Пікуй
Напевно, кожен із нас погодиться з тим, що в горах з нами відбувається щось незвичне, схоже на магію або навіть чари. Ми стаємо іншими і повертаємося додому вже не тими, що були до гір. Що дають нам гори? Чому вони нас вчать? Яким чином їм вдається керувати нами, глибоко проникаючи в наш розум і душу!? Де шукати відповіді на ці вічні, риторичні запитання?! Хоча вряд чи це вдасться комусь висвітлити словами, або описати пером. Для цього потрібно пережити і відчути цілий ряд емоцій, пропустивши їх крізь себе; власними очима побачити кольори і їх відтінки, особисто почути невловимі звуки, на власній шкірі відчути дотик середовища, в якому, здається, зупинився час…

Щоб знайти відповіді на цілу низку запитань, потрібно пройти довгий і часом нелегкий шлях. Зрівнятися з хмарами, стати ближче до сонця, відчути пориви свіжого вітру, вдихнути неймовірно чистого повітря, споглядаючи мальовничі пейзажі з висоти пташиного польоту. Все це ти отримаєш тільки тут, в Горах! І чим вище ти піднімаєшся, тим більше підсилюються і загострюються твої відчуття. А досягнувши вершини все це перетворюється у справжнє диво! Ми приходимо сюди, щоб звільнити душу від турбот і обмежень, вслухатися в те, що скажуть нам Гори.

Пригадалася мандрівка, коли декілька років тому назад я вперше побував на найвищій вершині Верховинського Вододільного хребта – горі Пікуй (1408 м). Одного дня, у розпал літа, я осідлав свого залізного коня і вирушив до невеличкого гірського села Щербовець, яке розташоване біля підніжжя Вододільного хребта. З околиць цього дикого раю стежки-дороги виводять на вершину гори Пікуй. Мій похід був сольним і одноденним. Хотілося самому, не поспішаючи, розвідати всі можливі підходи та маршрути до вершини хребта, а заодно помилуватися краєвидами одночасно двох областей. Адже Верховинський Вододільний хребет знаходиться на межі Закарпатської та Львівської областей.

Що вдалося побачити під час подорожі і які краєвиди відкриваються з вершини г. Пікуй – розкажуть самі світлини, які в цей сонячний і пам’ятний для мене день, були зроблені на лоні дивовижної карпатської природи.

Околиці села Щербовець (Воловеччина)

Гострий гребінь вершини гори Пікуй (1408 м)

Гострий гребінь вершини г. Пікуй

Брусниця (ґоґоци)

Гора Пікуй

На задньому плані Полонинський хребет

На вершині гори Пікуй - 1408 м над р.м.

На вершині гори Пікуй - 1408 м над р.м.

Найвища вершина Львівської області - 1408 м

Найвища вершина Львівської області - 1408 м

На вершині г. Пікуй. На дальньому плані Полонина Боржава

На вершині г. Пікуй - 1408 м. На дальньому плані Полонина Боржава

Вершина гори оздоблена мальовничими скелями та стрімкими урвищами

Вершина гори оздоблена мальовничими скелями та стрімкими урвищами

На схилах гори Пікуй

На схилах гори Пікуй

Околиці Щербовця

На околицях Щербовця

____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2007

  • Elena Y:

    Хочу лето )))

  • Володимир Собашко:

    Краса! Там “дишу на повні груди, радію мов дитя”.

  • MOKRIZZONNI:

    Шикарні обрамлення стелли та грудок хмар 🙂 Хочу на гострячки г.Пікуй, але шоб їх були видно – шось влітку…ех.

  • Аня:

    А я недалеко живу :))) і можу сказати… що це одне з найпрекрасніших місць на планеті Земля :))))))

Залишити коментар