Igor Melika

На Свидовецькому масиві доводилося бути вже не раз. Однак ніколи не випадала нагода потрапити в сідловину між Близницями, а тим паче заночувати над камянистою прірвою на висоті 1800 м. Широке сідло між вершинами Близниця (1872 м) і Велика Близниця (1881 м) давно приваблювало мене своєю мальовничістю. Однак пересічні туристи не часто зупиняються тут для таборування. Одна з головних причин – суворі погодні умови незалежно від сезону. І це я відчув на собі вже в перший день свидовецької мандрівки. В сідлі між двома могутніми вершинами постійно розгулюють холодні вітри. Відтак мандрівникам необхідно враховувати цей погодний нюанс, перед тим, як планувати в цьому місці ночівлю.

У розпал літа, в кінці серпня 2013-го, я з своїми товаришами вирішив погостювати три дні на Свидовецькому масиві. Перша ночівля була запланована саме між величними Близницями. Піднімаючись з Квасів до полонини Браїлка, приємна суха погода сприяла мандрівці, а мальовниче гірське довкілля радувало око і налаштовувало подорожуючих на позитивний настрій. Однак з поступовим набором висоти погода почала різко змінюватися. Піднімаючись звивистим ребром Малої Близниці, на висоті 1400 м нас накрив щільний туман. Почав посилюватися вітер. На Малу Близницю ми потрапили тільки по обіді. Однак із-за щільного туману, вітру і підвищеної вологості складалося враження, що на дворі вже пізній вечір.

За короткий час ми спустилися з Малої Близниці в широке сідло між двома вершинами. Хутко розклали намети (хоча із-за лютого вітру «хутко» здавалося вічністю) і почали готувати вечерю. Варто зауважити, що на висоті 1800 м, при штормовому вітрі, закипятити воду не так вже і просто – необхідно мати залізне терпіння! І все ж, довгоочікувана туристична юшка видалася на славу і смакувала по-особливому!

Свидовецький масив, гора Велика Близниця 1881 м. над р.м.

Вночі штормовий вітер не давав спокійно спати і щосили намагався приборкати стіни намету пригинаючи їх до землі. Тільки далеко після опівночі вітер вщух і, здавлося, що нарешті нам вдасться хоч трохи поспати. Однак не так сталося, як гадалося: о 3:05 ранку нас розбудило чиєсь важке дихання і глухе поодиноке тупотіння. Сон миттєво покинув межі палатки. А в голові одразу купа припущень, від абсурдних до найбільш правдоподібних: ведмідь, вовк, олень, кабан, йеті… висота 1800 м над р.м… Взагалі можна було і не звертати уваги на ці галюциногенні звуки. Однак коли ця невідома потвора почала пхатись в тамбур намету і шукати їжу, «чупо-свидокабрі» довелося дати рішучу відсіч.

Голосними криками з просоння нам вдалося відігнати невідоме створіння від нашого намету. Істота глухими важкими кроками хутко віддалилася від нашої оселі… І тільки ранок розвіяв всі наші припущення і сумніви – це був… невеликий табун коней. На зміну неспокінй ночі прийшов тихий туманний ранок. Здавалося, що новий день нічим не відрізнятиметься від вчорашнього. На щастя ми помилялися: зі сходом сонця туман почав поступово відстуапати і ми з головою поринули в ранкову містично-свидовецьку фотосесію.

Містичний ранок став справжньою винагородою для поціновувачів пейзажної фотозйомки. Проте природа виділила на сьогоднішню фотосесію лише 60 хвилин. І вже за короткий час на хребет знову опустився щільний туман. Складаємо намети, пакуємо речі і продовжуємо поблукеньки Свидовцем. Переваливши через Велику Близницю спускаємося через Жандарми до перемички під горою Стіг. На сьогодні ми запланували дійти до озера Апшинець і заночувати на березі водойми. Але погода поступово погіршувалася, видимість зменшувалася і бажання продовжувати мандрівку ставало дедалі меншим. Здоровий глузд підказував обмежитися однією ночівлею в горах і скоротити фотоподорож на один день.

Прийнявши спільне і напевно єдине правильне рішення, спускаємося в урочище Драгобрат і далі гірською автомобільною дорогою виходимо в село Кваси. Наша коротка мандрівка Свидовцем добігла кінця. Туманно-сонячний ранок абсолютно вгамував нашу жагу до фотозйомки і ми всі задоволені, зі спокійною душею та гігабайтами фотоматеріалу відправилися додому. До скорої зустрічі, Карпати!

Маршрут: село Кваси (580 м) – полонина Браїлка (1220 м) – урочище Стримческа – г. Близниця (1872 м) – г. Велика Близниця (1881 м) – хребет Урду-Флавантуч – г. Жандарм (1763 м) – перемичка під Стогом (1560 м) – урочище Драгобрат (1400 м) – село Кваси (Рахівського р-ну). Довжина маршруту: 24 км

Гора Близниця 1872 м над р.м.

Свидовецький масив, гора Велика Близниця 1881 м над р.м.

____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2013

Фото: Ігор Меліка & Юрій Сазін © All Rights Reserved