Igor Melika

Оранжеве… Червоне… Золоте… На айстрах – паморозь моєї долі.
Багряна заметіль кудись мете пожовклий лист самотньої тополі.

Зітхає гай… А я стою. Мовчу. Але я мушу, я спитати хочу:
Ну, чим я вам, дерева, відплачу за жовту казку місячної ночі?

Оранжеве… Червоне… Золоте… Нікому довести мені не вдасться,
Що все в житті таке складне й просте, як і самі слова „Любов” і „Щастя”.

Торкаюсь рук невінчаних беріз і слухаю, як ллються наді мною
По білих вітах сині краплі сліз в багряний реквієм краси земної.

Під ногами шарудить листя, жовте, аж золоте. Прохолодний вітер піднімає його, але воно знесилене, знов опускається додолу. Дерева моляться в небо оголеним віттям, в якому жури журавлиних зграй. Жовтень… Багряними барвами заграли килими з опалого, пахучого листя. Незбагнута природи краса! Давно і безнадійно я закоханий в неї… Осінь…

Цьогоріч на пошуки «золотої осені» команда фототуристів відправилася на хребет Явірник, що на Великоберезнянщині (Закарпаття). Хребет Явірник (не плутати з хр. Явірник, що в Горганах) розташований на межі охоронної зони Ужанського Національного природного парку. Широка смуга хребта тягнеться з північного Заходу на Південний Схід і являється одним із найцікавіших місць Північно-Західних Карпат. Найвища вершина хребта – гора Явірник (Яворник, Javornik), висотою 1017 м над р.м.

Схили Явірника покриті в основному деревами бука (Fagus sylvatica L.) і явора (Acer pseudoplatanus L.). Місцями тут зустрічаються і смуги хвойних дерев. На північно-східному схилі хребта на висоті 600-800 м над р.м. ростуть буки-гіганти, що досягають висоти 40-45 метрів. Вважається, що це найвищі в Європі дерева бука лісового. Ще в 30-х роках тут були закладені дослідні ділянки букового пралісу визначним Чехословацьким професором-ботаніком Алоїсом Златніком (Alois Zlatník). У 1934 р. А. Златнік провів у резерваті “Явірник” на площі 6,8 га експериментальні дослідження ценотичної та вікової структури пралісів.

Ці праліси мають унікальну наукову цінність, так як збереглися до цього часу і є прекрасним матеріалом для проведення тут наукових досліджень. У 2007 році 6,1 тис. гектарів букових пралісів було включено до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО як «Букові праліси Карпат». Поміж букових дерев ростуть величні дерева явора. Як стверджують місцеві жителі, саме від цього дерева гірський хребет отримав свою назву. Та особливо чарівні ці місця восени, коли «палають» буки, виблискують позолотою берізки і клени, а густий туман сивою ковдрою накриває напівоголений ліс. В такі хвилини хочеться зануритись у теплий будиночок і зручно вмостившись біля печі слухати, як за вікном бешкетує вітер.

На хребті Явірник, на висоті 920 м над р.м. знаходиться туристичний притулок «Яворник», який добре відомий бувалим туристам. Це чи не єдина високогірна споруда в Карпатах, яка досі функціонує і служить прихистком для мандрівників, туристів. Історія цього притулку почалася у 1936 р., якраз у розпал популяризації пішохідного туризму у Чехословаччині. По всій «Підкарпатській Русі”, як тоді називали закарпатський край, розбудовували десятки подібних туристичних притулків, готелів та осель. Безпосереднім ініціатором цих зрушень був Чеський Туристичний Клуб. На той час лише у закарпатському високогір’ї було побудовано 17 таких притулків, кожен з яких не був схожий на інші. Із цих 17 на сьогодні лишився тільки один – на Явірнику.

Архітектура будови зберігає в собі історичну культуру туризму того часу і чудово вписується в природну красу гір і зараз. Цей невеликий «комплекс» багато років успішно виконує свої функції. За помірну плату тут можна переночувати, обігрітися, приготувати їжу або просто відпочити. Крім того, на дворі, на галявині є ще кілька споруд: дровник, крите місце для вогнища (кострище), альтанка та сінник. Починаючи з 1984 року його вірним і незмінним хазяїном є Михайло Ганчак, уродженець смт. Великий Березний, який вже тривалий час доглядає за цією дерев’яно-кам’яною спорудою. Він не дає цьому унікальному диву перетворитися в пилюку історії.

Фототуристи проекту «Подорожуємо та фотографуємо разом» часті гості у пана Михайла. Хазяїн притулку завжди радо зустрічає мандрівників пригощаючи їх всілякими лісовими смаколиками власного виробництва: варенням із лісових ягід, березовим соком, плодово-ягідним вином, трав’яним чаєм. В будиночку «Явірник» завжди затишно і тепло. Тут панує тиха домашня атмосфера.

Цьогорічна осінь на Явірнику подарувала фотографам справжню «золоту казку». Впродовж двох днів погода була прихильною для пейзажної зйомки. Відтак в об’єктиви фотокамер потрапили найцікавіші та найяскравіші моменти справжньої золотої осені. Запрошуємо на романтичну прогулянку осіннім Явірником!

____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2013  All Rights Reserved