Закарпаття останнім часом значно розбагатіло на фестивалі. Вибудували культ салу, бринзі, перцю, ріпі, вині… Іршавщина в цьому контексті наразі не дуже вирізняється. Дещо поповнити фестивальну гаму району взявся Броньківський сільський голова Юрій Кузан. На св. Юра у селах Бронька і Суха вже другий рік відроджують добру традицію дідів – проводжати вівчарів на полонину.
Так, 6 травня 2011 року, в селі Бронька Іршавського району, що на Закарпатті, відбулося свято “Проводи вівчарів на Боржавські полонини”.
Умови життя пастухів на полонині важкі: у високогір’ї часті холоди, два з трьох днів — дощові, нерідко серед літа випадає сніг. Праця триває від світанку до ночі, і все ж кожен гуцул мріє стати полонинником. Три речі, які характеризують життя гуцульських пастухів — це бринза, трембіта і ватра. Під полонинські наспіви ватаг запалює вогнище — ватру, а парубки танцюють гуцульський ритуальний чоловічий танець «Аркан» з маленькими топірцями в руках. Вівчарі пригощають усіх бажаючих будзом і вурдою.
Крім цього, свято прикрасили концертні номери, виконані аматорами сцени із Приборжавського, Лисичова, Довгого, а також показове доїння овець та запалення вівчарської ватри. Проводи вівчарів на Боржавські полонини відбулися на території сільського стадіону, що на березі річки Боржава.
____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2011
Свято об”їдалова і обпивалова ))) цікаво, скільки той казанок гуляша в еквіваленті качання пресу? )))
пацанчик з червоними очима на останній красивий, його б з характерним світлом і зблизька зняти
Ігор, ти часом не знаєш пару не дуже прохідних туристами полонин з пастушими колибами? Хотілося б замутити такий невеличкий проектик, трохи пожити з ними, відзняти фото-історію.
Ігор Бурбела: “Хотілося б замутити такий невеличкий проектик, трохи пожити з ними, відзняти фото-історію” – хе, вже третій рік виношую цю ідею 🙂 Може в кінці літа все-таки вдасться знайти щось підходяще. Наразі в пошуку…
Скажіть будь-ласка, а скільки часу то свято триває?
Юрій: свято в с. Бронька триває всього 1 день (з обіду до ночі)
Дуже файні фотокарточки, але хтилося б більш крашчого наповнення. І щось мені здалося, що саме сільска молодь на 17-й трохи відсторонено споглядае; може їм треба було трембіти у руки дати? -нехай би собі підіймали.
А що до дівчиноньки з 13-ї, то хай їй, як кажуть, чисто грець! – тримаеться так наче вона підняла вівчарську господу.
Ну, тобто спасибі вобще.
Бажаю розвитка селу Бронька й усій Боржавській полонині.
Прекрасный репортаж! Большое спасибо.
Единственное пожелание: добавить ссылку на песню “Трембита”, в классическом исполнении Дмитра Гнатюка на слова Миколи Юрійчука, музика Василя Михайлюка; поскольку именно этот музыкальный инструмент является знаковым для горных Карпат и можно даже сказать, неотъемлемым их атрибутом.
http://www.youtube.com/watch?v=EgSXwMy5ff8
ps. я теж трохи написала про гури альпийского пояса, зайдіть подивиться, може щось підправите:
http://garrpina.livejournal.com/205871.html