Село Ділове, Закарпатська область, сім магазинів на 100 метровому відрізку в центрі; аптека, міст, три церкви і основний готель-піцерія “Президент”, а ще річка Тиса, тече собі діловито… а ще, ділові щасливі кури 🙂
Маршрут до Мармароського хребта починається одразу за мостом. Дорога звивиста, затяжна, місцями з крутими підйомами, про що нагадує нелегкий рюкзак за плечима. Більше не піду цим довгим шляхом – думки на протязі половини першого дня… Інша половина шляху, думки відсутні, є тільки керування тілом – крок… крок… крок…. і от – полонина Лисича. Чи то лисиць тут було багато, чи можливо якась інша легенда існує… здається за поворотом вже привал, але ні – лісова дорога тягнеться далі… крок… ще крок…
Нарешті – Лисича! Така затишна, смарагдова. Привітні туристи з Сумщини запросили розкласти наші намети поруч з їхніми, ще й завчасно розпалили спільне багаття. Вечеря, трав’яний чай і неквапливі теревені біля вогнища непомітно відновили сили. А потім було неосяжне зоряне небо. Що може бути краще!!!
Новий день. Неспішний ранок, коли сонце підіймається із-за лісу, поступово та неповоротно розганяючи туман… стерті грані днів… вчорашніх. Вже й призабулося, що було складно на підйомі. Хоча це вже зовсім не важливо! Важливо те, що є зараз, де ти є зараз!
Табір збирається і йде далі… прогнозована злива наздогннала нас у чудовоій місцині – полонина Струнга. Будинок серед гір. Кущик нарцисів перед хатою зустрічає гостей привітно гойдаючись від вітру. Банька димить, сповіщаючи, що готова до роботи. А на столі – свіжа та запашна вурда, будз…Хіба не заслуговуємо на це? Трохи змучені, але щасливі туристи.
Після відновлення сил, наступна ціль – вершина Піп Іван Мармароський. Так! Ще одна вершина нами подолана, вірніше – здобута! Верхівя Мармароського хребта прийняло своїх поціновувачів граційно, з квітами, з цілою горою квітів! А погодні умови дозволили побачити румунське потойбіччя. Прийдемо сюди ще, і не раз!
Добровільний рятувально-пошуковий пост в Мармаросах (пол. Струнга)
Гірська баня на території рятувально-пошукового посту, полонина Струнга
Баня на полонині Струнги
Сніданок по-мармароськи
Рододендрон східнокарпатський
Мармароські нарциси (Narcissus angustifolius)
Мармароський Сон
Гуцульські Альпи на початку літа
____________________________________________________________________________________________
Фото: © Ігор Меліка, червень 2019 (Мармароський масив в Українських Карпатах)
Дякую Ігорю за ідеально-організовану фотомандрівку Гуцульськими Альпами, за чудовий репортаж. Читаючи який поринаєш у відчуття, що огортали впродовж подорожі Марморосами :))
Було мега круто!!! Треба повторити ?
Аж захотілось знову на Мармароси.
Ви після Піп Івану куди йшли? Бо я коли там був, то ми йшли аж до Чорногори (Говерла, Петрос). А якщо на 3 дні… То є якісь варіанти? Чи лише туди-назад? (Ділове-Піп-Ділове)
Якщо обирати маршрут на 3-4 дні, то зазвичай я рухаюся за такми маршрутом: с. Ділове (Рахівського р-ну) – ур. Ялин – пол. Мармура (905 м) – пол. Квасничок (1680 м) – г. Піп Іван Мармароський (1937 м) – пол. Лечен (1290 м) – пол. Довга – пол. Борщевиця (1120 м) – с. Богдан (Рахівського р-ну)
ФОТОзвіт: http://igormelika.com.ua/shhodennik-mandrivnika/barvisti-marmarosi-v-obijmax-poloninskogo-lita-6-9-06-2014-chastina-1
Дуже гарні фото! Підкажіть будь ласка як Вам високогірна банька, рекомендуєте відвідати?
Анастасія: наполегливо рекомендую відвідати баньку!!! 🙂
Скільки чоловік вміщає баня ?? І яка ціна? Чи працює вона у вересні?
Чи реально доїхати до полонини Струнга, а саме добровільного рятувально-пошукового посту на своїй автівці? якщо це наприклад SUV (паркетник)
Дякую
Андрей: баня вміщує близько 5-7 чол. Працює постійно. Вартість послуг вам підкажуть власники рятувального посту Marmaros Rescue Hut 063-866-25-81
Олександр: Мармароси – заповідна зона!