Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Travel & make photo together

Крим. Його природа не тільки вражаюче гарна, але й ще повна таємниць і загадок. Кримські гори не дають спокою вченим, які до цих пір сперечаються, як і коли вони утворилися. До сьогоднішнього дня відкриваються нові печери і прокладаються гірські стежки там, де ще не ступала нога туриста. Загалом, кримська природа цілком заслуговує пильного погляду, і ми пропонуємо вам ознайомитися з нею за допомогою чергового ФОТОтуру наймальовничішими куточками Кримського півострова.

З часом приходить розуміння, що ми тут, в цьому світі тільки для того, щоб повніше і яскравіше відчути наші мрії і спогади...

Сприятливі природні умови півострова і його зручне місце розташування сприяли тому, що Крим став однією з колисок людства. 150 тисяч років тому природні і кліматичні умови, велика кількість тварин, на яких можна було полювати, привели на півострів первісних людей – неандертальців. Та з часом, на зміну прадавній людині й справжнім мисливцям прийшли «гомо сапієнси» з ФОТОрушницями – так звані фотомисливці, які полюбляють тут полювати переважно на пейзажі.

З 25-го червня по 3-е липня 2011 року, в рамках проекту «Подорожуємо та фотографуємо разом» відбувся пішохідно-морський ФОТОтур «Крізь гори до моря» на території Кримського півострова. У фототурі взяло участь 12 фототуристів із різних міст України. Команда фотографів провела в АР Крим 9 днів і 8 ночей «дикарем» – ночівля в палатках в гірській місцевості та на пляжах південного берегу Криму (ЮБК). Нитку маршруту було ретельно сплановано за три місяці до початку ФОТОтуру. Час від часу склад групи змінювався, але вже за 45 днів до старту було остаточно визначено кількість бажаючих податися у мандри та придбано квитки на потяг до Сімферополя.

25 червня, день перший

Суботнім ранком команда прибула в столицю Криму. На пероні нас зустріли, як це водиться на Україні – хлібом і сіллю. Особливо не бракувало солі… Легкий сніданок, закупівля продуктів і, комфортабельний тролейбус з кондиціонером відвозить нас на початок маршруту – Ангарський перевал. Звідси починається наш пішохідний маршрут гірським масивом через Північну Демерджи вздовж хребта Таш-Хабах до підніжжя Карабі з поступовим спуском в селище Генеральське.

Рухаючись прохолодним грабово-буковим лісом, стежка невдовзі виходить на схили Північної Демерджи. Звідси відкривається вид на гору Пахкал-Кая, яка знаходиться в самому серці гірського Криму. Навколо унікальні за красою та спокоєм місця. Вітер, сонце, різноманіття гірських трав і квітів.

Сімферополь. Вокзал. Зустріч учасників фототуру хлібом і сіллю

Гора Пахкал-Кая (Лисий Іван)

Квіти Криму

Квіти Криму - Очиток Іспанський

Квіти Криму - Sedum acre

Квіти Криму - Чебрець

Літній спекотний день поволі наближався до кінця. У пошуках затишного та фотогієнічного місця для ночівлі, приймаємо рішення розбити табір у верхів’ях Хапхала поблизу гори Хапхал-Баш на висоті 1200 м над р.м. За коротку мить, наметове містечко опиняється в полоні білосніжних ромашок та інших різнобарвних квітів. На гори поволі опускається вечір, прикрашаючи їх заспокійливою аквареллю кольорів.

Табір у верхів’ях Хапхала поблизу гори Хапхал-Баш

Кримське різнотрав'я

Ясколка Биберштейна - "Кримський едельвейс"

Квіти Криму

У верхів’ях Хапхала поблизу гори Хапхал-Баш

У верхів’ях Хапхала поблизу гори Хапхал-Баш

Філософія гір і моря...

Філософія гір і моря...

Квіти Криму

Квіти Криму - Проломник

26 червня, день другий

Наступного дня, згідно запланованого напрямку, наш шлях пролягає через смарагдову яйлу Тирке. Топонім Тирке походить від татарського Тирке – низький стіл, за яким сидять на килимах і подушках. Гора справді нагадує стіл, тобто має обривисті схили і плоску вершину. У Криму дуже поширена форма, що отримала назву «столових гір». На карті вона, до речі, так і називається: «Стіл-гора». Траверсуючи однойменну вершину Тирке (1283 м), грунтова дорога невдовзі виводить мандрівників до скелястого урвища – ніс Тирке, звідки можна споглядати просторі панорами на хребет Таш-Хабах, Карабі – вапняковий масив та милуватися безкраїм Чорним морем.

Кримські гори. Вид із Тирке на Таш-Хабах, Карабі і Генеральське

Кримські гори. Вид із Тирке на Таш-Хабах, Карабі і Генеральське

Кримські гори - ніс Тирке

Кримські гори

Ближче до вечора, над горами починають згущуватися хмари. Пориви вітру постійно натякали відчайдухам, що ночувати на висоті не варто. Тому, тверезо оцінивши ситуацію, скидаємо висоту і наступним місце для таборування обираємо туристичну стоянку Ай-Алексий. Що таке туристична стоянка? Це місце, де є вода, місце для наметів, дрова – справжній туристичний рай! Назву «Ай Алексий» стоянка отримала завдяки джерелу, яке розташоване неподалік.

Кримський півострів недостатньо забезпечений прісноводними ресурсамиі тому у всіх народів, які в різні часи населяли цей благодатний край, існувало трепетне ставлення до джерел прісної води. Тут, під палючим сонцем, усвідомлювалося істинне значення кожної краплини води, навіть самий незначний струмочок або джерело вводилосяся в систему водопостачання і зрошування, працюючи на благо людини. І не дивно, що вид холодного прозорого струмочку посеред безжиттєвих скель, найчастіше вселяв нашим предкам благоговійний страх перед силами, які створили це диво. Тому багато джерел в Криму обожнювалися і ставали об’єктами релігійного поклоніння.

Джерело «Ай-Алексий» являється яскравим прикладом вищеописаного. Воно являє собою капличку з іконами і зображеннями святого Олексія. Вода з джерела стікає по двох невеликих трубах дзюркотливими цівками. За переказами, з однієї труби тече мертва вода, з іншої – жива. От тільки визначити де яка, як правило, не так вже просто…

Табір на стоянці "Ай-Алексий"

Нічне багаття

Приготування вечері

Вечеря...

Дощик почав накрапати до того, як намети вже заполонили стоянку. В буковому лісі панувала гірська прохолода. Жваво збираємо дрова, розкладаємо багаття і починаємо готувати довгоочікувану вечерю. А поки готується грибова юшка, частина невгамовних фототуристів вирішує піднятися вище стоянки до відрогів Карабі, де ховається за обрій світило. У верхів’ях гір, на залитій сонцем поляні, їм зустрілися дивовижної краси тварини.

Відроги Карабі - вапняковий масив в головній гряді Кримських гір

Відроги Карабі - вапняковий масив в головній гряді Кримських гір

Команда фототуристів "Подорожуємо та фотографуємо разом"

27 червня, день третій

Ранок третього дня нашої фотомандрівки розпочався із запашної кави, звареної на джерельній воді. Легкий сніданок, пакуємо речі, загальне фото на згадку і – в дорогу. Спуск в селище Генеральське зайняв майже дві години. Діставшись до цивілізації, вперше за три дні перебування в горах, у нас нарешті з’явилася можливість вдосталь задовольнити потребу організму в чебуреках з бринзою.

Покидаючи невелике гірське селище Генеральське, ми прямуємо до моря. Наступні два дні ми проведемо в дикому раю, на Чорноморському узбережжі неподалік від Алушти.

Дикий рай – це Сотера. Цей мальовничий куточок природи знаходиться в невеликій безіменній балці, що поросла дубовими та фісташковими деревами, між балкою Сотера і мисом Сотера. Влітку, це місце приваблює любителів наметового відпочинку. На його території існують навіть умовні вулички та обгороджені «дворики» – місця для проживання туристичних груп.

На Чорноморському узбережжі штормило. Море не на жарт бушувало, розгнівано надимаючи велетенські хвилі та розбиваючи їх об прибережне каміння. За вікном – кінець червня, а температура води в морі +15. Тільки яскраве сонце і квітучі кущі вздовж набережної нагадували, що літо давно у розпалі. Та все ж, холодна морська вода і поривчастий вітер констатували ефект вкраденого літа…

Чорне море

Штормить

Пляж Сотера

На Чорному морі

Крим

Чорне море

28 червня, день четвертий

Ранок на Сотері видався сонячним і відносно теплим. Ми дуже зраділи вдалому початку дня і вже було хотіли бігти на пляж засмагати, коли зненацька сонце затулили величезні хмари і над морем різко опустився щільний туман. Літо явно вередувало, намагаючись зіпсувати нам заздалегідь заплановане. Однак погода на протязі дня була мінливою і час від часу сонечко все-таки балувало відпочиваючих.

Та найбільше задоволення всі отримали від вечірньої зйомки. Люди із штативами вздовж морського узбережжя, що стояли по коліна в холодній воді, викликали цікавість у перехожих, які зупиняючись спостерігали за їх інтенсивною дивакуватою міграцією.

Фотосесія пройшла успішно! Доброї ночі, море! Тепер можна вечеряти і з спокійною душею лягати спати. Завтра знову в дорогу, за новими враженнями. Попереду на нас чекає сонячна Ялта, Ай-Петрі, порт Балаклава, смарагдовий пляж Інжир, лавандові поля, а також колишня столиця Кримського ханства з її неперевершеною національною кухнею. Наша фотомандрівка у самому розпалі! Попереду найвидовищніші і найцікавіші місця Кримського високогір’я та вражаючі морські пейзажі Чорноморського узбережжя.

ЧАСТИНА ДРУГА (продовження)

Вид з балки Сотера

Нічне море. На дальньому плані Алушта

Крим. Чорне море

Пляж Сотера

Вечір на Чорному морі

Чорне море

Крим. Чорне море

Крим. Чорне море

Крим. Чорне море

Вечір на узбережжі Сотери

Крим. Чорне море

Крим. Чорне море

ЧАСТИНА ДРУГА (продовження)

____________________________________________________________________________________________

Фото: Ігор Меліка, Максим Гайдученко, Валерій Вареник, Олексндр Котенко, Роман Печижак, Леонід Тіт

© 2011, Crimea

  • … а де Хан!!? 🙂
    Ну, в загальному було файно, декому навіть без спальників 🙂 кожен з учасників походу знайшов в Криму для себе якісь нові враження незважаючи а можливо деколи завдячуючи альтернативній “програмі” 🙂
    …але, “файне місто Тернопіль!!!” %)

  • Valcsu:

    Крутий похід! Можеш мене вже записувати на наступний похід ))) Тільки наступного разу замовляй море по тепліше 🙂 Чекаємо частину другу…

  • Kriszti:

    Wow! Очень понравилось!!!

  • manyasfon:

    Якось можна дивитися на фото з гір (кусаю лікті, але живу!), навіть оті твої гастрономічні знущання з попередніх репортажів пережити можна! але ось це …
    http://igormelika.com.ua/wp-content/uploads/2011/07/Igor-Melika-Crimea-Summer-2011-113.jpg все! мене файна буковинська жаба розплющила…! Не буду заходити до тебе на сайт – берегтиму свої нервові клітини… 😉
    Насправді, то я жартую. бездоганно, як завжди. мандруй, фотографуй, пиши – завжди щиро ділишся своїми враженнями з іншими.

  • Леонід ТІТ:

    Ех!

  • Отличный отчет! Загляденье!

Залишити коментар