Традицiйнно гiрськi походи проводяться в районах альпiйських гiр – молодих за часом горотворення, що пiднмаються вище снiгової лiнii та характеризуються комплексом льодовикових форм рельефу (цирки, гострi гребнi, шпилястi вершини тощо), тобто проводяться у районах високогiр’я. Проведения гірських походів в горах такого типу полягае у проходженнi визначеного маршруту за певний час з подоланняи категорiйних перевалiв. 
Гiрськi системи України – Карпати та Кримськi гори – хоча i належать до альпiйськоi складчастостi за часом горотворення, але вiдносяться до середньовисотних гiр i мають абсолютну висоту нижче снiговоi лiнii, тобто не можуть вважатися класичними районами для проведения гiрських походiв. Проведения гiрських походiв тут можливо лише взимку та на початку весни, коли складаються сезоннi природнi умови, що вiдповiдають вимогам до районiв проведения гірських походiв. У цей перiод в Карпатах певнi дiлянки за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складнiстю подолання вiдповiдати перевалам 1А, 1Б, 2А категорiй складностi, що i дає можливicть проводити тут гiрськi туристськi походи I – II категорий складностi. Найкращий час для проведения таких походiв у Карпатах – березень, перша половина квiтня.
Слiд враховувати, що проведения зимово-весняних гiрських походiв у Карпатах, при всiй їх схожостi iз звйчайними гiрськими походами, має свої особливостi, якi у деяких випадках роблять такi походи навiть бiльш складними i небезпечними, нiж аналогiчнi за категорiєю складностi у традицiйних районах розвитку гiрського туризму (Памiр, Тянь-Шань, Центральний Кавказ тощо). В першу чергу це стосується погодних умов (низькi температури протягом уciєї доби, частi сильнi поривчастi вiтри, тумани, заметiлi i, одночасно, частi вiдлиги), характеру снiгового покриву (зимовий снiг у Карпатах дуже вiдрiзняеться вiд лiтнього снiгу на значних висотах на Кавказi чи Памiрi), лавинної небезпеки та сильно розчленованого рельєфу на невеликих ділянках маршруту. Тому туристськi групи, якi вирушають у гірські поході до Карпатських гір повинні відноситися до підготовки таких походів з усією відповідальністю, враховувати особливості природних умов району подорожi, мати все необхiдне спорядження для організацii ночівель у зимових умовах, а також повний комплект лавинного спорядження (лавинні шнури, лопата, щупи тощо) і вміти ним користуватися.
З метою запобігання травматизму в поході, при його пiдготовці особливу увагу слiд приділяти вивченню лавинонебезпечних ділянок району походу. У Карпатах лавина активність проявляється щорічно. Інтенсивнiсть лавинопроявів пов’язана з великою мінливістю погодних умов у холодну пору року та інтенсивністю снiгонакопичення (до 100 см на висотах 500-1400м над рiвнем моря і до 300 см на більших висотах). Найбільш лавинонебезпечними хребтами є Чорногірський, Свидовець, Полонинський та Горгани, якi мають асиметрію схилiв (півнiчно-схiдні схили круті, південно-захiдні – пологі) і на яких на пiвнiчно-східному макросхилі лавинонебезпечний період триває більш довго. Найбільша кількість лавин сходить у лютому-березні. При цьому тривалість сезону лавинної небезпеки зростає по мiрі зростання абсолютної висоти гірських хребтів.
Групам, які готуються до зимового гірського походу у підготовчий період необхідно також, приділити значну увагу питанню орієнтування в умовах обмеженноi видимості, засобам та способам профілактики переохолодження та обмороження, навчанню учасників подорожі наданню долiкарняної допомоги потерпілому в умовах зимового гірського походу. Доцiльно перед зимовим гiрським походом улiтку провести розвідку маршруту для подальшого поліпшення орієнтування у зимовому походi та відпрацювання шляхiв аварiйного сходу з маршруту. Далі пропонуються експериментальні нитки гiрських маршрутів I-II категорії складності.
Карпати
I категорія складності
1. с. Негровець (Мiжгiрський р-н) – г. Негровець (1707м) – хр. Пишконя – г. Ясновець (1600м) – спуск в долину р. Сухар – підйом на г. Стримба (1719м) (1А) – спуск в долину р. Мокрянки – підйом вздовж р. Мокрянка на г. Попадя (1740м) (1А) – хр. Горгани – пер. Руський – г. Берть (1666м) – спуск у долину стр. Яновець – смт. Усть-Чорна, т/б “Ялинка”. (100км)
2. с. Осмолода – г. Iгровець (1804м) – г. Сивуля (1818 м) – пер. Легіонв – г. Браткiвська (1778м) (1А) – г. Чорна Клива (1719м) – с. Бистриця – р. Довжинець – г. Довбушанка (1754м) (1А) – г. Синяк (1665м) – г. Хомяк (1542м) – с. Паляниця- с. Яблониця – смт. Ворохта. (105 км)
II категорія складності
3. м. Рахiв – с. Видричка – пiдйом вздовж р. Павлик – г. Петрос (2020м) (1Б) – спуск вздовж стр. Лазещина до ур. Козмещик – пiдйом по ущ. на г. Говерла (2061м) (1Б) – спуск по Чорногорському хр. – г.Туркул (1938м) – спуск вздовж стр. Бутучок до злиття з стр. Бребенескул – пiдйом вздовж стр. Бребенескул на в. Гутин Темнатик (2016м) (1А) – хр. Чорногора – г. Чорна Гора (2028м) – г. Вихід (1471м) – г. Стiг (1650м) – верхв’я р. Бiла Тиса – с. Луги. (107км)
4. с. Зелене – оз.Шибене – г. Чорна Гора (2020 м) (1А) – Чорногiрський хр. – г. Говерла (2061м) (1А) – г. Петрос (2020м) (1Б) – с. Ясиня – г. Близниця (1880м) – хр. Свидовець – г. Догяска (1761м) (1А) – г. Унгаряска (1707м) – р. Турбат – г. Браткiвська (1788м) (1А) – пер. Легіонів – г. Сивуля (1818м) (1А) – г. Iгровець (1804м) – с. Осмолода. (115км)
____________________________________________________________________________________________
Джерело інформації: www.tkg.org.ua
