Весна – початок туристичного сезону! Сонце розфарбовує все навколо в соковиті фарби, показометр хорошого настрою аж зашкалює, а гормони щастя атакують тіло і твій розум: куди ж поїхати на відпочинок в переддень травневих свят?! Скажу відверто: особисто для мене, рішення було доволі спонтанним і несподіваним – в Карпати! Правда мова не про ті Карпати, до яких ми вже звикли. Цього разу закортіло побачити Карпатські гори «з іншого боку» – європейського. Наплічники в автомобіль – їдемо у Високі Татри!
По той бік Українських Карпат_________________________________
Високі Татри (Vysoke Tatry, High Tatras) – це мальовничі гори Словаччини, краса яких привертає велику кількість туристів з усього світу. Високі Татри (Vysoke Tatry) становлять найвищу частину всього ланцюга Карпатських гір. Довжина головного кряжа Високих Татр становить всього лише 27 км, але при цьому гірський масив відрізняється своєрідним альпійським характером, тому їх ще називають самими маленькими горами серед найбільших гір світу. Під впливом льодовиків 300 піків і вершин Високих Татр придбали химерні обриси. 25 із них перевищують висоту 2500 м на д р.м. На деякі вершини можна піднятися тільки з гірськими провідниками, а частина з них – винятково вотчина альпіністів. У високих Татрах знаходиться найвища вершина Карпат – Gerlachovsky stit (Герлаховскі штіт – 2655 м над р.м.).
Ще більше мальовничості та привабливості додають Високим Татрам десятки високогірних озер і безліч водоспадів. З причини своїх унікальних умов, в 1949 році цей гірський масив був оголошений Татранським національним парком. В будь-яку пору року Високі Татри надають своїм відвідувачам широкий та різноманітний вибір можливостей для відпочинку.
Найвисокогірніший курорт Словаччини__________________________________________________________
Високі Татри (Словаччина) знаходяться на відстані 210 км від обласного центру Закарпаття – Ужгороду. Для порівняння: від Ужгороду до Буковелю – 265 км… Для проживання у Високих Татрах я з друзями обрав скромний готель на березі високогірного озера Штрбске Плесо («плесо» по-словацьки означає – озеро). Штрбске Плесо (Strbske Рleso) – кращий високогірний курорт Словаччини, що розташований на березі однойменного озера. Це відоме місце проведення міжнародних змагань з чудовою спортивною інфраструктурою та відмінними готелями. Курорт пропонує сучасні бігові та гірськолижні траси, трампліни, дитячий стадіон. Штребське Плесо, має висоту катання 1300 – 1915 м, тут 2 легкі траси і 3 середньої складності загальною протяжністю 4,5 км, а також 42,5 км трас для бігових лиж. На курорті Штрбске Плесо функціонує сучасна лижна станція, яка включає в себе два трампліни для стрибків (70 і 90 м) та обладнані траси для лижних гонок протяжністю від 5 до 50 кілометрів.
Без особливих затримок перетнувши кордон 29 квітня, близько обіду, ми вже прогулювались навколо високогірного озера. В Татрах стояла чудово тепла погода, однак частина поверхні озера ще була вкрита льодом. Варто також зауважити, що «плесо» справді гігантське. Щоб повністю оглянути озеро потрібно подолати 2,2 кілометри!
Центр Штрбске Плесо має добре розвинену різноманітну інфраструктуру, яка пропонує саме необхідне для повноцінного відпочинку: комфортабельні готелі, басейни, сауна, тренажерні зали, каток, ресторани зі словацькою і європейською кухнею, кафе, дискотеки, казино, універмаг, відділення банку, пошта, аптека і т.п.
Для пішохідних прогулянок у Високих Татрах служать доглянуті та промарковані стежки, які заслуговують окремої уваги. Ретельно розмічені туристичні траси, загальною протяжністю 350 км, ведуть до долин і водоспадів, до гірських перевалів і вершин, які щороку доступні туристам з 1 червня по 30 жовтня. У 50-ті роки більшу частину стежок було викладено диким каменем з допомогою місцевих піонерів та комсомольців. Місцями, фрагменти таких рукотворних споруд справляють неймовірні враження, особливо на українського туриста. Цих стежок достатньо, щоб зазирнути в будь-який куточок гір. Однак, сходити зі стежок, особливо в лісовій зоні, не допускається – режим національного парку.
По обіді поселившись у готелі, а згодом смачно пообідавши в ресторані «Фуркотка» ми вирішили відвідати ще одне високогірне озеро – Попрадске Плесо (Popradske Pleso), що розташоване на висоті 1494 м над р.м. Маршрут до озера зайняв трохи більше години. Місцями доводилося проходити через великі сніжники, однак від прогулянки всі отримали максимальне задоволення.
Stary Smokovec – «музей» під відкритим небом__________________________________________________
Наступного дня (30 квітня) ми завітали у відомий туристичний центр Високих Татр – Старий Смоковец, який знаходиться на висоті 1010 м над р.м. Сьогодні високогірне містечко Смоковец – музей під відкритим небом. Тут можна побачити дерев’яні готелі та туристичні хатини минулого століття. Кожна епоха наклала відбиток на стиль архітектури та мистецтва Старого Смоковця, що дає в свою чергу досить повне уявлення про багату історію Словаччини.
Після оглядової екскурсії містом, переховуючись від денної спеки, вирішуємо піднятися трохи вище в гори до лісової зони, на висоту 1285 м над р.м. гору Гребінок (Hrebienok). Для цього зовсім не обов’язково під пекучим сонцем підніматися в гори пішки. За короткий час спеціальний потяг доставить вас на самісіньку вершину, з якої починаються різноманітні прогулянкові маршрути та екскурсійні програми. Ми ж обрали маршрут до мальовничих водоспадів Студеного Потоку.
Можливо багатьом досвідченим «горянам» Високі Татри (Vysoke Tatry) здадуться тісними, занадто багатолюдними і надто обжитими, однак для широкого кола туристів, починаючи з «чайників», це їх головна перевага. Практично всі стежки відзначені на картах і промарковані на місцевості різними кольорами. Кожен може вибрати маршрут по рівню своєї підготовки, в основному, за вказаним на карті і покажчиках приблизним часом проходження ділянки. Більшість маршрутів починаються практично з населених пунктів і дозволяють до вечора повернутися донизу на комфортабельний нічліг. Однак заночувати, сховатися від негоди або перекусити можна і в гірських хатах (притулках), які розкидані уздовж основних стежок. Майже всі “horske chaty” обладнані якісними готельними номерами з усіма зручностями, кафетеріями або барами, а окремі з них володіють навіть сауною.
Водні процедури в бурхливих водах Студеного Потоку доставили багато задоволення, однак це лише ще більше розбурхало нашу пристрасть до води. Тому по обіді ми в обов’язковому порядку вирішили відвідати найбільший аквапарк у Високих Татрах – Tatralandia.
Аквапарк Татараландія є найбільшим аквапарком у Словаччині і одним із найбільших у Центральній Європі. Він знаходиться за 2 кілометри від центру Ліптовського Мікулашу, на північному березі водосховища Ліптовська Мара. Аквапарк побудований на термальному джерелі, з якого б’є вода з глибини понад 2,5 кілометри з постійною температурою 60,7 градусів цельсія. Однак найпотужніші емоції викликали навколишні краєвиди: коли засмагаючи на сонечку при 30-ти градусній спеці, з бокалом «мохіто» в руці, ти замріяно можеш вдивлятися на далекі засніжені вершини Високих Татр.
Біля підніжжя раю або захмарний першотравень
Свято «першого травня» ми вирішили відмітити на «високому рівні». Тому 01.05.12. о восьмій годині ранку ми вже були в містечку Татранська Ломніца. Татранська Ломніца – це великий центр туризму та відпочинку актуальний в будь-яку пору року. Природною домінантою містечка є друга за висотою вершина Високих Татр – Ломницький Штіт (2634 м). Підйом на підвісній канатній дорозі на пік Ломницький Штіт, разом з відвідуванням самого високо розташованого кафе «Дедо» і нічлігом на піку відноситься до категорії захоплюючих і незабутніх атракцій. Канатна дорога працює цілий рік і виходить з Татранської Ломниці.
На схилі Ломницького Штіта, на висоті 1751 метр знаходиться гірськолижне селище Скалнате Плесо. Дістатися до нього можна по одній з канатних доріг або піднятися пішки промаркованою туристичною стежкою. Ми ж вибрали найлегший шлях, придбавши квитки на підйомник до зупинки Скалнате плесо.
На Скалнатому Плесі (Vysoke Tatry, High Tatras) було велелюдно: лижники, сноубордисти, альпіністи, туристи і просто цілі сімейства з дітьми різного віку – весь цей люд приїхав сюди активно відпочити та отримати свіжу порцію адреналіну і незабутніх вражень.
Зі Скалнатого Плеса до вершини Ломницький Штіт (Lomnicky Stit) за допомогою канатної дороги щогодини піднімається гондола (кабіна), яка вміщує 16 дорослих осіб. Піднявшись на висоту 2634 м над р.м. ви відкриєте для себе неперевершену красу Високих Татр. В туристичному середовищі цей маршрут настільки популярний, що квитки в касах розкуповуються за декілька днів наперед. Ми не стали виключенням, тому місця на підйомник довелося бронювати також заздалегідь.
Трохи схвильовані сідаємо в кабіну підйомника і за якихось 9 хвилин потрапляємо на вершину гори Lomnicky Stit. Ломницький Штит – це піднебесний шматок землі з постійною присутністю людей. Тут ви маєте можливість на 50 хвилин поринути в царство тиші, відпочити в стильному кафе та помилуватися дивовижними краєвидами з висоти 2634 м над р.м. На вершині гори розташована астрономічна обсерваторія, яка належить Астрономічному інституту Словацької Академії Наук. Ще в 1940 році тут було засновано метеорологічну станцію. Згодом у 1957 році було ініційовано створення сонячної корональної станції в будівлі метеостанції. Будівництво велося п’ять років: 1957-1962 роки. У 1964 році тут вперше був встановлений високогірний коронограф, який дозволив вперше почати постійні спостереження за явищем емісійних ліній сонячної корони. В даний момент в цілому світі всього 4 обсерваторії, які систематично спостерігають спектральні лінії сонячної корони – обсерваторія Ломницький Штіт одна з них.
Спільною співпрацею державної лісової охорони та Татранського Національного парку на вершині гори Ломницький Штіт (2634 м) було запроваджено унікальний проект – високогірний «ботанічний сад». Він складається з 22 видів рослин, які можна побачити в їхньому природному середовищі. Багато людей можливо не здогадуються, що навіть на таких висотах в непростих умовах може вирувати флористичне життя.
Відвідувачам вершини Lomnicky Stit також надається унікальна можливість провести ніч в найвисокогірніших апартаментах Центральної Європи на висоті 2634 м над р.м. Високогірний номер в готелі розрахований максимум на 4-ох осіб і коштує 430 євро за ніч. В цю вартість входить: квитки на підйомник, «вітальний» коктейль та вечеря з трьох страв, споглядання зірок через телескоп, сніданок в урочищі Скалнате Плесо (1751 м). Заманливо, нічого не скажеш.
50 хвилин в Піднебесній здалися для нас миттю, коли оператор обсерваторії через гучномовець поросив зайняти місця в кабіні підйомника. Через пару хвилин нас висадили в урочищі Скалнате Плесо. Шматочок раю залишився десь там, високо, потопаючи в білосніжних недосяжних хмарах. Справді вражаюча подорож! Продовження нашої мандрівки тривало ще деякий час на висоті 1751 м., після чого комфортний витяг доставив нас до початкової точки маршруту – Татранська Ломніца.
Наша ознайомча триденна подорож Високими Татрами (Vysoke Tatry, High Tatras) добігала кінця. За цей короткий час ми отримали масу задоволення та позитивних емоцій (не дивлячись на спустошений гаманець). Від побаченого душа отримала колосальну естетичну та енергетичну насолоду! Високі й мовчазні гори, чисті та прозорі гірські озера і річки, печери та долини – всім цим можна насолодитися у Словаччині. Відкрийте для себе неповторний світ мальовничих Західних Карпат!
____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2012 (Фото: Ігор Меліка, Валерій Вареник)
Мелика тот еще провокатор и возмутитель спокойствия мозга… Из-за тебя теперь моя жаба достигла невообразимых размеров, а давит, давит… :)))) Модный чувак, молодец! Офигенская красота! И фотки, как всегда, тоже! Спасибо, Игорчику!
🙂 Ми мали білети на Ломніцкі Штіт на 01 травня, на 12.50 🙂
Степане, не можу в це повірити, як то ми розминулися???!!! :(((
Ми були на вершині 1.05.12 о 10:30 А після спуску ще 2 години тинялися по Скальнатому плесі… НЕЙМОВІРНИЙ збіг обставин!
Игорь, как всегда великолепная работа. Очень интересно почитать и посмотреть.
Ой красота!
Аж в гори зохотілось:)
молодцы!
Супер! Надо будет повторить 🙂
Красотища!!! И ближе, чем до Раховщины… Надо делать загранпаспорт! :-)))
Просто клас! Обовязково поїду туди найближчим часом!
Гарна стаття і викликає гарні спогади. Восени, минулого року, вдалося піднятися на Герлах. Це трохи складно, але, при нагоді, всім рекомендую. Якщо цікаво, то історія ТУТ
Ігор статтю треба назвати як пісня в гурту С.К.А.Й. – “Тебе це може вбити”. Треба попереджати відвідувачів сайту свого. Мене ж ви не просто вбили, а ще й “контрольний” додали…
Хотів би я “вбитий” отак на тому самісінькому шезлонзі та на лоні тієї самої краси … та полежати.
Та на місточку тому, над прірвочкою на вершинці постояти, теж хотів би 🙂
Ігор баньте айпі мій бо загаджу всю статтю. Я за вас неймовірно радий. Поки енергетичний заряд неізсяк, мушу вас чим скоріш побачити – дайте почерпнути…
Вас мабуть “вразило так вразило”, достатньо було очі ваші просканувати і виставити замість усього фотозвіту. Мабуть вираз був би не менш багатослівний. Все баньте Ігор, баньте мене….
У плесах купатися, я так розумію, теж не можна ;)))
Жук Роман, я Ігорю навіть писати ніц не буду… я тіко підпишуся під твоїми трьома коментарями, а там вже… най банить газда оптом…
Ага, ось так… Ну, додре добре… Ми тут скооперуємось з “задавленими жабою” i напустимо на тебе свою – мега жабу)))
…йпрст!
Просто вау. Хочу поїхати, поки натхнення не згасло (ще в цьому сезоні)!
А можете більше технічних деталей подорожі: чим і звідки їхали, звідки стартували на підйом, чи треба провідника сертифікованого (бо я десь таке читала), ви бронювали готель наперед?
Ігоре, скільки часу займе пішохідний трекінг по всьому хребту? Чи обов`язково там брати гіда за словацькими нормами? Дякую )
Валерій: будь-який трек Високими Татрами (і не тільки), можна створити самостійно за допомогою HIKEPLANNER. Для звичайних, трекінгових маршрутів гід у Високих Татрах не потрібен