Igor Melika

Яфина (афина, чорниця) – вперше ця лікувальна ягода удостоїлася окремого свята, яке відбулося 8 серпня 2010 у с. Гукливе, Воловецького р-ну. Фестиваль «Верховинська яфина», який пройшов на Закарпатті, присвячувався саме яфинам (чорницям) їх смаковим, лікарським та кулінарним властивостям.

Село Гукливе розташоване в самому серці Боржави біля підніжжя гори Великий Верх, на полонині якої росте одне з найбільших «чорничних полів» України. Боржавські полонини – одне з унікальних місць Карпат, які через свою висоту є ідеальним для дозрівання чорниць у співвідношенні погоди, природних умов та кількості опадів, що робить Гукливий своєрідною столицею чорниць України.

Село Гукливе. Закарпаття.

Афинові плантації на схилах г. Великий Верх

Чорниця дуже вибаглива до вологості грунту та світла тому поширена не всюди. Краса верховин, цілющість гірського повітря та ідеальні природні умови і зумовлюють щедрі врожаї та екологічну чистість чорниці. Вона тісно переплелася з життям Закарпатського населення, її тут використовують усюди, у випічці, у лікуванні, роблять з неї настоянки, а також варять самогон.

Цвіт чорниці (Vaccinium myrtillus L.)

Плоди чорниці (Vaccinium myrtillus L.)

Чорниця, черниця, борівка, у Карпатах — афина і яфина (Vaccinium myrtillus L.), чагарникова рослина з родини бруслинних, кущик до 0,5 м висоти з синьочорними їстівними ягодами; росте по лісах утворюючи живе надгрунтове вкриття. Цвіте у травні – червні. Плід – куляста чорна ягода, достигає у червні – липні. М’якоть спілої ягоди – червонувато-фіолетова, кисло-солодка, сильно бруднить губи та зуби при її споживанні.

Чорниця відноситься до дуже добрих медоносів, що дає багато нектару. Чорничний мед дуже ароматний, приємного смаку, червонуватого кольору. Плоди чорниці містять вуглеводи, органічні кислоти, вітаміни (А, В, С, РР), флавоноїди, антоціани, феноли, мінеральні речовини макро та мікроелементи (залізо, селен, кобальт, мідь, золото, срібло, цинк). Назва “афини” (яфини) вважається гуцульською і походить від румунської назви чорниці – «afin».

Ще сніг лежить, а яфина вже цвіте

Яфинові плантації на Боржавському хребті

Чорниця-чарівниця

Найбільшої слави зажили ці ягоди, коли люди розпочали космічні польоти і в раціон космонавтів додавались маленькі фіолетові “намистини”. Адже фармакологічні дослідження довели, що хімічні речовини чорниці активізують кровообіг у сітківці ока, таким чином поліпшують зір, особливо вночі. Та не лише це приваблює в чорних намистинках ягід. Лікарі космічної медицини враховували і той факт, що чорниця дуже добре діє на систему травлення людини, зокрема, справляє дезінфекційну дію. Чорниці перепиняють розвиток хвороботворних бактерій, діють як антибіотик, однак набагато краще, адже вони не вбивають корисну мікрофлору і не спричиняють алергії. До того ж чорниця здатна знищити навіть ті бактерії, які вже набули стійкості проти хімічних препаратів. Тож споживання свіжих чорниць у великій кількості – це оздоровлення травного каналу і організму в цілому.

Здавна яфини були для горян не тільки найпоширенішим продуктом харчування, але й суттєвим джерелом прибутку. Тож і не дивно, що верховинці вирішили вшанувати темно-синю красуню. На святі «Верховинська яфина», що відбулося на сільському стадіоні с. Гукливе, можна було скуштувати як свіжі ягоди, так і різноманітні страви з чорниць: млинці, вареники, гомбовці, пироги, тістечка, варення. І запити це все яфиновою паленкою.

Гості фестивалю мали унікальну можливість від душі наїстися чорниць та спробувати різноманітні смаколики з «чорних ягід». Для цього, організатори фесту закупили близько тонни чорниць та приготували спеціальні дерев’яні ложки, які давали право гостям (у разі їх придбання) на разове дегустування виробів з чорниць у будь-якому наметі.

Смачнюча ягода і запашна! Та несолодко цей бісер збирається! За словами місцевих жителів, аби назбирати 7-10 кг ягід, щодня треба пройти близько 10-15 км з кошиками та відрами у рюкзаках за плечима… Проте чорниці – справжній бізнес, користь від якого мають не тільки місцеві жителі, але й усе село. Голова села Федір Бирак зазначив, що завдяки збиранню ягід у бюджет села надходять непогані кошти.

Крім гастрономічних розваг, гості фестивалю мали й культурні: виступи народних колективів, фольклорні гурти, конкурси та різні забави.

Мас-медіа просто не встигали фіксувати всі події та цікавинки свята, хоча місцями здавалося, що піару на фестивалі було більше ніж самого свята. «Новий канал», «ICTV», місцеві ТРК, фоторепортери та журналісти з області і районів – їх присутність на фестивалі додавала серйозності міроприємству та впевненість організаторам, що згодом фестиваль переросте у всеукраїнський, а потім, можливо, у міжнародний.

А щоб про ягоду пам’ятали не тільки в сезон її дозрівання, біля садиби “Grun Hof” відкрили бронзовий пам’ятник яфиновій гілці. Відлиту з бронзи ягоду на стеблині, з листками величиною з гігантське яблуко, встановили на спеціальному п’єдесталі з природного каменю. Отже тепер є ще одна невеличка причина завітати у село Гукливе.

Організатори свята «Верховинська яфина» сподіваються, що фестиваль стане щорічним і збиратиме любителів гірської ягоди також із сусідніх областей та ближнього зарубіжжя. Та насамперед, проведення подібного фесту повинно привернути увагу до збереження культури та традицій Закарпатскього краю та закликати бережливо ставитися до цієї цілющої ягоди.

____________________________________________________________________________________________

Фото: Ігор Меліка, Роман Жук ©