Полонина Боржава – це мальовничий і затишний куточок Міжгірщини, який вражає своєю красою в будь-яку пору року. Крім того, зручне залізничне та автобусне сполучення, а також середня висота масиву, зробили Боржаву популярним туристичним осередком. Відтак Боржавська Полонина набула популярності і стала справжньою мекою для туристів, фотографів та поціновувачів активного відпочинку.
Особливо вражає Боржава в міжсезоння, а саме навесні, коли біля підніжжя масиву по-літньому тепло і цвітуть весняні квіти, а водночас високо на хребті, ще панує справжня зима! За сприятливих погодних умов раджу обов’язково відвідати Боржаву в перші дні весни!
Яскраві враження від такої мандрівки вам гарантовані! Саме такий похід вихідного дня, я зі своїми товаришами організував 8 березня 2015 року.
Вид на г. Пікуй з перевалу Менчул (Воловеччина)
Вид на гору Православний Хрест з перевалу Менчул
Підйом на гору Гемба (1491 м над р.м.)
Полонина Боржава – гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віча і Рікою. Розташований переважно у межах Воловецького, Міжгірського і Свалявського районів Закарпатської області. Хребет починається біля смт. Міжгір’я масивом гори Кук, далі через перевал Присліп (938 м) і гору Ополонок (1171 м) тягнеться на Північний-Захід з поступовим набором висоти. Від гори Великий Верх (1598 м) у тому ж напрямку (на Воловець) висоти зменшуються – Плай (1330 м), Темнатик (1343 м), а на Південний-Захід збільшуються до гори Стій (1681 м). Далі хребет дуже різко обривається. На південних схилах хребта бере свій початок річка Боржава, що прорізує широку долину у Вулканічному хребті та впадає в Тису. На півночі та північному сході Полонина Боржава межує із Воловецько-Міжгірською верховиною.
Виз з гори Гемба на північні відроги Полонини Боржава
Найвища вершина масиву Боржава – гора Стій (1681 м), яка лежить на Південно-Західному відрозі масиву. За часів СРСР на вершині гори Стій знаходилися радіолокаційні антени (РЛС) військ ППО (ПВО), які було видно зі значної відстані з багатьох місць Закарпаття.
День видався надзвичайно теплим і сонячним, тож більшість туристів прогулювалися верхів’ям хребта в футболках з короткими рукавами, не дивлячись на те, що під ногами товстий шар снігу і льоду. Чудова погода, вражаюче блакитне небо, відмінна компанія і дивовижні фото на згадку – стали запорукою святкового настрою на цілий день! Карпати – це дивовижна енергетика, сила гір та їх незбагненна філософія. Ми поверталися додому з наплічниками повними яскравих емоцій та чудових світлин, які ще довго нагадуватимуть про цей весняно-зимовий Дивосвіт.
Гора Великий Верх – 1598 м над р.м.
Гора Стій (Стой) – 1681 м над р.м.
Вид на Велекий Верх зі схилів гори Гемба
Підйом на Великий Верх (1598 м)
Гора Гемба (1491 м над р.м.), Полонина Боржава
Північно-Східні схили гори Гемба – улюблене місце лижників і фрірайдерів
Полонина Боржава на початку березня
____________________________________________________________________________________________
Фото: Ігор Меліка, Юрій Сазін © 2015 All Rights Reserved
Під вечір, повертаючись додому, на Північно-Західних схилах гори Гемба ми випадково знайшли льодоруб загублений туристами, ремінець якого ледь помітно стирчав з-під снігу. Знахідку забрали з собою і вже наступного дня, в соцмережу було викладено об’яву: «Льодоруб шукає свого власника». Невдовзі відгукнувся і сам власник льодорубу. Історія закінчилася хепі-ендом і вже за короткий час втрачена річ попрямувала до свого власника у місто Луцьк. Ну, а мені, на згадку, залишилося фото з “фірмовою барткою” 🙂
Давно мріяв про таку подорож, дякуючи тобі, вона здійснилась :))) і погода була “на заказ”!
Як завжди чудові фото, погода була просто неймовірна. Радий був познайомитись з Юрієм. В цей день було видно Мармароси та Феркей, Петрос та Близниці. Думаю колись повезе побачити й Татри. Дякую за гарно проведений час.
Чудова подорож!