Ізнов стежки розбіглися в два боки.
Гірські плаї, неначе ті потоки,
Розходяться галузками щомиті.
Усі Карпати ними оповиті.

(П.М. Воронько, “Казка про Чугайстера”)

Плай – традиційна пастуша, пішо-кінна стежка, що відноситься до найважливішої категорії шляхів сполучення в Карпатських горах. Плаї були й залишаються шляхами транзитного характеру, що проходять хребтом, грунем (майже завжди грунем), полонинами або лісами. Їхнє проходження, незмінне й постійне в людській пам’яті, можливо було визначене давніми стежками волоських пастухів. Саме слово “плай” має слов’янське коріння, але до нас воно потрапило з румунської території. Одним із найвідоміших старих плаїв проходить уздовж головного хребта Чорногори (верховинський плай), до нього в місцях локальних перевалів приводять інші плаї-бічні, які проводять із сіл, розташованих по обох сторонах Карпат. Згідно з деякими дослідниками, саме верховинські плаї були тими дорогами, якими проходило заселення гірської території.

Плай на Чорногірському хребті

Плай на Чорногірському хребті

Плай на Вододільному хребті

Плай на Вододільному хребті

Внутрішня система сполучення

Формування мережі місцевих дорог і стежок в Українських Карпатах пов’язане насамперед із пасовищним господарством, внутрішніми сполученнями в межах населеного пункту, а також доїздами до мощених трактів, які були добре пристосованими для транспорту. Ця система, в основному, не змінювалася протягом тривалого часу. Основні дороги, які поєднують центри сільських ґмін поміж собою, а Карпати зі світом, проходять долинами великих рік. Систему долинних трактів доповнюють другорядні дороги вздовж менших потоків, поблизу яких розташовані великі села. Окрім основних доріг, які, залежно від їхнього стану, свого часу можна було трактувати як їздові, по них часто мандрували верхом на коні або пішки.

У більшості випадків, подібна ситуація спостерігається й у наш час. Як у минулому, так і тепер, у багатьох селах гірського регіону частина господарств позбавлена будь-якого доїзду. Власники автомобілів змушені залишати їх при дорогах. Найбільшою проблемою залишається доставляння будівельних матеріалів. У місцевій мережі шляхів сполучення важливу транспортну роль між присілками й долинними дорогами виконують вулиці, які є доступними для руху транспорту, а в минулому ними переганяли худобу та овець.

Подібними до них є сутки – дороги, що проходять уздовж межі одного господаря. Вони є з обох сторін загороджені, кам’янисті, але насамперед важкодоступні для руху транспорту, найбільше – для наїздника. На межах двох господарств ці дороги загороджували за допомогою горизонтальних жердин так званих розлогів, які для переїзду розсували й, переїхавши, закривали за собою. Це давало можливість та залишати худобу або овець на пасовищі без нагляду, не боячись, що тварини перейдуть на територію сусіда. У наш час частина доріг для перегонів (суток) стала доступною для автомобілів підвищеної прохідності, створюючи врешті новий тип дороги, яку місцеве населення називає тракторною. Поява подібних доріг відбулася ще в радянський період. Плаєм в Карпатах ще називають плескаті гребені гір, відгалужень головних хребтів з пасовищами й скотопрогінними стежками на високогір’ї.

Плай - традиційна пастуша, пішо-кінна стежка в горах

Традиційна дорога в Карпатських горах

Розлоги на високогірній полонині

Розлоги на високогірній полонині

Ген над плаєм, над високим…

На луках, пасовищах і полонинах плаї не дотримуються меж власності, часто перетинаючи навпіл територію, що належить одному й тому ж ґазді. Незважаючи на те, що полонини для випасу (окрім високогірних полонин) майже завжди є обгородженими, для подолання цих загорож застосовували розлоги або ж так звані перелази – прості конструкції, за допомогою яких можна подолати загорожу. Останнє пристосування робили на стежках, призначених виключно для пішого руху, званих плаїчками, бо кіньми його важко було б подолати. Для зручного переходу через перелаз з обох сторін встановлено одну або дві лавки. Замість лавочок іноді використовується великий камінь. Плаїчки до наших часів залишаються найдрібнішими елементами транспортного „кровообігу” в гірському регіоні. Вони дають змогу порівняно швидко вийти мандрівнику з дна долини й далі проходять, як правило, через місцеві пагорбки. Ними можна потрапити до окремого двору завжди найвигіднішою, а часто й найкоротшою дорогою.

Плай - стежка в горах

Плай - стежка в горах

Плаїчек - стежка призначена для пішого руху

Плаїчек - гірська стежка призначена для пішого руху

Перелаз - конструкція, за допомогою якої можна подолати загорожу

Перелаз - конструкція, за допомогою якої можна подолати загорожу

Перелаз - певним чином облад­нана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають через неї

Перелаз - певним чином облад­нана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають через неї

Для сучасного туриста важливими можуть бути кілька наступних порад:

Як найшвидше вийти з дна долини мандруючи Карпатами?

• Похід у верхню частину долини вздовж локального потоку закінчується хащованєм. Водночас, у центрі села розпочинається (інколи важкий для знаходження для нетренованого ока) плай, який проводить нас хребтом найближчого пагорба на гребінь місцевої гори, і яким дуже зручно мандрувати далі.
• Тримайся плаю, він завжди проведе тебе від одного населеного пункта до іншого.
• Ніколи не сходи з плаю в непокошену траву для скорочення дороги, бо таким чином ти зіпсуєш найцінніше добро горянина – пашу для тварин, а дороги й так не скоротиш.
• Плай завжди (!) проходить оптимальним маршрутом. Залишай за собою розлоги в такому стані, в якому ти їх застав (очевидно, часто засунутими). Цього вимагає не лише добрий звичай, але й практичне значення.

Гірська стежка (плай) на Полонині Боржава

Плай - традиційна пастуша, пішо-кінна стежка

____________________________________________________________________________________________

Джерело інформації: путівник „Гори Гуцульщини” 2006 © (Фото: Ігор Меліка ©)

  • Крааасааа….
    Знаєш, яка думка майнула в голові при перегляді світлин? На жаль, багато з,явилося “плаїв” для двоколісних там, де їх не повинно бути. Мені на Свидовець навіть ходити не хочеться із-за тих “плаїв”… 🙁

  • Станіслав:

    З задоволенням прочитав і помилувався фото

  • Віталій Ващенко:

    Дякую за чітке обгрунтоване пояснення. Я находився по цих вододільних стежках по полонинах і завжди вважав що плай це полонина. Та й гуцули мені так казали. З геологічноі позиціі полонини це залишки давнього пенеплену бо на початку четвертинного періоду пра-Карпати були майже рівнина з перевищенням вододілів над долинами у 550- 600 м. Основна річкова система була повздовжня до тектонічних структур. Пра-Сан, пра- Латориця, пра-Тиса та інші. За четвертинний час (біля 1,5 млн.років) Карпати піднялися майже на 1 км. із зміною річковоі системи на поперечну.

  • Тетяна:

    Дякую! Дуже люблю Карпати! Неймовірна краса! Хочу!

Залишити коментар