Осінь – це високе, яскраво-блакитне небо з невагомими нитками сивини. Осінь – це ліс, в який заходиш тихими кроками, неначе боїшся злякати його мешканців. Особливо відчувається осінь ввечері, коли на землю опускається прохолодний сутінок і пахне сирістю. Пахне димом, опалим листям, пахне осінню… Я обожнюю цю пору: світанкову прохолоду, переплетену із злегенька романтичною ностальгією за літом, перший вранішній туман із дощовими краплями на склі та свіжий запах яблук, що тихо падають в траву. Осінь – найтаємничіша пора, яка будить у людях різні відчуття, спонукає на звершення несподіваних вчинків, змушує багато про що задуматися… читати далі»»»
