Igor Melika

А Ви знали, що у свій час, найвища вершина Карпат носила назву «Пік Сталіна»? Гору було перейменовано на честь святкування 70 річчя від Дня народження «великого вождя». Однак ні між місцевими жителями, ні в туристичному середовищі нове ім’я вершини не прижилося. І вже через 10 років найвищій вершині Карпат було знову повернуто її попередню назву ___________________________________________

Найвища вершина Карпат

Карпати – гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії. Найвища вершина Карпат знаходиться на території Словаччини у Високих Татрах і входить до складу Татранського національного парку. Герлаховський штит (Gerlachovský štít, Герлах, Герлаховка) – найвища гора Високих Татр (Західні Карпати) і відповідно Карпат. Її висота над рівнем моря становить 2655 метрів. Вона є найвищою точкою сучасної Словаччини і також вважалася найвищою точкою колишньої Чехословаччини та Угорського Королівства. Назва гори походить від містечка Герлахов (Gerlachov), яке знаходиться біля підніжжя гори. «Штит» (štít) по-словацьки означає «щит», «пік», «вершина».

Найвища вершина Карпат – Герлах (2654,5 м) віднині носить горду назву – «Пик Сталина»! Таку специфічну подію Словаччина пережила тільки один раз – більше 60 років тому. Улюблений визволитель, геніальний генералісимус якраз відзначав своє сімдесятиріччя. На той час культ Йосипа Сталіна – Джугашвілі, повністю визнали і словацькі комуністи. Як же ж краще оцінити заслугу «вчителя всіх народів»? Для цього іменем Сталіна було вирішено назвати одну вершину в горах, один завод і одне місто.

21 грудня 1949 року, заголовки преси пістріли радісною звісткою: всюди висіли портрети Сталіна зі святковими поздоровленнями та велетенською цифрою «70». На святковій зустрічі, що проходила в Братиславі, генеральний секретар KSS Štefan Bašťovanský сказав: «В цей день, найвища гірська вершина нашої країни – Герлах, буде названа піком Сталіна – Stalinovým štítom», оголошує політик, який через три роки закінчить життя самогубством. “Ми назвали вершину іменем Сталіна тому, щоб вона уособлювала палкі почуття подяки, любові і захоплення нашого народу до цього геніального політика, мислителя і організатора”.

Однак це ще не все. «Це символічно, що саме сьогодні ми почали експлуатацію нового великого промислового підприємства в місті Турчанський Святий Мартин (Turčiansky Svätý Martin), продовжує політик, яке буде носити горду назву «Завод Й.В. Сталіна». Однак через кілька років після смерті Сталіна, завод буде перейменовано на «Turčianske strojárne». Разом з цим, у назві міста Мартин скасують додаток «святий». Слава Богу, що товариші секретарі не встигли перейменувати одне з міст країни в Сталіново чи навіть Сталінград! Цього не сталося тільки тому, що іменем радянського лідера хотіли назвати зовсім нове місто, яке на той час виношувалося тільки в планах. Його будівництво почалося в Дубниці (Dubnica) в 1951 році і закінчилося через шість років. До того ж, це сталося вже після смерті Сталіна, коли його культ було засуджено Микитою Хрущовим. Відтак місто дістало іншу назву – Нова Дубниця (Nova Dubnica).

Пам’ятна медаль вагою 1 кг

В 1949 році починається святкування «Великого визволителя» і словацькі політики, вшановуючи його імя, вирішують до святкування додати ще якусь родзинку. В зв’язку з цим, в країні перейменують декілька вулиць. Одночасно починається будівництво величезного пам’ятника Й.В. Сталіну на «його» площі в Братиславі. Пам’ятник встановлять, але через кілька років зруйнують. Згодом на його місці з’явиться скульптура на честь Словацької Народної Республіки (SNP). На підставі рішення чехословацького державного банку, монетний двір випустить дві копії срібної пам’ятної медалі з портретом Сталіна. Вони унікальні, кожна монета майже кілограм вагою та діаметром 15 см. Один з цих примірників отримає великий лідер, друга медаль – залишиться на депозиті національного банку. Через 57 років на одному з німецьких аукціонів її продадуть за 70 тисяч словацьких крон ____________________________________________________________________________

Але навіть це ще не все. До Сталіна в Москву радісно летить телеграфна стрічка, нібито підписана 2,5 млн. жителями Словаччини! Саме так стверджували партійно-інформаційні джерела. Однак це означало, що правителя Кремля вітають всі “дорослі”, включаючи численних класових ворогів… (через рік, перепис населення в країні виявить, що Словаччина має всього 3,4 млн. жителів).

Наприкінці 1949 року до Москви відправляється спеціальний потяг з подарунками для Сталіна і соціалістичними зобов’язаннями працівників Чехословаччини, прийнятими на його честь. На той час Словаччина явлалася частиною загального штату, тому, подарунки і соцзобов’язання від імені словацького народу чиновники відправили в одному пакеті. Довгий час ще по тому, в музеї Йосипа Сталіна привертатиме увагу подарунок від чехословацьких металургів – ваза, вщент наповнена стальними трояндами. Всенародні урочистості в Празі проходили на день раніше, ніж у Братиславі і були, звичайно, помпезнішими. На честь святкування ювілею Йосипа Віссаріоновича Сталіна відбулося офіційне засідання чехословацького парламенту, де промову вів “перший робітничий” президент Клемент Готвальд (Klement Gottwald). Він назвав ювілей “найкращого друга народів Чехословаччини” найбільшою політичною демонстрацією в історії людства.

Зниклий День народження…

Через кілька тижнів на вершині Герлах (2655 м), а відтепер – пік Сталіна (Stalinov štít) прикріплять латунну меморіальну дошку з текстом на честь кого названа вершина і з якого приводу. Історик Високих Татр, за хвилину 90-річний Іван Богуш (Ivan Bohuš), добре пам’ятає ці часи і знає, що відбувалося опісля. “Ні між місцевими жителями, ні в туристичному середовищі нове ім’я вершини не прижилося», згадує історик. «Люди думали, що уряд збожеволів. Відтак меморіальна дошка на вершині Герлах (2655 м) знищувалася не менше трьох разів. Влада постійно замінювала таблички, однак на більш дешеві. Остання взагалі була пластиковою, але й вона зникла через деякий час…”

Варто відзначити, що до 1918 року вершина Герлах носила назву Франца Йосипа (Štít Františka Jozefa), після чого на термін 2 роки її було перейменовано в пік Легіонерів (Štít Legionárov). Коли ж в грудні 1949 року вершину перейменували на «пік Сталіна», ніхто не міг навіть припустити, що Йосип Віссаріонович народився насправді роком раніше. Історики з’ясували цей факт набагато пізніше, після його смерті, згідно запису в метричній книзі горійського Успенського собору, що на батьківщині Сталіна. Свою дату народження наступник Леніна змінив одразу після приходу до влади на початку 20-х років. Таким чином він народився на цілий рік раніше офіціальної дати свого народження, яку стільки років урочисто святкувала ціла країна. Біограф Едвард Радзинський вважає, що Сталін зробив це тому, бо на той час ще не мав абсолютної влади і особливо хотів 50-й День свого народження відзначити масштабно, з розмахом. Йому це вдалося. І це також спрацювало при святкуванні його 70-ти річчя.

P.S. Вершина Герлах у Високих Татрах не єдина, яка зазнала перейменування на честь «великого вождя». На сьогоднішній день у світі нараховується декілька гірських вершин, які у свій час носили назву «Пик Сталина»:

• Пік Ісмаїла Самані (7495 м) – найвища вершина Таджикистану
• Гора Мусала (2925 м) – найвища вершина Болгарії та Балканського півострова
• Маунт-Пек (2807 м) – вершина в Канадських Скелястих горах
____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2013

 Автор публікації: Vladimir Jancura “Ked Gerlach premenovali na Stalinov stit”. Переклад з словацької: Ігор Меліка