XXIII Міжнародний Гуцульський фестиваль і ХVI гастрономічний фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя» буде проведено 2-4 вересня 2016 року у місті Рахів. Традиційно фестиваль відбувається у восьми гуцульських районах Івано-Франківської, Чернівецької і Закарпатської областей, а саме: Путильському, Вижницькому, Яремчанському, Надвірнянському, Коломийському, Косівському і Рахівському.
У фестивалі візьмуть участь самодіяльні мистецькі колективи гуцульського регіону, які змагатимуться за першість на семи сценах у декількох жанрах: пісенному, музичному, театральному, хореографічному. Райони представлять для участі колективи, основу репертуару яких складають співанки, коломийки, пісні і танці, драматичні твори, сюжети відеофільмів з життя гуцулів. Окрім мистецьких колективів кожен район представить виставку народних умільців, щоб показати кращі надбання краю у вишивці, різьбі по дереву та інших жанрах прикладного мистецтва. Планується також проведення науково-практичної конференції для обговорення проблемних питань розвитку Гуцульщини.
В рамках міжнародного фестивалю відбудеться ХVI гастрономічний фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя», який проводять у місті Рахів щороку, у першу неділю вересня. Це свято повернення вівчарів з полонин додому. Фестиваль демонструє справжні традиції гуцулів-полонинників – їх побут, ремесло, культуру, гостинність та здобутки. Щороку, в квітні вівчарі виходять з худобою високо в гори на широкі полонини, де залишаються аж до початку вересня. На полонинах вони доглядають худобу, доять молоко та виготовляють сир, бринзу, вурду. Попрацювавши ціле літо в горах вівчарі повертаються додому і влаштовують гучне свято – фестиваль ,,Гуцульська бриндзя”, яке вже традиційно проводиться в місті Рахів.
На фестивалі можна буде не тільки спробувати десятки видів овечого сиру, а й розважитися – по-справжньому, по-гуцульському, за давніми традиціями. Загалом, метою проведення Міжнародного Гуцульського фестивалю є розвиток та популяризація традиційних видій народного мистецтва, звичаїв, обрядів етнічної групи гуцулів-українців, підвищення соціального і мистецького статусу автентичного фольклору, виявлення самобутніх творчих колективів, окремих виконавців та майстрів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва.