З дитинства ми повністю залежні від дій і рішень дорослих, залежні від суспільства і його повчання. Якщо ми робимо щось не так, нас карають, щоб ми не виходили за межі загальноприйнятих дорослих рамок. Нас «прив’язують» на «мотузку» слухняності та ідентичності, дають безліч свідомих і несвідомих установок.
У дитинстві у нас немає сил протистояти або діяти, згідно нашому сприйняттю, а не згідно бачення дорослих людей. Але саме в дитинстві ми найкраще відчуваємо себе, свої пориви, свої переваги, де ми здатні відчувати, проявляти непідробну цікавість, починати з нуля, пробувати все нове… читати далі»»»
