Я буду жити спогадом про вас! Озвіться, скелі, небо, хмари, тиша,
Яка в собі красу цих гір колише, над котрими не владний навіть час.
Цю музику землі хіба збагнеш? Та в дивовижній гамі кольоровій
Звучить природи величаве слово, – адже красі земній немає меж.
Перші дні довгоочікуваного літа – сезон мандрівок і подорожей горами. Час, коли гори потопають в смарагдовому морі різнотрав’я і стоколірних квітів. Звідусіль струмить літепло. По долинах розноситься запах м’яти та солод меду. Ми в справжньому полоні смарагдового літа!
Триденна мандрівка Вододільним хребтом на початку червня, залишила в пам’яті чотирьох відчайдухів найяскравіші спогади про цю дивовижну пору року. На цей раз Карпати пригощали погодним коктейлем з туману, дощу, сонця і вітру. Ми бачили море квітів та неосяжні плантації чорниць, захід сонця і ранкові тумани. Була ватра, повний місяць і чай з чебрецем. А ще низка думок… про все і ні про що…
Вид з Верховинського Вододільного хребта на Полонинський хребет
Молодило гірське (європейський високогірний вид)
Sempervivum montanum L.
Вид на гору Пікуй - 1408 м над р.м.
Яфинові плантації на Вододільному хребті
Вид з Вододільного хребта на Польські Бещади (Східні Бескиди)
Вид га гору Нандаг - 1303 м над р.м.
Вид на Великий Верх - 1309 м над р.м.
На вершині гори Пікуй - 1408 м над р.м.
Пікуй - найвища вершина Львівської області
Фрагмент Вододільного хребта з вершиною Великий Верх - 1309 м
____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2011
акварелі, коралові поліпи і суниці… все воно на одному хребті? і я туди хочу….
Були в тих же краях тільки 10-12 червня, в неділю проходили повз ваші палатки, якраз коли починав накрапати дощик. Дуже гарні місця, правда ми сунички не знайшли 🙁
Не зважаючи на погоду, похід вдалий. Попри туман прийшли перші і зайняли найкраще місце на полонині. Оточені туманом займалися приготуванням бограчу і заготівлею палива для вогнища. Отож, не нудьгували. З світанком несудилося, проте захід сонця порадував. На зворотньому шляху по хребті нас переслідував дуже сильний поривчастий вітер. Буквально з ніг валив. І лише при підході до Петроса нас порадувало сонечко!
Дякую Максу і Сашкові за компанію! Дякую Ігоре за черговий незабутній єкстрім!
Таки так 🙂 похід вийшов непоганий :))
Мій звіт про усю поїздку http://angered-alex.livejournal.com/106027.html
Хочу Вам подякувати за чудовий сайт. Дуже хочеться поїхати в Карпати, але, на жаль, важко знайти потрібну інформацію. Ваші фото дуже професійні і чудові. Інформація, яка дуже допоможе.
Хочу побажати Вам Божої охорони у всіх мандрівках і якнайбільше моментів для неповторних фото!
Ігор, вірш на грані сльози.
супер.
Ваш “Щоденник” давно пора видавати окремою паперовою книгою… То би був чудовий подарунок… Щиро вдячний за розповіді і за фото. Повертаюсь на сайт вже не перший десяток разів 🙂
Просто в захваті від Вашого сайту… Насправді достойна подача краси рідного Закарпаття.
Я випадково натрапив на цей сайт- дуже хороша робота для людей, які ніколи не були в Карпатах, але давно хочуть – це неабиякий порадник та імпульс зробити це!
Привет из Харькова, Игорь! Все никак не было времени написать и сказать спасибо за замечательное путешествие в “изумрудное лето”. Очень хочется в Карпаты еще. Хотелось бы попасть дня на три на золотую осень в Буковинские Карпаты…
Еще раз спасибо за чудесное путешествие на Пикуй!
Випадково натрапила на сайт сюди , ще раз впевнилась – мені терміново потрібно в Карпати! Дуже давно хочу , але все щось не вдавалось і ось наче знак ! Дякую за чудові фото -обовязково зроблю все можливе щоб нарешті поїхати в ці чудові краї. А вам бажаю – багато подорожей, здоровя та гарної погоди)
Мда. Фото, конечно красивые, только толку с них. Вижу, палатки стоят – где??? Где там стать, где вода? Никакой информации. Согласно https://zarajsky.livejournal.com/106027.html, хлопцы сварили и хлебали юшку, значит вода у них была. И до нее 15 км :), но от какой точки – тайна покрытая мраком. В общем, стандартное бестолковое описание.