«Хто не бачив Пікуя, той…» – насправді втратив можливість отримати справжню насолоду і захоплення від перебування в унікальному мальовничому куточку Вододільно-Верховинських Карпат. Втім надолужити упущене ніколи не пізно. Адже побувати на найвищій вершині Львівської області – горі Пікуй (1408 м), можна в будь-яку пору року. До того ж, ці гори були популярним осередком для туристів ще сто років тому, коли визначним місцем на Вододільному хребті була не тільки сама його вершина, але ще одна дуже цікава локація, про яку зараз мало кому відомо – туристичний притулок «Під Пікуєм».
Притулок «Schronisko pod Pikujem» був побудований поляками в 1934 році гірськолижним товариством PTN за підтримки військових органів PUWFiPW, PZN, Міністерства транспорту та офіційно був відкритий для туристів 12 січня 1935 року. «PTN» – спортивно-туристичне об’єднання, яке було створене в 1923 році в Перемишлі на той час займалося організацією лижних змагань та гірськолижних екскурсій в Бещадах, Горганах, на Чорногорі, а також в Мармароських Карпатах та Роднянських горах (Румунія). У 1935 році товариство PTN стало повноправним господарем туристичного притулку під Пікуєм у Східних Бещадах (Вододільно-Верховинські Карпати).
Притулок під Пікуєм насправді ж був розташований за 6,5 км від самої вершини Пікуй і географічно знаходився під горою Гострий Верх (1294 м) у Панській долині (Полонина Панська). В історичних джерелах він згадується як «Schronisko PTN pod Pikujem». Водночас, притулок володів щонайменше трьома назвами: «Pod Pikujem» («Під Пікуєм»), «Na Ruskim Pucie («На Руському шляху» – перевал на висоті 1216 м, що під Великим Верхом 1245 м) та «Pod Dżurowym Żołobem» (перевал на висоті 1292 м над р.м., що розташований на пд.-сх від притулку). Донині автори досліджень інколи пишуть про два, а то й про три різні об’єкти.
Це була розкішна дерев’яна будівля з мурованим цоколем та верандою. На першому поверсі знаходилась велика столова, оформлена в гуцульському стилі, спільні спальні кімнати, а також підсобні приміщення. З початку свого функціонування притулок налічував 30 ліжкомісць, а згодом ця кількість збільшилася до 80. В останні ж роки, передвоєнні, загалом стало 100 ліжок та ще 20 запасних матраців на яких могли розміститися туристи. Господарем притулку на той час був майор Kycia зі своєю дружиною.
На другому поверсі будівлі також розміщувались кімнати для ночівлі. Найбільшою популярністю притулок користувався насамперед серед туристів та лижників. Як зазначають історичні джерела, в березні 1936 року притулок прийняв 862 туристів. Вартість за проживання на добу становила 2,5 злотих для членів туристичних товариств і 4 злотих для пересічних туристів. Активна діяльність спортивно-туристичного об’єднання PTN була обірвана початком Другої світової війни, після чого притулок під Пікуєм припинив приймати туристів. На сьогоднішній день від цієї величної споруди залишились лише руїни фундаменту… Притулок остаточно був зруйнований під час ІІ Світової Війни, ймовірно у 1940 році Радянською армією.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВОДІДЛЬНО-ВЕРХОВИНСЬКІ КАРПАТИ:
• Пікуй – найвища вершина Вододільного-Верховинського хребта, що є продовженням пасма західних Бескидів. Вершина розміщена на межі Львівської та Закарпатської областей і вважається найвищою точкою Львівської області. До Другої світової війни Пікуй також носив назву «Huślą». На вершині знаходився кількаметровий обеліск, присвячений першому президенту Чехословаччини Томашу Масарику. В сонячну погоду, з вершини Пікуя, а також з будь-якої точки верхів’я хребта, можна побачити навіть Польські Бескиди (Bieszczady) з їх найвищою вершиною Тарниця (1346 м).
• Перевал «Руська Путь» (Руський шлях) – торговий шлях доби неоліту, який існував ще за дві тисячі років до нашої ери. Починався на Балканах, пролягав по Дунаю, далі вздовж Тиси піднімався в гори. На цьому перевалі зараз розташований хрест із написом «Руська путь». У свій час, вздовж хребта проходив кордон. Це була межа між довоєнною Польщею та Угорщиною.
• Панська долина (Полонина Панська) – це розкішне та зручне місце для відпочинку і таборування в будь-яку пору року. «Панська долина» знаходиться між вершинами Острий Верх та Великий верх утворюючи величезне поле з помірним нахилом. З червня по серпень місяць полонина рясно зацвітає різнокольоровими квітами утворюючи величезний барвистий килим. Джерела з питною водою в Панській долині ніколи не пересихають і на відміну від більшості невеликих карпатських джерел скоріше нагадують річки. Буковий ліс, що знаходиться на краю долини, забезпечить вас дровами для приготування їжі, а в літній період ще й пригостить грибами та ягодами. Не дарма ж долина носить назву «панська», бо сама природа створила тут всі умови для комфортного перебування найвибагливішого мандрівника.
• Існує місцева легенда, яка пов’язана щодо походження альтернативної назви г. Пікуй – Гуслі: за однією з них, на горі від нещасливого кохання замерз місцевий скрипаль. Хлопець, як і багато інших парубків, хотів засвататись до прекрасної дівчини, що жила у хижині на хребті. Дівчина, жартуючи, всім відмовляла, але скрипалеві дала надію за умови, що він зіграє їй вночі на гуслях (скрипці). Обнадієний хлопчина чекав на дівчину цілу ніч, а вона так і не зявилася. У розпачі, юнак піднявся на вершину гори, де заснув і замерз. Там його знайшли люди і прокляли дівчину. Заміж вона так і не вийшла… А на старості, подейкували, почала ворожити. Кажуть, дотепер вона гуляє горами сумуючи за втраченим коханням. З того часу Пікуй ще називають Гуслями (Huślą).
• Значки присвячені традиційним масовим зльотам туристів зі сходженням на гору Пікуй (інша назва Гуслі, 1408 м) – найвищу вершину Вододільних Бескидів і всього пасма Бещад. З 1966 по 1989 роки було випущено щонайменше 30 значків з цієї серії. Джерело інформації: Віртуальний каталог “Фалеристика Закарпаття“
____________________________________________________________________________________________
Travel-Photographer: © Igor Melika, 2021 (Вододільно-Верховинські Карпати)
Тепер тільки одна колона залишилася… І місцевість називається Панська долина
Як добротно ! зроблений був будинок. Відповідальні майстри, відповідні будматеріали, серйозний контроль зі сторони замовника, ну і проект цікавий! Було колись…
Дуже шкода, що це “накрилось мідним тазом”… зрештою, як і все інше
Перший раз був на старій заставі у квітні 1989р.,на початку серпня 1990р. зробив соло-похід за один день: с.Нижні Ворота-с.Котельниця-г.Пікуй(1408м.)-вододільний хр.-г.Кінчик-с.Гусний-ст.Волосянка./час з 9.00 до 21г.40хв.
Панська долина не може бути біля гори Великий Верх. Бо Великий Верх (1598 м) це вершина в хребті Полонина Боржава, за 40 км від гори Пікуй…
Стефанович: а хто сказав, що в Карпатах тільки один Великий Верх? Мова йде про ВВ висотою 1309 м над р.м., який також є на Вододільному хребті.
Дякую, Ігоре за інфо. Шкода, що зруйнований красивий притулок. Для москалів, – ломать не строить. Придурки, вони ж як захоплювали будинки, квартири то жили там. А це чому руйнувати? То ж не один притулок зруйнований.