Igor Melika

«ГОВДИ» – ПРИРОДНЕ ДИВО В НАГОРЯНАХ

На півночі Чернівецької області протікає чарівна річка Дністер – друга після Дніпра водна артерія України. Річка протікає на Буковині і слугує своєрідним історичним кордоном між Буковиною і Галичиною та між Поділлям і Бессарабією. Дністер і його долина є унікальною пам’яткою природи, адже у своїй середній течії він перетинає південно-західний схил Подільської височини і утворює надзвичайно мальовничий каньйон зі стрімкими схилами та глибиною врізання від 60 до 130 м. Дністровський каньйон є одним із семи чудес природи України.

Русло річки дуже звивисте, його ширина змінюється у межах 60–200 м, а середні глибини становлять 1,5–3,5 м. Від села Атаки розпочинається Дністровське водосховище, де швидкість течії значно уповільнюється, а сама річка стає набагато ширшою і глибшою. Далі по течії середні глибини зростають до 22 м, а ширина русла збільшується до 800–1000 м. Тут Дністер утворює мальовничу Вороновицьку меандру, де біля села Нагоряни знаходиться унікальна пам’ятка природи – Шишкові горби.

“Шишкові горби” (Говди) – вапнякові скелі Товтрового пасма на березі Дністра (с. Нагоряни, Чернівецької області)

Памятник воїнам-визволителям в центрі села Нагоряни

Колоритна архітектура в Нагорянах

Унікальним геолого-геоморфологічним дивом у Подністерї є Товтрове пасмо – збережені рештки бар’єрного рифу верхньотортонського-нижньосарматського часу на відрізку долини між с. Вороновиця та с. Комарів, що екзотичними невисокими мікрохребтами з північного заходу на південний схід перетинає каньйон і долину річки Дністер. На північно-східній околиці с. Нагоряни Кельменецького району Чернівецької області ці бар’єрні структури завдяки денудаційній роботі багатьох агентів морфогенезу виведені на денну поверхню з-під пізніших відкладів і відпрепаровані вивітрюванням та карстовими процесами, а тому вони виражені тут найкраще і найефектніше. Нині окремі скельні останці підносяться на 40 м над оточуючою місцевістю, сприймаючись як відокремлені ланцюжкові стіжкові гори – горби.

Камені Товтрового пасма – унікальне геологічне утворення з неповторними ландшафтами

Рештки коралового бар’єрного рифу давнього Сарматського моря (с. Нагоряни, Дністер)

Товтрові скелі складені біогермами, тобто представлені органогенними серпуло-моховатковими вапняками з включеннями решток інших морських організмів. Місцями в них зафіксовані невеличкі лінзи крупнокристалічних гіпсів. Незважаючи на відсутність зовнішньо сприятливих умов для закарстування, вони помітно і в достатній мірі пронизані численними невеличкими канальцями вертикального стоку з вторинними натічними утвореннями та перевідкладеним кальцитом. Прекрасні краєвиди річки Дністер просто захоплюють дух.

Дністровський меандр в Нагорянах. Вид з берега Чернівецької області на Хмельницьку

Урочище Говди на березі Дністра

“Шишкові горби” в Нагорянах

Невелике село Нагоряни (перша згадка – 1425 рік) належить до Грушівської сільської ради Кельменецького району. Тут знаходиться найцікавіший природний об’єкт Кельменеччини. На схід від села сама природа створила унікальну геологічну пам’ятку – «Шишкові горби» (Говди). І справді, тригрядовий ланцюг конусоподібних горбів, що підвищуються над високим берегом Дністра на 15-20 метрів, здалеку нагадують шишки. Виникло це диво мільйони років тому, коли природні сили зруйнували бар’єрний риф давнього Сарматського моря, води якого плескалися на цьому місці 12–10 мільйонів років тому.

Дністер ранковий (урочище Говди, с. Нагоряни)

Городище на високому останці правого берега Дністра має майданчик (діаметр 20 м), обмежений валами і ескарпами по краю мису та з напільного боку. Тут була знайдена кераміка IX-X і XI-XII ст. Деякі дослідники відносять це місце до сакральних.

Дністровський берег на околиці Нагорян – це нагромадження чудотворних скель, серед яких найяскравіше виділяються три з «людськими» назвами: «Дід», «Баба» та «Внучка». Подібна краса не могла не породити народні легенди, які й наддали назви цим витворам природи. Одна така легенда розповідає про сумну історію кохання багатої вродливої дівчини з Нагорян та бідного сільського хлопця. Як і водилося, престарілі батьки дівчини були проти такого нерівного шлюбу, тим більш, що до красуні сватався господар Нагорян. Щоб прибрати «конкурента», багатій відправив коханого дівчини на небезпечну роботу – сплавляти ліс по Дністру, де той загинув. Дівчина ж покінчила із собою, кинувшись у ріку з найвищої скелі…

Дністер вечірній (урочище Котелевина)

Коли прокидається Дністер…

Урочище Говди (Шишкові горби) на околиці с. Нагоряни, Чернівецької області, Кельменецького р-ну

У селі народилося багато митців, зокрема поетеса Віра Китайгородська. Маленьке село Нагоряни є також центром народного килимарства всієї Буковини. Тут діє єдиний в області музей килимарства, початок якого сягає 30-х років ХХ століття. Тоді мешканець села Андрій Китайгородський відкрив у Нагорянах сукнобійню. Сьогодні оберегом садиби-музею є Вікторія Китайгородська, яка донесла скрізь все життя до наших днів багато таємниць створення узорчастих килимів.

Дністровські береги Кельменеччини (околиці села Нагоряни)

Подільські Товтри (Медобори) – сильно розчленовані, скелясті вапнякові пасма. Частина єдиного у світі гірського кряжу Товтри, що з’явився не внаслідок тектонічних процесів, а утворений живими організмами – кораловими поліпами. Унікальне геологічне утворення з неповторними ландшафтами. За багатство медоносних рослин народ назвав ці височини Медоборами. У далекому геологічному минулому Медобори були морським рифом, що простягався уздовж східного узбережжя теплого Сарматського моря, яке займало територію сучасної Подільської височини. Риф утворився з відкладів скелетів давніх молюсків, коралів, моховаток, різноманітних водоростей та інших організмів.

Меандр на Дністрі між Чернівецькою та Хмельницькою областями

Під впливом горотворення в Карпатах територія Подільської височини піднялась, море відступило на південний схід. На його колишньому дні залишився риф у вигляді гірської гряди. Пізніше, в умовах теплого клімату, на її схилах розвинулась різноманітна рослинність та утворилося багато карстових печер.

Рештки бар’єрного рифу верхньотортонського-нижньосарматського часу (Стіжкові гори)

Говди в Нагорянах – це пасмо відносно невисоких конусоподібних горбів, які і носять назву Шишкових. Це – ерозійні останці рифової будови сарматського часу (11 млн p.), складені більш міцними, ніж оточуючі породи, вапняками і мають велику площу поширення. Цей риф, відомий зараз під назвою «Подільські Товтри», простягався на сотню кілометрів від сучасної північної окраїни Тернопільщини до правобережжя р. Прут у Румунії.

Органогенні вапняки дністровського берега, що складають тіло рифу, насичені черепашками молюсків та коралами чудової збереженості. Підстелюються рифові вапняки гіпсами баденського регіоярусу (тираська світа, 15 млн p.), які утворюють в цій місцевості винятковий за красою пейзаж. Об’єкт «Шишкові горби» юридично оформлений як пам’ятка природи місцевого значення з 1979 р. Пропонується надати статус пам’ятки регіонального значення.

____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2015  (Подільські Товтри)