Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Словаччина – переважно гірська країна, велика частина території якої розташована в межах Західних Карпат (Високі Татри, High Tatras). Вона знаходиться в самому центрі Європи і пропонує туристам масу можливостей для прекрасного проведення часу. Своїм різноманітним рельєфом, цей край сподобається як любителям гірських, так і рівнинних пейзажів. Щось своє знайдуть тут не тільки любителі активного відпочинку – лижники, альпіністи і велосипедисти, а й прихильники спокійних екскурсій по історичних місцях і оздоровчих курортних програм.

Тут ви знайдете безліч місць, які безперечно зачарують вас своєю красою. Будь то сучасне місто або мальовнича село – Словаччина прекрасна у всіх своїх проявах. У великих містах Cловаччини ви побачите, як гармонійно може бути пов’язане минуле і сьогодення. Сучасні торгові центри і середньовічні церкви сусідять тут пліч-о-пліч, народжуючи дивну картину синтезу епох. А збагачений культурною програмою відпочинок, який пропонують багато оздоровчих центрів, зроблять ваш вікенд у Словаччині вражаючим і незабутнім.

Команда фототуристичного проекту «Подорожуємо та фотографуємо разом» цього року вже вдруге відвідала Словацький край, завітавши до Західних Карпат, які розташовані на кордоні Словаччини та Польщі. Високі Татри (Vysoke Tatry) – це національний парк з чудовим повітрям та природою, яка розщедрилася на сотні вершин, 26 з яких сягають висоти понад 2500 метрів над рівнем моря та мальовничі гірські озера. Найвідоміші курорти Високих Татр мають свої особливості. Наприклад, Штрбске Плесо, є найвисокогірнішим курортом Словаччини. Саме сюди й прямує більшість туристів, щоб сповна насолодитися величчю Татранських гір та відпочити в цьому затишному куточку дикого раю.

28 червня 2012 року, по обіді, команда фототуристів з України прибула до Словаччини. Після спекотної погоди на низькогір’ї, курорт Штрбске Плесо (Strbske Pleso), що розташований на висоті 1350 м над р.м. зустрів осінньою прохолодою та похмурим небом. Проте цей факт зовсім не засмутив фотомандрівників, адже після неймовірно спекотних днів, якими червень був щедрий цьогоріч, більшість людей були готові опинитися навіть на північному полюсі, бодай на якусь мить.

Вже наступного дня фотокоманду чекала насичена програма: переїзд в Старий Смоковець, підйом на гору Гребінок – 1284 м (Hrebienok), пішохідна прогулянка до водоспадів Студеного потоку та підйом на вершину Предне Солиско 2117 м (Predne Solisko) з ночівлею в горах на висоті 1840 м над р.м. Тож з самого ранку відправляємося в колоритне містечко Старий Смоковец (Stary Smokovec), звідки спеціальним потягом дістаємося на висоту 1284 м. над р.м. (Hrebienok), а згодом до водоспадів Татранського національного парку.

Після обіду високогірним потягом повертаємося в Старий Смоковец (Stary Smokovec), після чого в центрі міста зупиняємося на дегустацію словацької національної кухні. Словацька кухня заснована на різних супах, кашах, варених і тушкованих овочах, смаженому і копченому м’ясі та молочних продуктах. Стиль кухні міняється залежно від регіону. Словацька кухня включає солоні і солодкі страви, зроблені з борошна, включаючи галушки. Серед популярних спиртних напоїв особливо виділяється словацьке пиво, яке, здається, можна пити нескінченно!

Друга половина дня була присвячена ще більш активному відпочинку – підйом на вершину гори Предне Солиско – 2117 м (Predne Solisko) з ночівлею у високогірній «колибі». О 16:30 крісельний витяг зі Штрбского Плеса десантує нас на висоті 1840 м над р.м. Тут, біля самої верхівки гори Предне Солиско, розташований такий собі скромний високогірний притулочок для туристів (Hata pod Soliskom), в якому можна: з комфортом переночувати, смачно поїсти і… втамувати спрагу справжнім бочковим пивом (кілька сортів на вибір)! Оце б таке в наших Карпатах!

Туристичний притулок у Високих Татрах на висоті 1840 м над р.м. біля вершини гори Predne Solisko (2117 m). Хату побудовано в 1943-1944 роках.

Нічліг в такому притулку коштує 8 євро з особи (спальник+карімат) або 17 євро за ліжко-місце в «готельному номері». Від притулку (Hata pod Soliskom) розходяться декілька маршрутів до татранських «двохтисячників» та стежки до високогірних озер. До найближчої вершини 2117 м (Predne Solisko 2093 м) всього 60 хвилин стрімкого підйому. Однак стежка, що веде до самої вершини, акуратно викладена плискатим каменем, відповідно підніматися нагору дуже зручно і комфортно, наче сходами!

Захід сонця у Високих Татрах на висоті 2117 м над р.м. запам’ятається нам надовго. Грізні дощові хмари, скелясті виступи з стрімкими урвищами і прірвами, сонце, вітер та трохи дощу – справжній високогірний коктейль для справжніх «гурманів».

Vysoke Ttary, Velke Solisko – 2412 m a.s.l.

Vysoke Tatry, Predne Solisko – 2117 m a.s.l.

Штрбске Плесо (Strbske Pleso) вид з гори Predne Solisko – 2117 m

Покидаючи вершину, у глибоких сутінках спускаємося до нашої хатини під Соліском (Hata pod Soliskom). Ніч. Зірки. Вже спати пора, але переповнений враженнями організм аж ніяк не був налаштований на сон. Тому на веранді притулку, у колі однодумців, довелося влаштувати нічні посиденьки. Вечір вдався на славу. Спати лягли за північ, з надією зустріти фотогенічний сонячний ранок.

Близько третьої ранку нас розбудив шум дощу, який періщив з усієї сили об металеву стріху. Мда… не зовсім вдалий початок дня, особливо для фотозйомки. Але вже через годину, близько четвертої ранку, дощ припинився і гори почали парувати. Підхоплюємося з ліжок, озброюємося до зубів фототехнікою і пробираючись крізь туман, вже знайомими для нас “сходами” піднімаємося на вершину гори Переднє Солиско 2117 м. Сонце поволі піднімалося із-за гір поступово розганяючи туман. Ранкову фотосесію розпочато!

Silene acaulis (L.), Moss Campion – Смолёвка бесстебельная

Rupicapra rupicapra tatrica (Kamzík vrchovský tatranský) – дика коза

Predne Solisko - 2117 m

Ранкова фотозйомка справді принесла багато задоволення, основним чином завдячуючи сприятливим погодним умовам. Близько 8:30 після сходу сонця ми спустилися з вершини, а вже через годину крісельний витяг нас доставив на Штрбске Плесо (1350 м) де розташований наш готель. На сьогодні синоптики напророкували спекотний день. Тому, щоб не перегрітися на сонці, ми відправляємося в Низькі Татри (Nizke Tatry), де знаходиться унікальний феномен природи – Деменівська крижана печера – царство вічного льоду, дивних підземних просторів та рідкісної печерної фауни. ЧАСТИНА ДРУГА (продовження)

ЧАСТИНА ДРУГА (продовження)
____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2012 

Фото: Ігор Меліка, Леонід Тіт, Олександр Котенко, Роман Печижак © All Rights Reserved

  • тмаве шаріш………… %)

  • Микола:

    Роззявив рота і не можу прийти до тями. Яка ж краса…

  • Володя Коваль:

    Блін, хлопці, ви щасливі люди. Стільки всього побачити!

Залишити коментар

*