Igor Melika

25-28.11.2014 року для представників туристично-готельного бізнесу Східно-Карпатського регіону відбувся інформаційно-практичний семінар в Польських Бещадах, який проводився у рамках реалізації проекту «Трансфер ідеї зеленого туризму в Україну на основі системи сертифікації GoToCarpathia». Проект «Трансфер ідеї зеленого туризму в Україні на основі системи сертифікації GoToCarpathia» було запроваджено за підтримки департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури в Східних Карпатах на виконання парасолькового проекту «Транскордонна співпраця для рекреаційного туризму польсько-українського прикордоння», співфінансованого за рахунок коштів Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Мета проекту – професіоналізація обслуговування туристів і відпочиваючих шляхом впровадження ідеї зеленого туризму в Україні на основі системи сертифікації «GoToCarpathia». Конкретні цілі – підкреслити роль зеленого туризму як одного з найефективніших інструментів сталого розвитку та збереження культурної і природної спадщини польсько-української частини Східних Карпат, підвищити рівень екологічної свідомості та спонукати адміністраторів інвестиційних проектів, виробників туристичних продуктів і послуг в українській частині Східних Карпат до дій.

Серед завдань проекту – ознайомлення представників туристичного та готельного бізнесу з підходами до отримання екологічного сертифікату Карпатського регіону. В рамках мікропроекту проводилися інформаційно-практичні навчання та навчальна поїздка у регіон Польських Бєщад (Підкарпатське воєводство, Республіка Польща) для ознайомлення з досвідом впровадження сертифікації GoToCarpathia – системи сертифікації та ідеї розвитку і промоції зеленого туризму в Карпатах.

У 2009 рокці Бещадський фонд запровадив програму сертифікації екотуристичних продуктів і послуг «Go To Carpathia». Пансіонати, готелі, зелені садиби та інші об’єкти в гірській частині польського Підкарпаття і в Словаччині мають змогу одержати сертифікат за житло, харчування, освітню діяльність (майстер-класи, інтерактивні дійства), за екотуристичний продукт, а також почесний статус амбасадора східно-карпатського регіону за сприяння в розвитку екотуризму в Карпатах. Екотуристичний продукт передбачає надання пакета послуг: наприклад, створення екомузею (одне або кілька сіл об’єднуються навколо цікавої теми і розкривають її), тематична імпреза просто неба (приміром, свято хліба, під час якого популяризують натуральне випікання цього продукту). До цієї програми буде залучено й Україну.

ПРОГРАМА ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАКТИЧНОГО СЕМІНАРУ:

1. Еко-музей «Холе» в Джівнячу Дольним. Візит до агротуристичного господарства «У Фліка» – зустріч з власником, а також інформація про еко-музей, майстер-клас по випічці хліба, захід «Свято хліба – від зернини до хлібини». Навчання з випічки хліба – кожен учасник отримає буханку свіжоспеченого хліба.
2. Відвідування музею «Млинарства і Села» в Устриках Дольних – приклад вдалого пристосування старої, занедбаної промислової будівлі до сучасних туристичних цілей. Обід в ресторації при музеї млинарства – дегустація страв регіональної кухні польсько-словацько-українського прикордоння.
3. Презентація проектологічних технологій на прикладі вирішень застосованих у господарстві «Під Царинською». Доповідач: Яцек Скурка – співвласник господарства «Zajazd Pod Caryńska»

4. Відвідування Вижнянського перевалу в Польських Бєщадах – Przełęcz Wyżna (872 m n.p.m.)
5. Відвідування греко-католицького кладовища у селі Береги Гірні (Berehy Gorne).
6. Обід в агротуристичному господарстві «У Презеса» у Хмелю – осередку гірського туризму верхової їзди. Дегустація місцевої кухні (Gospodarstwo Agroturystyczne “U Prezesa”, Chmiel)
7. Відвідування місцевості Лютовиська – територія функціонування екомузею «Три Культури».
8. Візит до майстерні-галереї «Старе Кіно» котра спеціалізується у виготовленні авторських керамічних виробів. Майстер-клас по виготовленню виробів з кераміки.
9. Презентація на тему «Популяризація ідеї зеленого туризму згідно з системою GoToCarpathia». Доповідач: Богуслав Пизоха (Bogusław Pyzocha) – президент польської громадської організації «Фундація Бєщадська» (Fundacja Bieszczadzka), яка була створена для розвитку польсько-українсько-словацької транскордонної співпраці та промоції Карпатського регіону в форматі екотуризму.

10. Візит до агротуристичного господарства «Базиль», котре спеціалізується на виготовленні виробів з гофропаперу. Майстер-клас по виготовленню виробів з гофропаперу (місцевість Бібрка, Соліна).
11. Візит до музею «Духовної та матеріальної культури бойків» в Мичковцях (Myczków).
12. Дегустація страв лемко-бойківської кухні у корчмі «Закапйор» («Oberża Zakapior», місцевість Polańczyk) де найбільший в Бєщадах вибір страв регіональної кухні.

Територією діяльності проекту GoToCarpathia є Українські Карпати і польська частина Карпат, яка входить до складу Підкарпатського воєводства. Сертифікати «GoToCarpathia» відносяться до різних груп товарів і послуг на території Східних Карпат і є місцевим аналогом екологічних сертифікатів і знаків якості. На території Українських Карпат мікропроект реалізує громадський благодійний «Еколого-географічний фонд» (м. Львів) у співпраці з Бєщадською Фундацією «Партнерство для середовища» (м. Устрики Дольні, Підкарпатське воєводство, Польща) та місцевими організаціями з розвитку туризму на території Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей.

Відомим агротуристичним господарством родинного типу в Бещадах є оселя «У Фліка», що у гміні Устшики Дольні – одній із найбільших у Польщі й одному з найбільших і найгарніших районів Прикарпаття. Це господарство заснував у 1996 році Роман Глапяк. Родзинкою садиби є майстер-класи з випікання хліба. Це є для водночас і хобі, й заробітком, і стилем життя для власника садиби. Щороку на території господарства «У Фліка» проводиться щорічне «Свято хліба». Це така своєрідна туристично­мистецька імпреза, яка показує людям як колись традиційним способом, без жодних сучасних засобів додатків, пекли хліб. Обєкт володіє сертифікатом GoToCarpathia.

Претенденти на сертифікат «GoToCarpathia» повинні відповідати п’ятьом засадам. Перша – універсальна – стандарт якості. Друга – екологічність, що означає не тільки дотримання проекологічних технологій (економія води, електроенергії, сортування сміття), а й екоосвіту (власники й персонал мають знати й уміти розповісти мандрівникам засади екології, а також відомості про довколишню природу, цікаві туристичні об’єкти, бо іноді працівники на рецепції не знають, який національний парк поруч).

Третя засада – місцеві наїдки в меню й місцеві продукти, найкраще – вирощені чи виготовлені в тому самому селі, але оскільки це не завжди реально, то принаймні не завозити курей із Китаю, а мінеральну воду – з іншої частини країни. Такий підхід важливий не тільки з екологічного погляду, а й з економічного (прагнемо, щоб з екотуризму заробляли місцеві мешканці). Четверта засада – архітектура – теж має кілька вимірів. Будинок повинен вписуватися у навколишнє середовище, гармоніювати з краєвидом. Наша філософія – уникати гігантизму й егоїзму, коли хтось зводить велику споруду, яка заважає іншим. Традиціям регіону має відповідати екстер’єр будинку (дім, вкритий очеретом, є органічним у Мазурах, але не в Бескидах, де будували з каменю, дерева) і його інтер’єр, а також подвір’я (недоречними на сільських обійстях є дуже популярні в нас туї), огорожі. Мур із бетону й заліза недоречний біля дерев’яної церкви.

П’ята засада – соціальна відповідальність бізнесу. Дуже важливо, щоб підприємець, який одержав сертифікат GoToCarpathia, впливав на життя регіону. Працював не тільки для себе, а й ділився економічним успіхом із людьми довкола. Наприклад, співпрацював з екомузеями, якщо такі є в околиці. Важливо, щоб не тільки допомагав фінансово, а й брав участь у житті громади. Для цього і були запрошені представники туристичного та готельного бізнесу з України, щоб показати наочно приклади успішного бізнесу на базі вже діючого екотуризму в Польщі. Адже приклад – найкраща мотивація, щоб побачити, що на екологічному бізнесі можна заробляти гроші.

Однією з найбільших туристичних визначних пам’яток в Устшиках Долішніх і Бещадах в цілому, є «Музей млинарства і села» (Muzeum Młynarstwa i Wsi). Музей був відкритий в липні 2010 року і з тих пір слугує туристам не тільки наочним посібником млинарства, але також дає можливість простежити складний процес розмелювання зерна. Експозиція розміщена на 1100 квадратних метрах в чотириповерховій будівлі де можна побачити експонати, що перемелювали у давні часи зерно на борошно. Представлені музейні агрегати виготовлені ще в 19 столітті. Музей дає, головним чином, можливість дізнатися про історію млинарства і процесу подрібнення зерна, тобто його переробки в борошно. На першому поверсі музею знаходиться стильне кафе (Kawiarnia we Młynie), де можна скуштувати страви бойківської кухні.

Поміж полонинами Царинська і Ветлинська до 1947 р. колись було село Береги-Горішні (Berehy Gorne). Зі ста господарств залишилося одне. Це результат боїв УПА з польським Корпусом внутрішньої безпеки (KBW) навесні 1946 р. Єдиним свідком того, що тут було село, стало греко-католицьке кладовище розташоване на пагорбі серед лісу. Воно поруч із туристичним шляхом. У 1960-62 рр. і воно могло б зникнути: тоді надмогильні камені використовувалися як щебінь для укріплення будованої дороги – бескидської петлі. На сьогоднішній день збереглося тільки декілька могил. Цвинтар розмірами 50х140 метрів знаходиться на території національного парку, який притягує до себе туристів. Але його не було б, якби людей не виселено. Це злосливість історії. Тут колись жили Іван Бухвак, Гриць Бухвак, Параска Бухвак… Це конкретні люди, хоч ми гадки не маємо, як вони виглядали. Перебуваючи на цвинтарі, вони однак відчутні.

«Тот камінь Гриц Бухвак робив своєма руками – 1926» – читаємо старословянською на одному із надгробків. Гриць був каменярем. Навіть якщо сам вчився, то був каменярем, оскільки сам собі вирізьбив надмогильний камінь. Ці пам’ятники абсолютно неповторні. Сакральність цього місця очевидна і ці могили найбільш цінні. Ми живемо в культурі, яка потребує знаків, символів, чогось ясного. Якщо тут не буде жодного надмогильного каменя, то це кладовище буде ментально втрачене. Наш обов’язок: подбати про пам’ять цих людей. Тим більше, що – поза всіма контекстами – вони ні в чому не винні. Просто собі жили… Колись у Берегах Горішніх стояла церква і жило майже тисяча жителів. Усе, що принесла ІІ Світова війна, показує, наскільки легко можна людей наштовхнути до нерозумних дій. Бойківська культура в Польщі, по суті, зруйнована. Було кількадесят церков – а залишилася одна бойківська церква на своєму місці в Смольнику.

Є в Бещадах і хутір зубрів, який знаходиться на території лісництва Мучне біля річки Червона, 2 км від місцевості Мучне. Хутір повстав в рамках проекту “Охорона зубра In Situ в Польщі – південна частина”, який був частково фінансований Європейським Союзом і Національним Фондом Охорони Середовища і Водного Господарства. Нинішній хутір це продовження розведення зубрів в Бещадах, яке розпочалося в 1963 році у вигляді акліматизаційного хутора біля річки Звір в Лісництві Стусопяни.

Тут присутні зубри типу біловезько-кавказького, так званого гірського, які походять зі Швейцарії і Франції. Хутір займає лісову площу біля 7 га і дозволяє спостерігати за тваринами в природному середовищі. Територія заросла старими ялицями і ялинами, а посередні тече річка, яка доставляє зубрам воду. Для туристів обладнано оглядові майданчики, які дають можливість спостерігати за зубрами незалежно від погоди. Об’єкт служить для природничої освіти і є одним з найбільш цікавих туристичних об’єктів регіону.

Віддалений район Польських Бещад, в долині річки Сян і в самому серці Саноцько-Турчанських гір, затишно розташувалося еко-господарство «У Презеса». Тут, на величезній площі серед березового лісу, розмістилося декілька дерев’яних будиночків. Ранчо «У Презеса» («U Prezesa») цілорічно приймає туристів з усіх куточків країни і ближнього зарубіжжя. Крім комфортного житла та смачної місцевої кухні, проживаючим пропонуються різні розваги і атракції, зокрема катання на конях з уроками верхової їзди.

Хазяїн господарства Ryszard Krzeszewski часто проводить кінні походи верхи. Така подорож може тривати декілька днів. В такому випадку учасники кінної експедиції забезпечуються необхідним провіантом, а також беруть з собою намети і спальні мішки. Ночувати доводиться там, де застане ніч, серед дикої природи. Їжа в таких походах готується виключно на вогні, а водні процедури – в гірській річці. Іноді на маршруті можна зустріти диких тварини – зубрів або вовків. Буває, що трапляються і ведмеді… Тридцять років тому, коли Рішард приїхав сюди жити, кінь в цій місцевості був необхідністю. На сьогоднішній день – це атракція і один із способів проведення вільного часу.

Вироби з паперу та гофрованого паперу вже протягом декількох років являються відмінною рисою агротуристичної садиби «Bazyl» в селі Бобрка (Bóbrka), власником якої є Андрій Кущ (Andrzej Kusz). Вироби з паперу ручної роботи були особливо популярні в Бещадах в передвоєнні роки, коли ними прикрашали церкви, придорожні обереги і приміщення будинків. Натхнений розповідями своєї бабусі про історію цих виробів, пан Андрій вирішив відновити давню «паперову справу», перетворивши її на атракцію для туристів у вигляді майстер-класів.

Коли процес було запущено, інтерес людей до виробів з гофропаперу перевищив всі очікування Андрія. На сьогоднішній день Андрій Кущ є відомим майстром своєї справи. Він створює не тільки окремі квіти і букети з паперу, але і різноманітні композиції для оформлення інтер’єрів. До того ж вироби під брендом «Bazyl» викликають інтерес та користуються попитом на різноманітних ярмарках, виставках і сувенірних ринках.

Дуже цікавим об’єктом в Бєщадах є Музей культури бойків (Muzeum Kultury Bojków w Myczkowie), який має велику колекцію, пов’язану з культурною спадщиною бойків, а також поляків і євреїв – колишніх жителів комуни Соліна. В колекції музею є одяг, обладнання і все, що було пов’язано з матеріальними та духовними життям стародавніх мешканців цих земель. Бойки, як етнічна група місцевих горян змішаного походження: русинського та волоського, населяла Східні Карпати від Верхнього Ділу в Бещадах до долини Ломниці в Горганах. В 1945-1947 роках більшість бойків була переселена на територію нинішньої України, а також на західні польські землі в результаті операції «Вісла».

Ініціатором створення музею, а також особа, яка ним опікується, є уродженець Мичкова, колишній вчитель історії Станіслав Дрозд (Stanisław Drozd). Пан Станіслав походить зі змішаної польсько-русинської сім’ї і вже від народження мав справу з культурою двох народів з різними звичаями, обрядами і традиціями. За його ініціативою музей був створений у співпраці з муніципальною владою Соліна та європейськими фондами і урочисто відкритий у травні 2013 року. Музейні експонати походять із Мичкова та його околиць, зокрема з: Polańczyka, Berezki, Woli Matiszowej, Wołkowyi, Terki, Bukowca, Bereźnicy Wyżnej, Soliny і були зібрані протягом 30 років.

N.B. Походження назви «Бойківщина» пов’язують з найменуванням корінних жителів бойків, які часто вживали в мові слово «бойє» в значенні «так». Бойї (бої) (лат. Boii) – група кельтських племен. До IV ст. до н.е. заселяли територію сучасних Австрії, південної частини Німеччини і Швейцарії. В середині IV ст. до н.е. вони переселились з Галії в долину річки По (Італія), витіснили місцевих етрусків і умбрів та перетворили колишнє етруське місто Фельсіну у своє укріплене місто, під назвою Бононія (нині Болонья). В І ст. до н.е. бойї були частково романізовані; частина бойїв, переселена римлянами на Балканський півострів, була винищена племенами гетів і даків.

Для того, щоб відповідати системі «GoToCarpathia», людина може займатися будь-якою діяльністю у сфері туризму. Тобто це може бути власник сільської садиби чи міні-готелю, які збудували свої заклади саме в автентичному, характерному для цієї території архітектурному стилі, які підтримують у національному чи регіональному стилі інтер’єр, або ті, хто забезпечують туристів місцевою кухнею – гуцульською, бойківською. Також відзначеними цим сертифікатом можуть бути провідники на туристичних маршрутах і екскурсоводи, які проводять свої подорожі чи екскурсії з повагою до навколишнього середовища, тобто проводять еко-освіту серед населення. Варто зауважити, що екосертифікація не є обов’язковою вимогою, а лише незалежним і добровільним рішенням кожного із зацікавлених суб’єктів.

____________________________________________________________________________________________

© Igor Melika, 2014  Bieszczady, Polska

Спільний польсько-український проект «Трансфер ідеї зеленого туризму в Україні на основі системи сертифікації GoToCarpathia» в рамках програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна