В с т у п
Даний розділ призначений в першу чергу для тих, хто не володіє жодним досвідом подорожування Карпатськими горами (далі по тексту – чайники), однак всім, хто себе такими не вважає, але згорає від нетерпіння ознайомитися з нижчеподаними напрацюваннями (далі по тексту – емальовані чайники), ба навіть доповнити їх (далі по тексту – казанки), буде безмежна дяка. Також рекомендується надто не напружуватись і пам’ятати: всі ми з вами вічні чайники, студенти і діти.
З б о р и
Якщо хтось з ваших знайомих розбовкає ненароком про живописні краєвиди, неймовірно чисте гірське повітря та кришталево чисту джерельну воду, є хороша нагода зависнути в цьому товаристві, про всяк випадок, якщо воно наступного разу вирушає саме в гори. Якщо вас візьмуть (а в наші гори беруть всіх, кому не ліньки), в зручний момент дайте всім присутнім знати, що ви повний чайник. Далі можете не переживати, за решту подбають. Лишень пам’ятайте і неодмінно всім нагадуйте, хто ви є, тим більше, коли вже щось накоїли. Вам простять. Не дуже слухайте, що там говорять старші та досвідченіші емальовані чайники на зборах, і так зрозуміти все буде дуже важко. Слова типу “траверс, азимут і триангуляр” тільки зіб’ють вас з пантелику. Сконцентруйте увагу на обличчях та іменах, вам з ними прийдеться жити деякий час, і є шанс, що ви не заблукаєте, якщо будете триматися за потрібною вам людиною. Імовірно, що вам доручать закупити необхідні продукти і транспортувати деякі речі, необхідні в поході, тож рекомендується з цим погодитися; статусом чайника в цій ситуації зловживати не варто, якщо ви тільки не хочете вилетіти з команди, так в неї і не потрапивши. Якщо колектив гуманний, то неодмінно вам допоможе дістати наплечника та інше спорядження, необхідне в поході, в гіршому випадку вам прийдеться шукати все це самому, якщо тільки не знаєте, як це все виглядає. В окремих випадках допоможе продавець на ринку чи в крамниці, однак візьміть за звичку спочатку брати товар, а потім віддавати гроші, і в жодному випадку не навпаки. Ще вам потрібен килимок під тіло аби спати і спальник. Останній заміняє туристам постіль. Але весь постільний комплект брати зазвичай не варто. Якщо у вас немає килимка, то не намагайтесь його замінити кімнатним хідником з-під пса чи лінолеумом з туалету, пам’ятайте: здебільшого туристи беруть килимки в достатній кількості.
Деякі гуманісти беруть з собою одразу кілька килимків, і вам може поталанити. Стосовно спальника, то дуже мало людей бере з собою більше ніж один, а бажаючих пустити вас у свій спальник ви знайдете небагато, мало того, у сторонніх ви можете викликати неприязнь своїм бажанням провести цю ніч саме з ними, якщо ви однієї статі, і безсонню у решти, якщо особа протилежної статі все-таки погодиться пустити вас до себе. В жодному випадку не відмовляйтесь транспортувати намет, аргументуючи це наявністю грижі та інших, поки що невиявлених болячок. Також не відмовляйтесь, мотивуючи бажанням ночувати просто неба, оскільки вас запідозрять у нещирості: під відкритим небом претендують спати лише емальовані чайники, які до того ж посеред ночі завжди повертаються до намета. У цій ситуації ви будете виглядати щонайменше некоректно.
Завжди беріть з собою яскравий антикамуфляжний одяг жовтогарячого чи атомного кольору, так рятувальній команді легше буде відшукати ваше тіло в річці чи під снігом після сходження лавини. Збирання наплечника самостійно здійснюють лише емальовані чайники і казанки, а тому на перших порах вам доведеться звертатися за допомогою. Однак, аби уникнути в подальшому ситуацій, коли чайник не може знайти свою білизну лише тому, що наплечника складала мама (приклад з чайної практики), слід прагнути до самостійності.
Також пропонується взяти столову ложку і велике літрове емальоване горща (у народі “кружка”). Оце й увесь кухонний мінімум необхідний для походу. Однак це не означає, що максимум можна обмежити маминим сервізом і татовими шампурами. Туалетний папір наполегливо рекомендується брати; окрім використання за прямим призначенням, він прекрасно вбирає вологу із взуття і одним рулоном можна повністю обмотати намет сусіда. Для чого? Наука поки що не дає чіткого пояснення. На “П.Т.И”, значить. Може, менше протікати буде… Ні в інструкції до намету, ні до паперу додаткових пояснень не виявлено. Шкарпетки теж варто взяти в достатній кількості. Бажано старих і дірявих. З таких не шкода буде зробити сирки (плавлені шкарпетки – прим. ред). Як засвідчує історія, шкарпетки чайників частіше виступають жертвами вакханалій. Холодець, сирі яйця та інші швидкогнильні харчі брати забороняється (як стверджує чайна практика, такі випадки вже були). Брати з собою психотропні та протизаплідні засоби необхідно, але самостійно вживати без нагляду емальованих чайників і казанків не допускається. Краще мати при собі, а за необхідністю – негайно віддавати страждущим.
Д о б и р а н н я
До пункту відправлення (місце, звідки стартує похід) емальовані чайники і казанки добираються не пішки, а на автобусі чи поїзді. Широко практикуються гоп-стопи і перекривання дороги тілом. В поїзді слід поводити себе культурно, до провідниць не зачіпатись, на третіх полицях не розміщуватись, тарганів не вбивати. Спроби заснути на другій полиці, знявши взуття і виставивши у таким чином вагонний перехід ноги з портками непершої свіжості суворо караються. Рюкзаки з плечей можна зняти і тримати на колінах, а ще краще покласти на третю полицю. Пам’ятайте, що імовірність не впасти з полиці обернено пропорційна амплітудним коливанням вагону в горизонтальній площині, а впасти без ушкоджень – прямо пропорційна кількості вжитих психотропних засобів. Азартні ігри у вагоні, особливо на гроші чи ліщі, категорично заборонені. Палити цигарки дозволено лише у міжтамбурному переході паротяга поза межами санітарних зон і лише в топці. Використовувати швидкогорючі рідини та матеріали для розпалу цигарок категорично не допускається. Вживання алкогольних напоїв у вагоні без залучення уповноваженого представника Укрзалізниці не заохочується. На деяких сполученнях відвідувати туалет не дозволяється в зв’язку з повним покриттям території слідування санітарними зонами. Справляти нужду у міжтамбурних переходах в зв’язку з небезпекою розгерметизації гальмівної магістралі та відчеплення вагонів суворо заборонено. На проміжних станціях відлучатися із зайнятого місця, а тим більш з вагону чи навіть поїзду забороняється.
В літній час у деяких поїздах, внаслідок високої температури повітря, вікна та інші повітроходи герметично ущільнюються. Таким чином ліквідовується небезпека декомпресійних завихрень та аеродинамічних коливань поїзду під час руху на надвисоких швидкостях (понад 50 км/год), крім того зростає попит пасажирів на розповсюджувану особовим складом поїзда мінеральну воду. В зимовий час прослідкуйте за тим, щоб провідник частіше кочегарив коло топки. Знайте свої права, гарантовані Конституцією та правилами Укрзалізниці: при температурі повітря в вагоні нижче -10° С розпалення топки є обов’язковим. Завжди купуйте квитки на станції. При відсутності останньої придбати квитки можна в провідника, однак завжди вимагайте квитанцію на постільну білизну та відмітку на відрядженні. Намагайтеся, щоб фотографія на студентському квитку максимально нагадувала вас, тоді ви отримаєте право на знижки. Пам’ятайте, в разі порушення ваших прав ви вправі вимагати книгу скарг, яка завжди є у начальника станції відправлення. При прибутті на потрібну станцію галасу не вчиняти, пасажирів не будити, по головах і тілах не ходити. За командою провідника слід негайно покинути займане місце, вагон і поїзд. Спроби покинути вагон через вікно, міжтамбурний перехід та без команди провідника караються по закону.
П о х і д
Вже на станції вдягайте антикамуфляжний одяг, щоб на вас звернули увагу перехожі й завчасно дистанціювались. Так у вас буде менше шансів потрапити під вантажівку чи дрезину. При зустрічі з місцевими ворожості не виявляйте, частіше посміхайтеся. Тоді вас пожаліють і зуби вціліють. Старайтесь не відставати, а відставши привертайте увагу розмахуванням рук, окремими вигукуваннями та підскакуванням на одному місці. В крайньому разі розведіть вогонь і таким чином намагайтеся привернути до себе увагу. При подорожуванні на попутніх вантажівках стояти в борті машини небезпечно: вас можуть зачепити звисаючі гілки та лінії електропередачі. Найкраще прийняти горизонтальну позицію на дні борту автомашини, тримаючись за ноги емальованих чайників. Неодмінно вимагайте у водія дозвіл на перевезення пасажирів. Перешкоджуйте руху вантажівки, якщо вас не прищіпили ременем безпеки. Відмовтесь сплатити вартість поїздки, якщо водій систематично порушував правила дорожнього руху. При зустрічі з лісником, який вимагає внести грошові кошти за прохід заповідної території, в жодному разі не мовчіть, оскільки лісник може подумати, що ви іноземець і заломить ціну втридорога. Спробуйте пригадати уроки гуцульської в школі і красномовно переконайте співрозмовника у відсутності необхідності щось з вас стягувати. Для закріплення стосунків пригостіть лісника цигаркою, запишіть номер лісового кварталу і площу бляхи на лісничівці. Дорогою утримуйтесь від збирання ягід, грибів та пиття води із джерел, не позначених на карті. В разі найменших ознак отруєння (біль в ногах і спині, сильна спрага та голод) відмовляйтесь рухатися далі і вимагайте вашого транспортування на волокуші. При форсуванні річок та потоків намагайтесь наплечника перекинути на другий бік, полегшивши власну вагу та шанси на врятування. При потраплянні наплечника у воду, не робіть спробу його витягнути: ви можете втратити рівновагу. Так як вага наплечника зросла в кілька разів, у вас з’явилася непогана нагода відмовитись від його транспортування. Босоніж переходити ріки і потоки небезпечно, краще в друзів позичити вібрами. Перескочити з урвищ річку чи потік вам не вдасться, пам’ятайте: всі чайники падають за першим разом. При наявності мостів та переправ рекомендується скористатися саме ними: ви зекономите час та гроші на новий наплечник.
При тривалому переході вимагайте привалів за принципом: десять хвилин ходу – сорок п’ять відпочинку. При спробах протесту зі сторони інших учасників переходу нагадайте їм свій статус і погрожуйте підвернути собі ногу. Завжди тримайтесь за учасником, який транспортує воду: він охоче буде нею ділитися, оскільки дбає за вагу власного наплечника. Частіше пийте, пам’ятайте: своєчасне втамування спраги може врятувати вам життя. При бажанні інших учасників прикластися до пляшки, постійно їм нагадуйте, що чим більше вони питимуть, тим більше потітимуть, а відповідно, – й більше хотітимуть її знов. Не забудьте додати, що ви її і так вже випили. При русі по бездоріжжю, в т.ч. по жерепу та смерекових хащах, намагайтесь рухатись по-пластунськи, тягнучи наплечника за собою. Доцільно при цьому також мати пилку і прокладати стежку: вашим внукам буде приємно ходити нею після вас.
При русі по крутих схилах тримайтесь подалі від інших учасників: вони можуть зірватися і потягнути вас за собою. Старайтесь, щоб каміння та порода, приведені в рух вами, не пошкодила учасників, що піднімаються після вас. Якщо ви зірвалися, на ходу викидайте всі корисні речі: вони можуть стати в пригоді іншим учасникам. Пам’ятайте: взаємовиручка та допомога – основи виживання у складних туристичних походах. При сходженні на вершину не піднімайте галасу, – вас можуть почути рятувальники і помилково прийти на допомогу. Майте на увазі, що сходити з вершини завжди важче й небезпечніше, ніж підніматися на неї. Тому старайтесь утримуватись від сходжень і відсиджуватись в таборі, а краєвиди ви й так побачите на фотокартках.
При найменших ознаках псування погоди (пориви вітру, поява окремих хмарин на безхмарному небі, надмірне потовиділення, блеяння овець на полонинах тощо) одягайте дощовика або плащ-намета. При перевищенні швидкості вітру 40 м/с (вітер піднімає вас над землею, волосся на голові не відчувається, дихати неможливо, друзів не видно) негайно припиняйте маршрут і падайте в найближче село.
П р и в а л
Місце стоянки вибирайте по вигорілих ділянках лісу та кольорових бляшанках, розкиданих поруч. Намагайтесь запам’ятати його таким, яким ви його застали, оскільки вам потрібно залишити його у попередньому стані. Вимагайте негайного розкладення намету і розмістіться там одразу по приходу. Решта будуть намагатися залучити вас до суспільно-корисної праці, однак не піддавайтесь на провокації, нічого корисного там ви не знайдете, окрім вечері. Мотивуйте відмову крайньою виснаженістю та запаморочливим станом. Оскільки приготування їжі в гірських умовах – процес довготривалий, тому у вас достатньо часу, аби відпочити для її прийняття. Під час вечері намагайтесь першими отримати свою порцію, останнім деколи не вистачає.
Психотропних засобів не вживайте – вас може знудити, а решті може їх забракнути. При наявності великої кількості мошок, комарів, гнусу і мух постійно сидіть в зоні диму від багаття та намагайтесь, щоб дим від цигарок завжди потрапляв на вас – комахи не переносять чадний газ і запах нікотину. В наметі завжди розміщуйтесь в центрі – ця зона завжди покрита килимками і поміж гарячих туристичних тіл вам не буде холодно, навіть якщо у вас немає спальника. Уникайте спати скраю – бокові стінки завжди сильно продуваються вітрами. Храпунів нейтралізуйте затисканням ротової порожнини та перекриванням доступу повітря через носовий отвір – більшість заспокоюється вже через кілька хвилин. Вранці намагайтесь спати подовше – ранкова роса та холодне повітря не сприятимуть відновленню вашого хворобливого стану. Уникайте митися в річках та потоках в зв’язку з низькою температурою води, дочекайтесь, поки вода у казанку підігріється. Головна задача на кожному привалі – віддати якомога більше продуктів на приготування їжі. Так ви чимало полегшите вагу наплечника (якщо він ще є) і власну долю. Деякі рекомендації щодо самостійного господарювання на привалах, якщо в цьому виникла необхідність (решта непрацездатні або відсутні). Насамперед доведеться розвести вогонь для зігрівання та приготування їжі та розкласти намет для відпочинку.
Для розпалення вогню необхідні три речі: сірники, дрова і повітря. Якщо сірників або інших джерел вогню (запальничка, кремінь, окуляри в сонячну погоду) немає, то вогонь розвести можна також тертям м’яких порід деревини паличкою до появи диму. Дрова можна назбирати в довколішньому лісі, або потягнути у лісника. Сірника запалюють і у майже вертикальному положенні встромляють в заздалегідь підготовлену розпалку (купка з невдало запалених сірників, залишків газети, шкарпеток і дрібних гілочок). Без повітря вогонь не горітиме, тож вам завжди слід дбати про його наявність. Якщо за безмежну кількість спроб вогонь все-таки розпалити не вдалося, це означає, що або дрова мокрі або ви потрапили в повітряну яму. В останньому випадку вам необхідно негайно поміняти місце стоянки. Якщо вогонь все-таки розгорівся, не забудьте підкидати грубші та більші дрова для його підтримання, якщо ні – то слід повторити всі попередні операції. Час від часу нагнітайте повітря ротовою порожниною або підручними засобами (картою, руками) для підтримання жару.
При приготуванні каш, макаронів, гречки та чаю посоліть воду і засипте продукт в окріп. Помішуйте, поки все не поспливає або пристане до казанка. Якщо ви недосолили або пересолити воду, то процес завжди можна повторити спочатку. Пам’ятайте, що в гірських умовах за низького атмосферного тиску вода закипатиме дуже довго, а коли закипить, то википає блискавично. Вам потрібно зловити момент, щоб не витрачати іноді дорогоцінну рідину.
Розкладати намет наодинці доволі складно, однак, якщо у вас є інструкція, то жодних труднощів не повинно виникати. Якщо всі спроби зазнали поразки, спробуйте ночувати просто неба, накрившись тентом намету. Для зручності покладіть під голову наплечник типу “єрмак”. Для запобігання проникнення у вашу постіль мурашок, щипавок, слизунів та інших представників лісової ендомофауни звечора обкуріть одяг димом, побризкайтесь гасом і закрийтесь з головою в спальнику. При ночівлі взимку при мінусових температурах наполегливо рекомендується ночувати на місці розведення вогню. Для запобігання лісових пожеж вогнище перед тим загасіть і перекопайте. Після збирання табору все сміття, яке залишилося після вас (фляги, прострочені консерви, брудні миски та забуті кимось спальники) необхідно закопати. Через декілька десятків років ці речі перегниють і на цьому місці знову виросте трава. Пам’ятайте: місце стоянки слід залишати таким, яким ви його засрали (“застали” – прим. цензури).
Яким би не був похід, пам’ятайте: ви побували на лоні природи, набралися сил і відновили душевний спокій. Автор цих рядків, сільські та лісові мешканці, працівники лісового господарства та матінка Природа вдячні вам за виявлену честь та приділену увагу і просять в подальшому її не виявляти, утримавшись від подорожей.
____________________________________________________________________________________________
Автор: Юрій Гудима
Посміхаюсь!!!