Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Гірські туристичні притулки

Явище «гірського туристичного притулку» існувало завжди від часу появи туризму. Якщо говорити про сьогодення, то у багатьох розвинених європейських державах, на територіях яких є гірська місцевість і користується популярністю гірське мандрівництво чи альпінізм, існують спеціалізовані будівлі чи мережа будівель, що забезпечують захист, тимчасове проживання, подекуди і харчування мандрівників, що перебувають у доволі суворих гірських умовах. До таких об’єктів туристичної інфраструктури належать: туристичні бази, гірські пансіони, гірські туристичні притулки. В Українських Карпатах майже нерозвинена мережа таких спеціалізованих будівель. Хоча варто зауважити, що до Другої світової війни в наших Карпатах існувало декілька десятків туристичних притулків зведених в різні періоди часу в основному чехами і поляками. В післявоєнні роки всі ці будівлі, з різних причин, зазнали руйнації, а згодом і повного знищення.

Туристичний притулок “Явірник” (фото 1940-х років)

Будинок туриста “Javornik” (післявоєнний період)

Будинок туриста «Явірник»

Один із вище згаданих притулків – будинок туриста «Яворник», що знаходиться на однойменному хребті Полонинських гір на Великоберезнянщині. Туристичний притулок «Javornik» чи не єдина високогірна споруда в Карпатах, яка до цього часу служить прихистком для туристів. Історія туристичного притулку «Яворник» почалася у 1936 році, якраз у розпал популяризації пішохідного туризму у Чехословаччині. По всій “Підкарпатській Русі”, як тоді називали закарпатський край, розбудовували десятки подібних туристичних притулків, готелів та осель. Безпосереднім ініціатором цих зрушень був Чеський Туристичний Клуб. На той час лише у закарпатському високогір’ї було побудовано 17 таких притулків, кожен з яких не був схожий на інші.

В повоєнні роки всі ці будівлі в Українських Карпатах, з різних причин, зазнали руйнації. Частково вцілів тільки будинок туриста «Явірник» і приблизно в 60х роках був відбудований у дещо спрощеному вигляді. Нажаль з тих часів значних робіт по реконструкції будівлі не проводилось, не дивлячись на те, що вже тривалий час притулок являється приватною власністю. Тому в наші дні, хоч він і служив прихистком для мандрівників, однак перебував у занедбаному стані.

Про це часто наголошував і його останній господар Михайло Ганчак: «Ця єдина, унікальна у своєму роді туристична пам’ятка, потребує значно більшого догляду, а відповідно, – і вкладень, щоб продовжувати існувати». Отож щоб привести притулок до належного стану, звичайними ремонтними роботами тут вже було не обійтись. Притулок давно потребував повної реконструкції. Це питання під свій контроль взяла Громадська організація Туристичне товариство «Карпатські стежки». А ліквідувати проблеми запущеної будівлі з деякими архітектурними корекціями було доручено кваліфікованим проектантам.

Волонтерський захід з облаштування території притулку «Явірник»

25-26 квітня 2015 року відбулася акція з облаштування території навколо притулку “Явірник”. До цього часу членами ГО “Туристичне товариство “Карпатські стежки” вже було проведено ряд робіт 21 березня та 3 квітня. Проте на земельній ділянці площею 0,85 га, за якою останнім часом майже не доглядали, завдань накопичилося чимало, тож було прийнято рішення запросити до участі волонтерів. Доля унікального в своєму роді будинку туриста “Явірник” небайдужа громадськості, тож туристична спільнота та навіть деякі місцеві жителі відгукнулися на заклик і долучилися до толоки.

Це була перша така масова акція, в якій взяли участь волонтери із Львова, Франківська, Калуша, Ужгорода, Мукачева і в тому числі з Великого Березного. В результаті спільними зусиллями вдалося прибрати та розчистити від чагарників територію, перекласти вміст сміттєвої ями, який тут назбирувався роками у мішки та завантажити ним повну вантажівку. Крім того на Явірник було доставлено та розвантажено камінь і щебінь для подальшої реконструкції будівлі.

Втратити старе, щоб знайти нове

Близько обіду, в ході робіт, раптово загорівся дах будинку, який був у передаварійному стані (цей факт підтверджують і місцеві жителі). Втім потужні пориви вітру перебороли будь-які спроби загасити вогонь всіма доступними засобами. Та найголовніше, що ніхто з присутніх не постраждав. А сама будівля невдовзі буде як нова! Загалом пожежа особливо не вплине на подальший хід реконструкції, адже згоріло фактично те, що не підлягало відновленню і потребувало заміни: старі гнилі і трухляві дерев’яні конструкції, які вже давно потребували ремонту. Кам’яна ж основа будівлі значних ушкоджень не зазнала.

З метою реконструкції притулку, нова покрівля та деревина були закуплені на меценатські кошти членів ГО “Туристичне товариство “Карпатські стежки” ще в березні цього року. Другий поверх планується збудувати з клеєного бруса, просоченого сучасним антипіреном з дотриманням оригінального стилю, але з деяким переплануванням внутрішнього кімнатного простору. Тож незабаром будинок туриста «Явірник» зустрічатиме своїх гостей з новим обличчям, пропонуючи зручні і комфортні умови проживання.

Чутки-плітки – довіряй, але перевіряй!

Слухи про пожежу на Явірнику розповзлися миттєво. На жаль першу інформацію в соцмережі, із власними висновками, поширила особа, яка прийшла на Явірник, коли будівля вже була охоплена повністю вогнем. До того ж, ця людина взяла на себе відповідальність робити передчасні висновки про причини займання. Вже не кажучи про «компетентність» журналістів, які охоче підхопили цю новину, «прикрасили» її та масово розповсюдили в інтернет-мережі, зваливши насамперед вину за скоєне на волонтерів. Причина цьому – спотворення інформації, напівправда, яка в більшості випадків ставить людину в невигідне становище в очах інших людей. Адже зазвичай чутки являють собою недостовірну, неперевірену інформацію.

Цікаво, але чомусь притулок “Явірник” привернув до себе увагу лише тоді, коли сталася біда. Адже до цього часу ніхто не переймався тим, що притулок існував у занедбаному, аварійному стані і всі ці роки повільно руйнувався?! Про те, як він утримувався до появи волонтерів, свідчить хоча б той факт, що одних лише пляшок в основному з-під горілки, було вивезено з території Явірника вщент заповненим самоскидом ЗіЛ-131… Показовою була і поведінка людей, особливо місцевих, з яких на заклик допомогти в прибиранні, відгукнулися і прийшли на допомогу тільки двоє свідомих осіб. Ну, а тих хто приїхав з села на квадроциклах, «уазиках» і роверах подивитися на згарище, було більше, ніж самих волонтерів.

P.S. Дуже часто ми вибираємо ту чи іншу сторону, тільки спираючись на думку людей. Ми рідко звертаємо увагу на позитивні якості людини, але завжди помічаємо недоліки. Навіть коли хтось робить для нас що-небудь добре – ми можемо просто цього не помітити. Але весь негатив і погане ставлення до себе ми готові пам’ятати до кінця життя. У більшості випадків людей цікавить не особиста поведінка, а дії всіх інших. А це свідчить про наявність хворобливого самолюбства.

Нове життя притулку «Явірник»

З метою реконструкції притулку, на меценатські кошти членів “Карпатські стежки” вже придбано нову покрівлю та деревину. Другий поверх планується збудувати з деревяного бруса, обробленого сучасними антипожежними засобами. Під час реконструкції будівлі, збереження оригінального стилю притулку буде також враховано. В проектній пропозиції також передбачається перепланування внутрішніх приміщень. Це для того, щоб створити окремі кімнати, бо до цього була лише загальна стара частина. Так як у споруди відсутня фундаментна основа, бо так колись будували, з роками з’явилися тріщини. Тож будівлю необхідно укріпити армованим поясом. І як запевняє комендант притулку, до кінця поточного року будівництво буде завершено, а унікальний історичний притулок зможе приймати у своїх оновлених стінах любителів активного відпочинку.


____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2015  &  Туристичне товариство “Карпатські стежки”

  • Отдых в Карпатах:

    С каждым прожитым годом состояние приюта становилось всё более плачевным, а в последние двадцать лет ужасающим, хотя он и сменил за это время нескольких хозяев. Стропила и половина крыши прогнили, во время осадков текло даже на первом этаже, балки перекрытия чердака, второго и первого этажа рассыпались в труху, состояние стен второго этажа, так же оставляли желать лучшего. Приют вряд ли пережил бы следующую зиму. Но, в этом году приют получил уникальный билет в новую жизнь!

  • Анна Петровці:

    Чудово! Реконструювати цей притулок вже давно пора було, а то там вже страшно було ночувати.

  • Mykhaylo Plyasun:

    Думаю всі зробили висновки і винних шукати не варто. Головне щоб ніц більше не горіло і всі любителі Карпат спільно і дружньо робили добру справу (хто грошима, хто руками). Ну і треба піднімати свідомість людей і все буде добре.

  • ярослав:

    Я там 100 зелених і 1л сливовиці заникав. Што робити?

  • Vasyl Fitsak:

    Дивує позиція окремих людей, які вже б проводили розслідування і шукали причини та винних. Так сталось. Насправді доля притулку на Яворнику до цього нікого не цікавила, і попередній власник не був зацікавлений у відновленні, а ремонту будівля не бачила десятиліття, можна сказати хата доживала свій вік. І в якийсь момент вона просто б склалась. Через занедбання в загальному стан її можна вважати аварійним. Я не враховую того, що Міша, який там жив та доглядав за хатою як міг так і латав її, але що він сам міг там зробити? При огляді виявилось, що дах, сама конструкція та перекриття потребують заміни, він аж прогнувся від старості і пошкодження.

    Якийсь час хата протікала, на другому поверсі явні сліди, було пошкоджено багато елементів, балок і т.п. Бокова фронтонна камяна стіна мала нахил і її стягнули металевими стяжками, перемички над вікнами в камяній стіні були деревяними і пошкодженими. Печі в кімнатах дихали на ладан, щороку Міша їх підремонтовував, але картини це не міняло. Щоб дати нове життя притулку, перш за все необхідно було все демонтувати, і відбудувати по-новому. І тому ми всі охоче налаштовані і готові до праці.

  • Yuri Sazin:

    Коли був свідком пожежі, серце боліло, але треба розуміти що сталось не найгірше. Ми всі були в притулку і бачили його стан, він бачив тільки дрібні аматорські ремонти і мільйонів на реставраційні роботи ніхто виділяти не спішив. Деревина старіла, підгнивала і було два варіанти: тримати споруду за музей (з яких коштів?) або пускати туди людей “позерати”, або відбудувати “функціонал”. Якщо для нас важливо, щоб ця споруда мала назву – “ПРИТУЛОК”, то вимушені змиритись з тим що сталось і не посипати голову попілом. Новий власник хоче змін на краще. Будемо надіятись що оновлений притулок буде гідний своєї історії.

  • Vasyl Hutyriak:

    Прошу нове товариство відразу не звинувачувати мене в упередженості, а спокійно прочитати і намагатись зрозуміти суть. Я не погоджуюсь з першим реченням коментаря Василя Фіцака і подальшим висновком “так сталось”. Завжди треба проводити розслідування, шукати причини і писати про них чесно і відкрито. Коли згорає хата, то завжди цьому є першопричина, незважаючи на те, що судячи з написаних текстів, вона і так була “приречена”. Якщо думати що “так сталось”, тоді наступного разу можуть бути жертви і винними будуть не ті, хто розпалив вогонь поблизу хати чи сильний вітер, а голова організації чи організатор акції – поняття “так сталось” матиме вже інший зміст.

    Також не погоджуюсь з думкою Ігора щодо місцевих – треба спробувати не звинувачувати їх, а привернути на свою сторону! Як правило, місцеві завжди знають більше, тому що живуть найближче до цих подій, і чи не першими “отримують інформацію” про існування нового власника, його плани та передачу притулку в довготермінову оренду громадській організації.

    Але є один найбільш ефективний спосіб переконати їх та завистників – це максимальна відкритість всього процесу. І Ігор зробив перший правильний крок, що наскільки міг документально показав початок пожежі та більш детально відкрив проект в цій статті. Якщо продовжувати відкриту і чесну розмову з місцевими та громадськістю, то можна завжди знайти варіанти щоб зацікавити їх в якнайдовшому процвітанню майбутнього притулку. Закритість чи подання часткової інформації завжди породжуватиме слухи та домисли.

  • Поки більшість туристів вирушили у першотравневі подорожі, на Явірнику розпочалися будівельні роботи. Не дарма кажуть: “нема лиха без добра”. Так і з Явірником: вогонь дозволив виявити деякі слабкі місця в старій будівлі, які не були помітні раніше. В свою чергу це дало можливість провести більш глибоку реконструкцію.

    Зараз проводиться розчищення споруди. На територію завезли будматеріали: по вантажівці щебеню і піску. Висококваліфіковані каменярі дослідили кладку, частину її довелося розібрати до рівня стелі першого поверху та у віконних і дверних проймах для заміни перемичок. На південному фасаді буде знята штукатурка та відновлений оригінальний вигляд кам’яної стіни.

  • Roman:

    Доброго часу доби!

    Скажіть будь ласка яка зараз ситуація з притулком?
    Він вже функціонує?

  • Roman: станом на листопад 2015, на території притулку “Явірник” інтенсивно проводяться реконструкційно-будівельні роботи, які ще триватимуть певний час. Відтак притулок “Явірник” наразі не готовий приймати туристів. Дякуємо за порозуміння!

  • Ігор Меліка:

    Реконструкція туристичного притулку “Явірник-2016”

Залишити коментар