Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Фестиваль закарпатських сливоварів

Якщо у серпні місяці Вам пощастило побувати на Закарпатті, обов’язково не пропустіть можливість завітати хоча б на один із фестивалів, розмаїттям яких славиться цей колоритний край. Майже чи не кожне село тут має свої унікальні традиції та обряди, що збереглися ще від діда-прадіда. Тому трудолюбиві та кмітливі закарпатці намагаються організовувати найоригінальніші фестивалі-свята, щоб принадити найвибагливішого туриста.

Так, 29 серпня 2010 року, в угорському селі Геча (Мезевґече), Берегівського р-ну, пройшов черговий фестиваль закарпатських сливоварів, або, як називають його місцеві – «Фестиваль леквару». Леквар – на закарпатському діалекті і угорський манер, означає «повидло», «варення». В селі Гече, що розташоване в Придунайській низовині зі сприятливим теплим кліматом, росте велика кількість сливових садів. Це і спонукає місцевих жителів організовувати щороку «сливове свято», та підтримувати давньоугорські традиції сливоваріння. Майже кожен гечанський господар, що має власний маєток, володіє великим диво-садом, який дає щороку щедрі врожаї слив певного сорту. Адже для приготування леквару використовується тільки сорт «Венгерка», («угорка») або, як називають її ще закарпатці – «бистриця». За величиною, плоди окремих сортів слив, можуть позмагатися навіть з розмірами ківі або персика.

Слива сорту "Венгерка"

Секрет закарпатського леквару

Для приготування леквару беруть помиті і перебрані сливи, відділяють їх від кісточок, а потім безперервно помішуючи у 70-100 літрових котлах варять на постійному вогні. Спеціальні “печі” для цього майструють із залізних бочок або труб. Праця клопітка і потребує постійної уваги: підкладати вогонь, пильнувати за висотою полум’я, постійно помішувати щоб варення не підгоріло. Вариться леквар безперервно від 20 до 30 годин (в залежності від об’єму сировини). Часто буває так, що доводиться «дежурити» навіть вночі біля котла. У таких випадках на допомогу приходять сусіди та родичі, почергово змінюючи одне одного.

Варення вважається готовим, коли перевернувши банку догори дном, густа, чорна маса не виливатиметься з посудини. Такий леквар може зберігатися у банках або глиняних горщиках понад 10 років.

На фестивалі леквар почали варити з самого ранку, а завершили вже пізнього вечора близько півночі. Проте ще серед дня охочі могли куштувати цібере – напівготове повидло. Гості на власні очі могли спостерігати, як стиглі сливи-бистриці перетворюються на запашну темно-червону масу.

При оцінюванні готової продукції журі фестивалю враховувало кілька важливих критеріїв. Зокрема, техніку варіння, прилади, які використовувалися у процесі, одяг ґаздинь, декорацію намету, консистенцію леквару і його смак. І ще одна важлива деталь: конкурсний леквар обов’язково вариться без цукру!

У програмі свята було не тільки приготування сливового леквару та солодких страв за староугорськими рецептами з використанням сливового повидла (калачі, гомбовці, кіфлики, фанки, вертуни), а й змагання з приготування найсмачніших національних страв: боґрач-гуляшу, боб-гуляшу (гуляш з квасолею) та рибної юшки по-угорськи. А скуштувати вже приготовленні смаколики можна було взамін на дегустаційні квитки, кожен з яких коштував 5 грн.

"Чипетке" - щипане тісто

"Чипетке" - щипане тісто

Бограч-гуляш

Бограч-гуляш

На майдані-стадіоні майоріли два прапори – український та угорський, що характерно для усієї Берегівщини. Гості фестивалю розважалися милуючись виступами численних дитячих танцювальних колективів і співаків. Крім того, гостей щедро частували домашніми вином і паленкою на вибір – зі слив, груш, персиків, абрикосів та винограду.

Весь час біля казанів з киплячим лекваром грали скрипалі, а гостям селяни накривали спільні столи щедро пригощаючи їх. Співи і танці не припинялися більше доби. На завершення свята, власник найкраще приготованого варення отримав в нагороду величезний казан та приладдя для варки сливового леквару.

Вариться леквар

Вариться леквар

Сливовий леквар

Сливовий леквар

Свято впорядкування садовини наближалося до кінця. На прощання, із вуст так і виривалося: «Край, мій рідний край, пісенний край завзяття і труда…».
-До зустрічі, гукали услід гостям сливовари, будемо раді бачити Вас в останню суботу січня на фестивалі гентешів (різників) – «Діснотор», зимово-колоритну смачнючу розвагу!

____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2010

  • Роман Жук:

    За недавніми даними МОЗ України, за останній місяць (а саме стільки десь і триває Ваше активне дописування кулінарних статей) в державі різко збільшилася кількість хворих на гастрити та виразки шлунку…
    Ігор Ви ж нас так до доброго не доведете…
    Обов’язково напочатку сторінки пишіть – “не переглядати на голодний шлунок!!!”… нас вже і так 47 млн лишилося…

  • Мирослав:

    Ех, колись моя бабця таке варила, коли був урожай сливок-угорок. Але то було не на Закарпатті, а на Дрогобиччині і називалося воно сливова мармоляда 🙂

  • fitsak:

    Вчора побачив по новинах репортаж, а сьогодні прочитав статтю, я вражений; стаття надзвичайно інформативна, а фото: тут немає слів, одні емоції. Таке питання: які ще попереду будуть фести, є бажання спланувати час та відвідати самому?

  • fitsak: Закарпатські фестивалі на вересень місяць:

    Фестиваль „Лемківська ватра” – запалення першої лемківської ватри на Березнянщині змагання традиційного відкритого міжобласного мотокросу та етапів кубка Європи і Чемпіонату України з мотоциклетного кросу. Дата проведення: 4 – 5 вересня 2010 року, місце проведення: урочище Термачув (с. Забріь), Великоберезнянський район.

    Замкові ігри в мукачівському замку Паланок – виступи представників рицарських орденів Мальтійського та Св. Георгія. На подвір’ї замку відбудуться бої середньовічних рицарів для закарпатських шанувальників, що допоможуть відчути бойовий дух Середньовіччя. Дата проведення: 4 вересня, 2010 р.

    Етнофестиваль “Гуцульська ріпа 2010” – свято на честь головного карпатського овочу – ріпи (інші назви – мандибурка, бараболя, бульба). Дата проведення: 5 вересня 2010, місце проведення: с. Лазещина, Рахівський район.

    Фестиваль-ярмарок “Гуцульська бринза” – свято повернення вівчарів з полонин додому. Попрацювавши ціле літо в горах, вівчарі повертаються додому і влаштовують гучне свято – фестиваль “Гуцульська бриндзя”. Дата проведення: 12 вересня 2010 року, місце проведення: м.Рахів

  • Додався ще один фестиваль: “Доброньська паприка”. Детальніше тут: http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/perchene-svyato

  • Наступний гастрономічний фестиваль відбудеться у селі Мужієво (Берегівський р-н) 9 жовтня, 2010 р. Це буде перший на Закарпатті фест під назвою «Угорський гуляш».

  • У рейтингу кулінарних фестивалів 2010 в Україні – найкращі закарпатські:
    http://www.vsapravda.info/kultura/4711-u-rejtingu-kulinarnih-festivaliv-i-svjat-v-ukraini-najkraschi-zakarpatski

Залишити коментар