев’яних плотах (tratwy). Плотами керують справжні професіонали – флісаки. Флісаки – це польські плотогони, які майже 180 років возять туристів Дунайцем.

Гора Три Корони 982 м (Pieniński Park)

Pieniny i przełom Dunajca

Головне, не переплутати Дунаєць і Дунай. Це дві різні річки і течуть вони в різних напрямках. Якщо хочете плавно і помпезно до Чорного моря – вам на Дунай, якщо ж з адреналіном по порогах в Балтійському напрямку – тоді на Дунаєць. Дунаєць – гірська річка в ущелинах Пєнін, з великою кількістю порогів та шириною до 700 метрів. Русло річки петляє між мальовничих стрімких скель і гірських хребтів, неодноразово змінюючи напрямок на 180˚, що дозволяє оглядати вершини Пєнінського парку з різних сторін. Плотогонний сезон триває з 1 квітня по 31 жовтня. Сплав проводиться щодня, за винятком свята Тіла Господня і першого дня Великодня. Маршрут починається в місцевості Сромовце-Нижнє (Sromowce Nižné), проходить через Щавніцу (Szczawnica) і закінчується в Кросценко (Krościenko).

Сплав Дунайцем заслуговує окремої розповіді, він існує в Пєнінах з 1932 року. Цим бізнесом займаються тільки чоловіки з п’яти навколишніх сіл. А щоб стати справжнім «капітаном» (флісаком), потрібно поплавати шість років: спочатку три роки звичайним учнем, а потім ще три набувати «річкового стажу». Як правило, сплавом займаються цілі династії. Однак ліцензію на такий вид діяльності мають не більше 550 чоловік. Плавзасіб, яким відбувається майже двогодинна річкова прогулянка, більше нагадує пліт.

Річка в цих місцях не скрізь спокійна і місцями дуже глибока – до 20 метрів глибиною. Пейзажі навколо – неймовірні, річка постійно петляє між мальовничими горами Пенінського каньйону. А флісак ні на хвилину не замовкає, розповідаючи місцеві байки та легенди. До речі, річка Дунаєць слугує кордоном між Польщею та Словаччиною, тому, прибувши до правого берега, ви опинитеся в сусідній країні.

Вид на Ломницький штит з центру міста Попрад

Вид на Високі Татри з околиць села Велика Ломниця

У центрі міста Попрад (Poprad, Slovensko 672 m.a.s.l.)

Спішський Град – найбільший замок Словаччини

Якщо вам поталанило потрапити до Словаччини, обов’язково скористайтеся унікальною нагодою завітати до найбільшої фортеці Європи – Спішського граду (Spišský hrad). На сьогоднішній день Спішський град – це зруйнована фортеця, котра – як гордо пояснюють словаки – «не скорилася ворогам і часу». Щоправда, у середині 17 ст. та у 1780 році, фортеця горіла, їй було завдано серйозні пошкодження. Нині на території Спішського граду працює музей, щороку сюди приїздять тисячі людей, аби відчути подих тих далеких боїв і помилуватись музейними експонатами (старовинними зброєю, уніформами, гарматами з ядрами) та краєвидами довкола. Також щороку на території фортеці відтворюють історичні бої, проводять театралізовані дійства, а останні шість років Спишський Град – місце міжнародних театральних і музичних фестивалів.

Фортечні споруди займають велику територію і складаються з чотирьох частин. Верхній замок, розташований на самій вершині скелі, оточений романською зовнішньою стіною неправильної форми, у центрі укріпленого простору – циліндрична оборонна вежа. У північній частині верхнього замку знаходиться романський палац середини XIII століття. Палацовий комплекс, перебудований і розширений за часів Ренесансу, тягнеться вздовж західної стіни. Спіш був збудований на територіях, які належали знаменитим угорським родинним кланам – адже у ХІІ столітті ця частина Європи перебувала під орудою Угорської Корони. Тож на стінах фортеці можна побачити графіті старо-угорською мовою, а кількість туристів з Угорщини збільшується щороку.

Спішський град – одна з найбільших фортець Європи (Spišský hrad, Slovensko )

Фрагмент Спішського замку (Spišský hrad), пам’ятник Світової спадщини ЮНЕСКО

Спиське Подградє (Spišské Podhradie) – місто в Словаччині на південних схилах Левоцьких гір

Фрагмент Спишського граду (Spišský hrad). У 1241 році замок витримав монголо-татарську облогу

Словаки ж здавна використовують замок як наочний «посібник» для вивчення історії державотворення та формування словацької нації – школярі та студенти регулярно слухають лекції просто неба, в автентичних декораціях фортеці. До фортеці охоче приїздять і слухачі духовних академій, адже збудована 1470 року каплиця, яка слугувала і за прямим призначенням, і як можливий прихисток для оборонців Спішу, вважається європейським шедевром готичного архітектурного мистецтва. Унікальність Спішського Граду оцінено належним чином: від 1993 року, замок перебуває у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. І, до речі, на відміну від України, ні в кого не виникає спокуси відновити фортецю, або побудувати на її території сучасний готель, чи ресторанний комплекс. Та і поля довкола замку ніхто не забудовує: Словаччина дбайливо зберігає старовину, старанно реставрує пам’ятки своєї історії і серйозно карає тих, хто їх намагається спотворити.

Словаччина, хоча й невелика за площею країна, проте вона щедро обдарована туристичною привабливістю пропонуючи туристам численні можливості для рекреації, спорту і відпочинку. І переконатися у цьому незаперечному факті є можливість у кожного, хто завітає в цю дивовижну і гостинну країну під назвою Словаччина. Відкрийте для себе неповторний світ та унікальну красу Словацького краю!

Попередні частини фоторепортажу дивіться та читайте тут: ЧАСТИНА ПЕРША, ЧАСТИНА ДРУГА

____________________________________________________________________________________________

© Igor Melika, 2013 All Rights Reserved

  • Богдан:

    Хочу в Словаччину, пройти цими маршрутами.

Залишити коментар

*