Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

ПРОДОВЖЕННЯ (Першу частину дивіться та читайте тут)

Зима в Криму є особлива, холодна, лагідна, мінлива… Точніше і не скажеш. Впродовж декількох днів мого перебування на Кримському півострові, у грудні місяці тут літали метелики, цвіли троянди, падав дощ, потім випав сніг, за ним туман і на завершення сонце. Та запеклий мандрівник завжди притримується твердження: у природи немає поганої погоди. Тим паче, що Крим – найтепліше місце в Україні. Навіть в зимовий період середня температура на півострові становить всього -1-(-4) t нижче нуля.

Після мандрівки Байдаро-Кастропольською стіною, наступний день зимових канікул я провів у колишній столиці Кримського ханства – Бахчисараї. Історія цієї місцевості з найдавніших часів визначалася її розташуванням на межі двох великих історико-географічних районів: Степу і Гір. Сам Бахчисарай розташований біля підніжжя крутих обвітрених скель в долині річки Чурук-Су. Люди селилися тут ще сорок тисяч років тому назад. З ходою століть хвилями прибою накочувалися і осідали тут народи, створюючи химерну суміш різноманітних культур. Таври і скіфи, греки та алани, готи й сармати, гуни, хозари, печеніги вписані в сторінки багатовікової історії цих місць.

Бахчисарай. Ранок 19-го грудня видався похмурим і дощовим. Околиці міста були оповиті туманом. Зимою і не пахне. Замість запланованого зимового походу Максим пропонує відвідати найяскравіші історичні місця Бахчисарайщини. Сідлаємо залізного коня і розмоклою польовою дорогою їдемо в середньовічне місто Чуфут-Кале. Невдовзі нашому погляду постала грандіозна панорама: високо в небі, на самому краю скелі ми побачили будівлі, стіни та башти стародавнього міста-фортеці. Ці сиві руїни, їх сточені часом камені, справляють глибокі враження. Якщо Венеція – це місто на воді , то Чуфут-Кале можна сміливо назвати повітряним. Житла його колишніх мешканців караїмів, подібні орлиним гніздам на вершині крутої, неприступної гори.

Скелі біля Чуфут-Кале

Вулицями Чуфут-Кале

Про точний час заснування Чуфут-Кале ходить багато суперечок. Якщо зібрати всі дати, то виходить – десь в проміжку з VI по XII ст. Судячи з усього, він існував задовго до появи в цих місцях татар, і до моменту їх приходу мав настільки важливе значення в країні, що татари відразу ж взялися за його облогу. Після взяття міста, воно отримало нову назву Кирк-Ор (сорок укріплень). Згодом татари поселили в ньому ремісників-караїмів, які побудували другу оборонну стіну. З того часу місто стало ремісничим і торговим центром. З будівництвом нового ханського палацу татари мігрували в Бахчисарай, і в Кирк-Орі залишилися жити тільки караїми, нащадки древнього тюркського племені хозарів. Караїми перейняли від іудейської релігії віровчення караїзма; заперечуючи талмуд, були ортодоксальними послідовниками давньоєврейської старозавітньої Біблії. З часом слово “караїм” стало етнонімом – назвою народності. Татари вважали їх євреями, і в наслідок цього місто стало називатися Чуфут-Кале, що в перекладі означає “Іудейська фортеця “.

Та занадто щільний туман не дав нам можливості сповна насолодитися середньовічною архітектурою. Хоча в тумані є своя загадкова особливість – обманювати зір і слух, приховувати в собі те, чого не може бути в звичайному світі. Під гіпнотичною дією такого стану природи, середньовічна кам’яна дорога сама показала нам шлях до містичного, оповитого загадками місця. Під впливом невидимих надприродних сил, кам’яною колією мимоволі спускаємося донизу в Йосафатову долину. Просто містика якась…

Подорож в загробний світ

Назву Йосафатова долина дано по аналогії з однойменною долиною в околицях Єрусалиму, де існує стародавнє кладовище і де відбудеться останній «Страшний суд». Серед хащ мальовничого яру бачимо арку цвинтарних воріт і розвалини сторожки. Перед нами найстаріший тюркський некрополь у Європі.

Середньовічна кам'яна дорога

Вхід на цвинтар Балта-Тиймез

Тюркський некрополь Балта-Тиймез

Балта-Тиймез - караїмське кладовище в Криму, яке нараховує 10 000 пам'ятників (Фото: Максим Гайдученко)

За аркою – справжнє місто мертвих: розкидане серед чагарників неозоре море надгробків, покритих написами староєврейською мовою. Доріжка перетинає кладовище із заходу на схід. Сотні могил давно заросли густим лісом. Надгробки, що переплетені ліанами, глибоко увійшли в землю, але у минулому тут росли тільки старі дуби (декілька із них ще можна побачити в кінці цвинтаря): вони вважалися священними, рубати їх було суворо заборонено. Згідно з традиційними віруваннями, коріння дуба пов’язані з тілами покійних, а їхня душа сорок днів після смерті перебувала в гілках і листі крони, і тільки після цього остаточно покидала цей світ. Відповідно цвинтар мав назву «Балта-Тиймез» – «сокира не торкнеться». Священне і містичне місце. Тут можна відчути таємничість та велич прадавніх дерев, які так ревно охороняють пам’ять про минуле…

Ряд учених вважає, що найдавніше поховання в Йосафатовій долині належить до 1249-1250 рр. Втім, недавні дослідження істотно віддалили ці дати – було знайдено 9 надгробків, що належать до 956-1048 рр. Загалом, караїмські надгробки, що поки що чекають детальніших досліджень, утворюють свого роду літопис караїмів – мешканців і хранителів міста-фортеці. Після того, як жителі покинули Чуфут-кале, кладовище не було покинуто, а навпроти, набуло значення загальнонаціональної усипальні. Поховання тут вважалося почесним, сюди везли небіжчиків з інших міст. У цей час здебільшого і з’являються пам’ятники з дорогих порід каменя, прикрашені орнаментом у східному стилі.

Написи на могильних плитах на стародавньо-біблійській (арамійській) мові

Написи на могильних плитах на стародавньо-біблійській (арамійській) мові

Зруйновані часом вони вросли в землю... Їх написи стерлися від вітру і вологи...

Зруйновані часом вони вросли в землю... Їх написи стерлися від вітру і вологи...

Після того, як з оповитого туманом Чуфут-Кале ми спустилися вниз до кладовища, тут, у долині, туман був взагалі відсутній. Блукаючи з фотокамерами поміж могил, в якийсь час ми були навіть засмучені відсутністю цього фотогенічного атмосферного явища. Лише в уяві доводилося домальовувати, наскільки містично, при наявності туману, могло б виглядати це колоритне місце. І як тільки ми зібралися покидати цвинтар, на долину зненацька опустився густий, сірий туман. Білий день в мить змінився на похмурий вечір. За кілька хвилин розпочався проливний дощ, здійнявся вітер. Напевно ми порушили чиїсь спокій… На якусь мить у голові плутаються думки і заважають розібратися в ситуації: чим швидше покидати це місце, чи навпаки – продовжувати фотосесію?! Емоції перемагають здоровий глузд і ми заново розпочинаємо фотополювання з ще більшим запалом!

Балта-Тиймез - караїмське кладовище в Криму

Балта-Тиймез - караїмське кладовище в Криму

На кладовищі знаходиться 7500 пам'ятників

На цвинтарі знаходиться 7500 пам'ятників

На родовому цвинтарі-святилищі Балта -Тиймез зафіксовано 7500 пам’ятників. Дослідження показали, що приблизно 2500 надгробків ще знаходяться під землею або представлені фрагментами. В цілому, загальна кількість пам’яток складає близько 10 000. Поряд з надмогильними плитами є і безмогильні пам’ятники, так звані «йолджы таш» – камінь подорожньому, або «тикмэ таш» – прямо стоячий камінь. Їх форма нагадує вертикально поставлену сірникову коробку. За традицією їх встановлювали померлим (загиблим) на чужині.
Судячи з написів, поховані на кладовищі мали імена тюркського і перського походження: Тохтар, Бикече, Арзу, Бабакай, Тохтамыш і т.п. Протягом майже двохтисячолітнього існування кладовища на ньому були поховані князі, воєначальники, духовенство, видатні громадські діячі та науковці. Більшісь написів на могильних плитах – на стародавньо-біблійській (арамійській) мові. Зруйновані часом вони вросли в землю… Їх написи стерлися від вітру і вологи. Та попри все це Балта-Тиймез залишається унікальним священним і містичним місцем.

Окремим надгробкам понад 1000 років

Окремим надгробкам понад 1000 років

На пам'ятниках написи з цитатами з Біблії

На пам'ятниках написи з цитатами з Біблії

Приблизно 4 гектари лісу всіяні тисячами надгробків, висічених переважно з вапняку

Приблизно 4 гектари лісу всіяні тисячами надгробків, висічених переважно з вапняку

"Но лишь гробам шепну, что различил мой взор сквозь трещину вселенной..."

"Но лишь гробам шепну, что различил мой взор сквозь трещину вселенной..."

Намочені рясним дощем, але переповнені незвичайними емоціями, ми покидали Йосафатову долину і це священно-загадкове місце Балта-Тиймез. Прадавній некрополь насправді справив на мене особливе містичне враження. Час, який щомиті зникає в минулому…

P.S «Но лишь гробам шепну, что различил мой взор сквозь трещину вселенной…» (Евлія Челебі – мандрівник і письменник Османської імперії).

Святиня кримськотатарського народу

Після відвідування стародавнього кладовища ми переїхали в центр Бахчисараю, вірніше в Старе місто, в якому знаходиться національна святиня кримськотатарського народу – Ханський палац (Хан-Сарай). Він був збудований як родова резиденція династії Ґераїв – правителів Кримського ханату. Протягом двох із половиною століть (з 1532 до 1783 р.) Бахчисарайський Палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар. Палац є також найважливішою історичною пам’яткою доби Кримського ханату; єдиним у світі зразком кримськотатарської палацевої архітектури й унікальним для Європи цілісним архітектурним комплексом близькосхідного цивілізаційного кола.

Ханський Палац (Хан-Сарай) в Бахчисараї. (Фото: Максим Гайдученко)

Ханський Палац (Хан-Сарай) в Бахчисараї. (Фото: Максим Гайдученко)

Хан-Сарай був задуманий та збудований не як неприступна твердиня, а як своєрідне земне втілення райського саду. Цьому творчому задуму відповідає наявність у Палаці численних внутрішніх двориків, обнесених стінами, тінню дерев, квітами та багатьма фонтанами. Звідси й походить назва ханської столиці: “Садовий Палац” ( bagca “сад” та saray “палац”). Не вдаючись в історичні деталі, запрошую у віртуальну подорож, щоб оглянути цей унікальний пам’ятник архітектури.

Палацова площа - композиційний центр ханської резиденції

Палацова площа - композиційний центр ханської резиденції

Територія Палацового комплексу займає 4,3 гектари на якій знаходяться музеї та виставки.

Територія Палацового комплексу займає 4,3 гектари на якій знаходяться музеї та виставки.

Фрагмент парадного входу в Палац ("посольські двері", Демир-Капу) 1503 рік.

Фрагмент дверей парадного входу в Палац ("посольські двері", Демир-Капу) 1503 рік. В центрі зображено символ династії Гераїв

Кімната нареченої: За звичаєм, наречена повинна була принести в будинок нареченого придане 9 разів по 9 речей, наприклад - шуб, килимів і т.п.

Кімната нареченої: за звичаєм, наречена повинна була принести в будинок нареченого придане 9 разів по 9 речей, наприклад - шуб, килимів і т.п.

"Фонтан сліз" - який став широко відомим завдяки поемі «Бахчисарайський фонтан» Олександра Пушкіна.

"Фонтан сліз" - який став широко відомим завдяки поемі «Бахчисарайський фонтан» Олександра Пушкіна.

Літня альтанка у Басейному дворику в якій знаходиться фонтаз вирізаний з білого мармуру

Комплекс літньої альтанки й Басейного дворика, де панувала прохолода й дзюрчала вода

На прощання, мої друзі Максим і Сервер, організували святковий обід у найсмачнішому закладі міста – кафе «Алие»: традиційні чебуреки з бринзою, юфакъ-аш (суп із мікро-пельменями), шашлик із баранини та східні солодощі. Обід у колі друзів залишив найсмачніші спогади про татарську національну кухню. Навіть ради цього було варто сюди приїхати!

Крим – неосяжна країна зі своєю історією, культурою і традиціями. Вкотре переконуюся, що сюди варто приїжджати в будь-яку пору року. Цей благодатний край з глибоким минулим, черговий раз підкорив мене своєю чарівністю і неповторністю. Моя зимова мандрівка Кримським півостровом добігала кінця. І хоча на цей раз зимових пейзажів не вдалося споглядати, вважаю, це тільки привід, щоб повернутися знову сюди – в дивовижну країну мрій!

Чорне море

____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2010

Залишити коментар