Продовження… першу частину дивіться та читайте ТУТ

«Коли людина мандрує, вона, сама того не помічаючи, переживає своє друге народження. Мандрівник раз у раз потрапляє в нові для себе ситуації, його дні тягнуться довго, а навколо себе він найчастіше чує невідому йому мову. Він подібний немовляті, яке щойно залишило материнську утробу. І він приділяє набагато більше уваги тому, що його оточує, бо від цього залежить, виживе він чи ні. Він стає доступнішим для людей, бо вони можуть прийти до нього на допомогу в скрутну хвилину. І скороминущу милість богів він сприймає з радістю і пам’ятатиме її до кінця днів своїх. І оскільки все для нього навколо нове, він помічає лише красу і щасливий вже тому, що живе…» (Пауло Коельйо «Щоденник мага»). Хіба можна стерти з історії незабутні події? Ні! Яскраві моменти в житті людини не проминають безслідно. Вони з бігом часу затираються, відходять у давність, стають ніби казковими легендами і ще з більшою силою відроджуються в людській пам’яті.

Чотириденна мандрівка Мармароськими горами була насичена цікавими подіями, емоціями і позитивними враженнями. Не поспішаючи ми додали вершину за вершиною, ночували на смарагдових полонинах, «купалися» в полонинському різнотрав’ї, щомиті жадібно вдихаючи медовий запах літа. Та найбільше вражень нам подарувала полонина Борщевиця. Тут місцеві пастухи почастували нас теплим молочком і сметаною, а також люб’язно погодилися принести на наше замовлення продуктів із найближчого села. А коли ніч накрила гори, ми розпалили ватру, зварили грибову юшку, а потім ще допізна не відриваючи очей вдивлялися в неосяжне зоряне небо. В такі моменти приходить усвідомлення того, як мало потрібно для щастя: просто гарячий чай, гаряча їжа і сухий одяг. А також усвідомлення того, що на світі ще існують справжні Люди.

Гуцульські Альпи (Мармароський масив в Українських Карпатах)

На полонині Довгій (Мармароський масив)

Полонина Довга в Гуцульських Альпах (Мармароський масив)

Братки триколірні, фіалка триколірна, Viola tricolor (Різнотрав’я на полонині Заяча)

Ґерань лісова, журавець (Geranium sylvaticum L.) – різнотрав’я на полонині Заяча

Зміячка Скорзонера (Scorzonera purpurea L.) – різнотрав’я на полонині Заяча

Нечуй-вітер оранжево-червоний (Hieracium aurantiacum) – різнотрав’я на полонині Заяча

Полонина Борщевиця – 1120 м над р.м. (Мармароський масив)

Купальниця європейська (Trollius europaeus L.)

Королиця звичайна (Leucanthemum vulgare)


____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2014
Фото: Ігор Меліка, Андрій Черняхов, Юрій Сазін © All Rights Reserved

  • Також дивіться та читайте: ЧАСТИНА 1

  • YAROSLAV:

    Мармароси – вічна тема. Скільки не ходи – щораз інші враження

  • YAROSLAV:

    Ігор! Прпоную ще одне запитання до теми стосовно знань про Карпати. На скількох фото у твоїх звітах фігурує – без перебільшень – вже легендарний казанок?

  • Юрій:

    Незабаром, буде ще він позувати! 🙂

  • Vladimir:

    Мармароси це таке місце, яким чим більше ходиш тим більше хочеться. Був на Мармаросах два рази і це тільки початок… Всім дякую за компанію!

  • Ірина:

    Дуже вдячна за враження, які відчуваєшь переглядаючи Ваші фото. Люблю так само подорожувати горами. Дякую.

  • Эдуард:

    Ігор, дякую за чудові краєвиди. Без перебільшення побував з вами у поході. Просто чудово!

  • Роман:

    Цього року знову піду в Мармароси, але вже у червні

Залишити коментар