Деякі сталі величини для визначення відстаней
Антропометричні
Відстань від ока дорослого до кінця простягнутого великого пальця – 60 см
Середня довжина кроку = 1/2 зросту до рівня очей
Зріст = відстань між кінцями пальців розведених рук
Антропогенні
Відстань між телеграфними стовпами – 50 м
Відстань між опорами високовольтних ЛЕП – 100 м
Визначення висоти об’єкта за допомогою тіні
Для цього необхідно визначити довжину власної тіні d і довжину тіні шуканого предмета Д. За подібністю трикутників висоту предмета В визначають за наступною формулою:
В = в * Д/d, де в – зріст людини в метрах
Напр.: Висота спостерігача – 1,8 м. Довжина його тіні – 0,8 м. Довжина тіні шуканого предмета – 40 м. В = 1,8 * 40/0,8 = 90 м.
Визначення висоти за польотом деяких птахів
Птах |
Встановлена макс. висота польоту, м |
Лісові |
до 500 |
Кулик |
1600 – 2000 |
Журавлі, денні хижаки |
3000 – 5000 |
Гуси |
9500 |
Чорний гриф |
12150 |
Крижень |
6900 |
Нічна видимість джерел світла на відстані
Джерело світла |
Видимість, км |
Середня ватра |
8 |
Запалений сірник |
1,5 |
Вогник цигарки |
0,5 |
Середня швидкість руху в гірській місцевості в залежності від крутості схилу
Кут нахилу схилу, ° |
Швидкість руху, км/год |
|
підйоми |
спуски |
|
5-10 |
3 |
4 |
10-15 |
2,5 |
3 |
15-20 |
2 |
2,5 |
20-25 |
1,5 |
2 |
25-30 |
1 |
1,5 |
Середня швидкість пересування по рівній поверхні в залежності від глибини сніжного покриву
Глибина снігу, см |
Швидкість руху, км/год |
наст/фірн |
5-6 |
5-10 |
2,3 |
10-20 |
1,2 |
30-50 |
2,0 |
50-75 |
1,0 |
понад 75 |
0,5 |
Усереднена швидкість пересування та підйому в умовах Карпатських гір в залежності від маси наплечника
Вага наплечника, кг |
Сніговий покрив, см |
Швидкість руху, км/год |
Швидкість підйому, м/с |
2-5 |
— |
2,8 |
347 |
20-27 |
— |
1,9 |
262 |
20-27 |
20 |
1,2 |
186 |
35-40 |
— |
1,5 |
150 |
В умовах урагану (проти вітру)
При вітрі 25 м/с (90 км/год) темп руху — не більше 0,5 – 1 км/год.
Визначення часу доби за допомогою знаходження сонця (місяця) на небі
Сонце:
Сторони горизонту |
Декретний час |
|
з 01 жовтня по 31 березня |
з 01 квітня по 31 вересня |
|
Схід |
7:00 |
8:00 |
Південь |
13:00 |
14:00 |
Захід |
19:00 |
20:00 |
Місяць (повний): у будь-який час доби знаходиться навпроти сонця з різницею в 12 год.
Визначення часу за розкриттям/закриттям квіток деяких рослин (в сонячну літню погоду)
Рослина |
Час |
|
розкриття |
закриття |
|
Козельці |
3-5 |
— |
Петрів батіг |
4-5 |
14-16 |
Шипшина |
18-20 |
|
Мак |
14-16 |
|
Кульбаба |
5-6 |
|
Польова березка, осот |
— |
|
Нечуйвітер, картопля, лен |
6-7 |
— |
Латаття |
7-8 |
17-18 |
Салат Фіалка |
— |
|
Смілка |
9-10 |
20-21 |
Мати-й-мачуха |
17 |
|
Квасениця |
— |
Чутність деяких звуків (на рівнині, в тиху і хмарну погоду)
Джерело звуку |
Чутність, м |
Розмова |
50-100 |
Кашляння |
|
Вигук |
200 |
Брязкіт |
|
Крик |
1000-1500 |
Забивання кілків |
300 |
Рубання дерева |
300-500 |
Падіння дерева |
800 |
Удар лопатою по каменю |
500-1000 |
Шум від руху машини ґрунтовою дорогою |
|
Шум від руху |
1000-2000 |
Гавкіт собаки |
|
Сигнал автомобіля |
2000-3000 |
Постріл |
|
Потяг |
5000-10000 |
Визначення характеру дна водних артерій за швидкістю течії
Швидкість течії, м/с |
Імовірний характер дна |
0,1 – 0,2 |
намул |
0,2 – 0,5 |
пісок |
0,5 – 1,0 |
крупний пісок |
1,0 – 1,5 |
щільна глина, гравій |
понад 1,5 |
велике каміння, галька |
Допустима прохідність водних перешкод в залежності від швидкості течії (глибина броду), м
Об’єкт переправи |
Швидкість течії, м/с |
||
до 1 |
до 2 |
понад 2 |
|
Людина з вантажем |
1,0 |
0,8 |
0,6 |
Автомобіль до 2 т |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
Вантажівка до 5 т |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
Гусеничний тягач |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
Безпечна для переправи товщина криги
Об’єкт переправи |
Товщина льоду, см |
Людина |
5 |
Людина з вантажем |
7 |
Для групи людей |
9 |
Для легковика |
26 |
УАЗ з вантажем |
37 |
ГАЗ-51(53) |
44 |
ЗИЛ-130 |
45 |
Гусеничний трактор |
60 |
Швидкість наросту льоду на сталій воді в залежності від температури
Температура повітря, ° |
Швидкість наросту льоду, см/год, з початкових 10 |
–5 |
0,6 |
–25 |
2,9 |
–40 |
4,6 |
Середні енерговитрати в активному туризмі
Діяльність |
Середні енерговитрати, Ккал/год |
Стан спокою (сидячи/стоячи) |
1,5/1,6 (х маса тіла, кг) |
Рух по рівнині 4 км/год без вантажу |
200-240 |
Рух по рівнині 4 км/год з вантажем 15-20 кг |
300-400 |
Підйом по схилу 20° з вантажем 20 кг |
500-600 |
Вид туризму |
Середні енерговитрати, Ккал/доба |
Похід вихідного дня |
2500 – 3000 |
І-ІІІ к.с. пішохідний |
3000 – 3500 |
Водний |
3000 – 4000 |
Лижний і гірський І-ІІІ к.с. |
3500 – 5000 |
Лижний і гірський ІV-VI к.с. |
5000 – 6000 |
Екстремальний гірський (в штурмові дні) |
до 8000 |
Температура кипіння води в залежності від висоти над рівнем моря
Висота над рівнем моря, м |
Температура кипіння води, °С |
0 |
100 |
1500 |
95 |
2000 |
93 |
3000 |
90 |
4500 |
85 |
6000 |
80 |
7500 |
75 |
9000 |
70 |
Для чого потрібне: В умовах високогір’я їда в штатному режимі приготування може виявитись недовареною. Потрібно використовувати швидкорозварювальні продукти, або варити в окропі подовше.
Середні параметри роботи газових балонів в пальниках при кип’ятінні води*
Маса балону, г |
Кількість закипілих літрів, шт. |
Загальний час |
Час закипання |
450 |
23 |
2:25 |
4…8 |
200 |
7 |
1:00 |
4…9 |
*використовувалось полум’я ледь менше за контури дна посуду.
Середньодобова залежність температури від перепаду висоти
–1° С кожні +200 м висоти
Співвідношення температури в деяких криївках до зовнішньої
Тип криївки |
Температура зовнішнього середовища, °С |
Швидкість вітру, м/с |
Максимальна температура без обігріву, °С |
Максимальна температура з обігрівом, °С |
Тривалість обігріву, год |
Снігова нора |
– 25…–35 |
5-10 |
– 5 |
0 |
— |
Снігова печера |
– 18…–27 |
0-1 |
– 5 |
0 |
3-4 |
Снігове іглу |
– 22…–27 – 35…–42 |
6-10 3-5 |
– 8 – 15 |
– 3 – 8 |
3-4 — |
Утеплена тканиною |
– 22…–27 |
6-10 |
– 10 |
– 4 |
3-4 |
Вплив сили вітру на сприйняття людиною низьких температур
При швидкості вітру 20 км/год (5,5 м/с) температура повітря –14°С за впливом на організм людини відповідає –28°С в безвітря, а при 32 км/год (8,8 м/с) — відповідно –34° С.
Тепловтрати непокритої голови
при –5° С — 50%, при –15° С — 75% всього тепла організму.
Для чого потрібне: для економії харчів
Зміни тиску та вмісту кисню в повітрі із збільшенням висоти над рівнем моря
Висота на рівнем моря, м |
Атмосферний тиск, мм Hg |
Вміст О2 в повітрі, % |
0 |
760,0 |
21,0 |
500 |
716,0 |
19,8 |
1000 |
674,1 |
18,5 |
1500 |
634,2 |
17,5 |
2000 |
596,2 |
16,4 |
2500 |
560,1 |
15,6 |
3000 |
528,5 |
14,6 |
3500 |
493,2 |
13,6 |
4000 |
462,3 |
12,7 |
4500 |
432,9 |
11,9 |
5000 |
405,1 |
11,2 |
5500 |
387,7 |
10,7 |
6000 |
353,8 |
9,8 |
6500 |
330,2 |
9,1 |
7000 |
307,9 |
8,5 |
7500 |
286,8 |
7,9 |
8000 |
266,9 |
7,4 |
8500 |
248,1 |
6,8 |
9000 |
230,4 |
6,4 |
9500 |
213,8 |
5,9 |
10000 |
198,2 |
5,5 |
Для чого потрібне: для визначення висоти через тиск.
Вплив лісу на силу вітру
Узлісся – зменшується на 20-50%
В середині лісу – 80-90%, а біля поверхні ґрунту вітер зовсім зникає.
Зменшення сонячної радіації в межах лісу
30-70% – під наметом лісу
90% – на рівні трав’яної рослинності
25% – на рівні ярусу підліску
30% – в основі крони
Освітленість лісової галявини – 95-100% освітленості відкритого місця
Освітленого узлісся – 90%
тіньового узлісся – 60%
під наметом букового лісу – 20-25%
ялинового – 5%
Для чого потрібне: для рівномірного засмагання
Затримання лісовими кронами атмосферних опадів
Листяні затримують 20-30%
Соснові – 30%
Ялинові – 60-65%
Ялицеві – 70-80%
Співвідношення зовнішньої низької температури до підсніжної
Температура повітря, ° |
Глибина снігу, см |
Температура снігу, ° |
–17 |
60 |
–6 |
–40 |
–7…–8 |
Для чого потрібне: якщо спорядження дозволяє, в екстремальних умовах можна зариватись в сніг.
Статистика влучення грозового розряду в дерева різних порід
Дерево |
Частка влучення, % |
Дуб |
54 |
Тополя |
24 |
Ялина |
10 |
Сосна |
6 |
Бук |
3 |
Липа |
2 |
Решта |
1 |
Чутність деякими тваринами сторонніх шумів
Характер шуму |
Тварина |
Встановлена чутливість, м |
Пересування з розмовами |
Лось |
1000 |
Кабан |
300-500 |
|
Ведмідь |
200 |
|
Робота механізмів |
Всі тварини |
3000-5000 |
Реальний писк миші |
Лисиця |
250 |
Імітований писк миші |
150-200 |
|
Переліт тетерева на іншу гілку |
500 |
|
Шурхіт |
Вовк |
1000 |
Обережний шурхіт травою при ступанні |
50 |
|
Свисток |
Рись |
4500 |
Шелест паперу |
Козуля |
100 |
Для чого потрібне: в різних ситуаціях взаємодії з тваринним світом.
Визначення кількості звірів на певній території, особин/км2
Р = 1,57*С/М*Д, де С – кількість перетинів слідів звірів з маршрутом, М – довжина маршруту в км, Д – середня довжина добового сліду звіра.
Для чого потрібне: в різних ситуаціях взаємодії з тваринним світом (напр., для власної безпеки)
Площа території володіння деяких звірів
Тварина |
Площа території, (к)м2 |
Ведмідь |
5 – 10 км2 |
Кріт |
100 – 200 |
Білка |
200 – 300 |
Ласка |
700 – 1000 |
Горностай |
200 – 300 |
Борсук |
250 – 2500 |
Тхір |
15 – 20 км2 |
Куниця |
10 – 30 км2 |
Лисиця |
30 – 100 км2 |
Вовча зграя |
1000 км2 |
Гадюка |
150 – 400 |
Жаба |
25-30 |
Для чого потрібне: в різних ситуаціях взаємодії з тваринним світом.
____________________________________________________________________________________________
Автор: Юрій Гудима