Igor Melika

Кукурудза, тенгериця (киндириця), кукуріца, папшойя, мелай – так, по-різному, закарпатці називають найважливіший злак у своїй кулінарній культурі після пшениці та рису. Здавна ця рослина відігравала велику гастрономічну роль у житті цих людей – із зерен кукурудзи робили безліч страв, починаючи від мелайного хліба і закінчуючи тим, що зараз називають поп-корном. Із листя кукурудзи плели кошики та різні вироби для дому.

Тож для вшанування цієї рослини 15 серпня 2010 року, у селі Тисобикень (Виноградівський р-н), було проведено другий Затисянський кулінариний фестиваль мелаю (кукурудзи). На фестивалі можна було побачити, як готуються страви з кукурудзи за давніми рецептами та технологіями, скуштувати їх, спробувати самому намолоти кукурудзяну муку на жорнах та навчитися плетінню з кукурудзяного листя.

Вариться пуліска (мамалига)

Бограч-гуляш

Кукурудза – найдавніша хлібна рослина Землі. В 1954 році в Мехіко, під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів, знайшли незвичайну знахідку – шар окам’янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного вуглецю визначили вік знахідки – 60 000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10 000 років тому. Застосування людиною кукурудзи багатогранне. З кукурудзяних зерен готують хліб і тістечка, кукурудзяні пластівці, крохмаль, патоку, спирт, пиво, та кукурудзяну олію, яка здатна знижувати кількість холестерину в крові.

Кукурудза – це також вітамін К, що допомагає роботі серця. Є тут і вітамін краси та молодості Е та головний антиоксидант – вітамін С, вітаміни групи В. За поживністю кукурудза перевершує пшеницю та рис: у її зернах містяться солі калію, кальцію, магнію, заліза, фосфору. Це єдиний злак, що містить каротин. І головне, при термообробці і консервації кукурудза краще зберігає вітаміни, ніж, наприклад, квасоля або горох.

Заглядаючи в історію нашого народу, варто також згадати головного «кукурузника» пострадянських часів – Микиту Хрущова. На початку 1960-х у СРСР існувало два ”кукурузники”: український літак Ан-2, який розпорошував над полями отрутохімікати й гербіциди, та перший секретар Микита Хрущов. Про його надмірне захоплення кукурудзою, люди розповідали навіть анекдоти. Вважають, що кукурудза ”покорила” радянського керівника в Америці, де він побував із офіційним візитом 1959 року. Микита Сергійович відвідав господарство фермера Роквела Гарста у штаті Айова. Американець продемонстрував гостеві поля гібридних сортів кукурудзи. Повернувшись додому, перший секретар наказав засіяти кукурудзою весь Радянський Союз.

Насправді ще 1949 року, коли Микита Хрущов керував Україною, він завдяки кукурудзі врятував республіку від голоду. А очоливши СРСР, вирішив перетворити її на головну сільськогосподарську культуру, про що заявив на пленумі ЦК КПРС 1954 року. Після цього у магазинах висіли плакати з рецептами запіканок і тортів із кукурудзи. Газети рекламували кукурудзяні пластівці. У 1963 р. відкрилися кафе, в яких, за твердженням реклами, можна було ”попробовать блюда из кукурузы, отведать ”кукурузных” конфет, шоколада. И даже: вина из кукурузы”.

Та все це уже в минулому. Проте добрі традиції закарпатців, вкотре нагадують нам про кулінарну важливість «золотого качану» кукурудзи, в знак вшанування якого і було створено фестиваль на Виноградівщині. Звичайно, кукурудзяних цукерок на святі не було, проте гостей частували іншими кулінарними стравами та виробами з кукурудзи: на вогні готували пуліску (мамалигу) з сиром та шкварками, голубці з мелаю, бограч-гуляш, пампушки з кукурудзяного борошна, крученики, домашні ковбаски, варені качани «солодкої» кукурудзи. А запивали всю цю смакоту закарпатським домашнім вином.

Цього дня гості фестивалю мали нагоду не лише скуштувати страви, виготовлені на основі кукурудзи, але й ознайомитися з мистецькими витворами рукодільників, котрі з кукурудзяних листків плели кошики, вази, килимки та навіть іграшки. Не забули організатори свята і про культурну програму. Гостей розважали фольклорні дорослі та дитячі колективи та циганські гудаки.

Свято справді вдалося на славу! Не зважаючи на 40 градусну спеку, гості веселилися, смакували кукурудзяні страви і запивали білим вином. А на «десерт», кожен учасник фестивалю, мав можливість задобритися запашним качаном вареної кукурудзи. До речі, Ви знали, що кукурудза являється дієтичним низькокалорійним продуктом? На мою думку, це лише один з приводів відвідати Закарпаття і завітати на кулінарний фестиваль мелаю (кукурудзи) в угорське село Тисобикень! Чекаємо на Вас! До нових зустрічей!

____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2010