Спорудження дакотського вогнища (The Dakota Fire Hole) вимагає більше зусиль, ніж розведення звичайного багаття. Але енергія, витрачена на виготовлення такого вогнища, окупиться вам з лишком, завдяки суттєвій економії палива. У багатьох районах, дрова – дефіцитна сировина, видобуток якої пов’язаний з серйозними витратами енергії і часу. Погодьтеся, розумнішим буде зайнятися вирішенням інших важливих завдань для забезпечення комфорту під час виживання, ніж постійно перейматися пошуком дров. Ще одна перевага підземного вогнища – стабільна платформа для приготування їжі, на зразок печі або кухонної плити.
Місце розташування вогнища
Не починайте копати ямку для вогнища будь-де. Спочатку ви повинні знайти підходяще місце зі сприятливими умовами. Уникайте наступних ділянок:
• кам’янистий грунт
• місця з товстими коренями дерев
• сирі і мокрі ділянки або місця, які можуть наповнюватися водою
• сипучі піски або будь-який інший грунт, нездатний зберігати задану форму
Крім того, не забувайте стандартні вимоги щодо поводження з вогнем. Бережіть навколишнє середовище та не втрачайте пильності навіть під час перебування на природі.
З чого починати
На малюнку вказано, як використовується армійська складна лопата для виривання грунту. Зазвичай, відправляючись у похід, бувалі мандрівники радять носити з собою саме таку маленьку ручну лопатку. Але якщо спеціальних пристосувань у вас не виявилось під рукою, то підійде будь-яка міцна палиця чи навіть предмет з вашого столового набору.
Основне поглиблення Після вибору підходящого місця для ями, зніміть верхній шар грунту з корінням рослин у формі диска, діаметром близько 25 – 30 см. Продовжуйте рити вниз приблизно на 30 см углиб і збережіть ділянку грунту, який ви видалили, для її подальшого відновлення. Ця частина дакотського вогнища і є основний простір, де буде палати багаття. Бажано трохи розширити цей простір у всіх напрямках для того, щоб можна було підкладати більш довгі шматки деревини. У результаті отримуємо глечикоподібне поглиблення, на дні якого розміщуються дрова. Горло у формі глечика служитиме в якості димаря. Воно збільшує тягу і концентрує полум’я на невеликій відкритій ділянці.
Повітропровід (воздуховод)
Переходимо до ключового компоненту, завдяки якому підземне вогнище являється одним з найефективніших способів розведення вогню. Перед початком роботи, над повітроносним тунелем визначте основний напрямок вітру. Якщо вітер дуже слабкий і з’ясувати напрямок не вдається, використовуйте старий метод – наслинявте палець і підійміть його вгору. Волога, що випаровуватиметься, буде охолоджувати палець з тієї чи іншої сторони, що і вкаже вам на напрямок вітру. Це дуже важливий етап, тому що тунель бажано робити з навітряного боку.
Вирийте тунель близько 15 см в діаметрі, починаючи на відстані близько 30 см. від краю основного поглиблення. Кут перетину тунелю з основним простором вогнища повинен бути досить плавним (близько 30-45 градусів), щоб повітря без перешкод потрапляло в самий центр багаття. Акуратно складайте непотрібний грунт убік для подальшого відновлення цієї ділянки землі.
Використання
Тепер, коли у вас є готове вогнище, основне поглиблення можна частково заповнити сухими горючими матеріалами та розпалити вогонь.
Конструкція дакотського вогнища
Практичне застосування підземного багаття
Ілюстрація розкриває секрет високої ефективності підземного вогнища. Коли горить вогонь, виділяється гаряче повітря, що йде вгору через “димар”. Таким чином створюється всмоктуючий момент, який примусово втягує повітря через тунель до основи багаття. Тяга значно збільшується, якщо ви прорили тунель з навітряного боку. Під бурхливим припливом повітря, полум’я постійно роздувається, що робить багаття більш гарячішим, а відповідно ефективним. Чим гарячіше полум’я, тим менше диму. Крім того, найгарячіша (верхня) частина полум’я концентрується на виході димоходу, що значно розширює КПД конструкції. Це дає можливість оптимально використати вогнище у різних цілях, вже не кажучи про заощадження дров чи економію часу на їх добування.
Ще одна перевага дакотського вогнища – зручна платформа для приготування їжі. Якщо впоперек поглиблення настелити декілька сирих зелених гілок, то вийде відмінна поверхня для різного роду горщиків, каструль чи горняток. Плоский камінь, який частково прикриватиме отвір, можна використовувати в якості пательні.
Залишаючи своє місце перебування, будьте відповідальними і цінуйте природу, яка дає вам все необхідне для виживання. Засипте вогнище землею і помістіть зверху верхній шар грунту – «шапку» з травою. Ці дії допоможуть вирішити одразу два завдання: повністю загасити вогонь і звести до мінімуму сліди вашого перебування без шкідливого впливу на зовнішнє навколишнє середовище.
Підсумовуючи вищесказане, можна виділити головні переваги використання підземного вогнища:
• полум’я більш гаряче
• мінімальні витрати палива
• менше диму
• стабільна поверхня для приготування їжі
• простота гасіння вогню
• видалення слідів вашого перебування
Практика показала, що дакотське вогнище, без сумнівів є одним з найкращих та оптимальних способів розведення вогню під час перебування/виживання в дикій природі. Вдалих вам мандрівок!
____________________________________________________________________________________________
Джерело інформації: www.survivalbook.ru
