Початок травня – це сезон, коли зявляється можливість шанувальникам мандрів прокинутись від зимової сплячки і покинувши гамірне місто рванути десь високо в гори! Карпати завжди радо приймали своїх поціновувачів та прихильників активного відпочинку. І саме туди, наша команда з пяти чоловік, вирушила в довгоочікувану 3D-енну подорож Чорногірським хребтом:
Маршрут: Заросляк – г.Говерла (2061 м) – г.Брескул (1911 м) – г.Пожежевська (1822 м) – г.Данціж (1848 м) – г.Туркул (1933 м) – г.Ребра (2001 м) – г.Бребенескул (2036 м) – г.Менчул (1998 м) – г.Дземброня (1877 м) – г.Піп-Іван (2028 м) – г.Вухатий Камінь (1820 м) – с. Дземброня.
І хоча даний маршрут вважається „попсовим”, справжній фотограф завжди для себе знайде щось нове та цікаве! 1 травня: стартували із бази Заросляк близько обіду. Погода була сонячна, з мінливою хмарністю. Туристів на Чорногорі було небагато. Але на шляху до вершини, ми зустріли „одноразових” підкорювачів найвищої вершини Українських Карпат. Деякі з них були навіть серйозно екіперовані: кросівки та целофанові накидки від дощу… Для окремих „унікумів” (з якими по ходу доводилось вступати в діалог) питання амуніції не було принциповим, їх більше цікавило: -А там, на верху, єсть шаурма или хот-доги..?! Останні метри до відмітки 2061 м над р.м. видались не легкими, особливо для „целофанових туристів”…
На Говерлу…
Говерла. Травень.
В 15:00 було піднято чарки за першотравень і всіх тих, хто вперше підкорив цю вершину.
Невдовзі спускаємось з Говерли і розміщуємось у сідловині між Брескулом та Пожижевською (1700 м). Розкладаємо намети для першої ночівлі. На вечерю вдалося навіть розпалити вогонь і підсмажити мисливські ковбаски. Після цього, Карпати здригнулись, коли всі захропіли в унісон. Вночі дошкуляв вітер та снігова крупа. Проте вранці на нас чекав „справжній” світанок з ясним небом.
2 травня: морозний ранок -5t. В цей день вдалося побачити дивовижні захмарні пейзажі, які просто розтікались по долинам та кулуарам Чорногори. Але вже близько 9:00 погода почала псуватись. Здійнявся шалений вітер, а згодом і сніг. І цей дует докучав впродовж всієї дороги, поки остаточно не вимучив нас, і ми були змушені зупинитись, розкласти намети та перечекати негоду до ранку.
На вершині гори Туркул – 1933 м над р.м.
На кам’янистих схилах Туркула
В цей день ми пройшли зовсім мало. В пошуках притулку на туманних схилах г. Бребенескул, все-таки вдалося знайти місце для ночівлі на висоті 1900 м. Згідно GPS даним, до відмітки 2036 м над р.м. – рукою подати. І вже вранці, наступного дня ми подались саме туди.
3 травня: туман не розсіювався майже до 8:00. До тих пір ми встигли збігати на заплановану камянисту вершину Бребенескула, троха промерзнути, дещо в тумані познімати і повернутись знову в табір.
На вершині гори Бребенескул – 2036 м.
Травень на вершині г. Бребенескул
Після 8:00 (як і обіцяли синоптики) почало випогоджуватись. Та коли розсіявся туман і виглянуло сонечко, перед нами відкрилась живописна місцина з Мармароськими Альпами на задньому плані. Впродовж дня, сонячний настрій додавав бадьорості мандрівникам, перед якими стояло останнє завдання – піднятися на вершину Піп-Івана (2028 м).
Жваво обминаючи снігові карнизи та вузькі траверси Мечула та Дземброні, о 13:00 дістаємося на закинутий астрономо-метеорологічний об’єкт, який уже понад 70 років гордо височіє над Чорногірських хребтом.
Обсерваторія на г. Піп Іван – 2028 м над р.м.
На вершині гори Піп Іван Чорногірський
2028 м над р.м. – остання з найвищих вершин, яка завершила нашу травневу подорож Чорногорою. Через Смотрицький первал та Вухатий Камінь спускаємось до с. Дземброня. Майже до самого низу гордо крокуємо уквітчаною крокусами стежкою.
Життя – повне сюрпризів… Спустившись донизу на нас чекала несподівана акція-маївка від нашого Косівського товариша-однодумця peCHIZHak & Co, який, на жаль, не мав змоги приєднатися до нашого походу, але виправив це упущення дуже розсудливо та самачно.
Ватра, вино, запечена риба та повний плєцак вражень – ось воно, туристичне щастя!!! І, звичайно ДРУЗІ, які готові розділити з тобою це дивовижне свято – свято гір, душі та адреналіну.
____________________________________________________________________________________________
Фото: Ігор Меліка, Влад Содель © 2009
Слайд-шоу від Содель Влада “White Stains on Black Mountains”