Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Вітри в Українських Карпатах
Вітри в Українських Карпатах

Вітровий режим є важливою характеристикою клімату будь-якої території. Вітер – це горизонтальний рух атмосферного повітря відносно земної поверхні, зумовлений нерівномірним розподілом атмосферного тиску і спрямований від області високого тиску у бік області низького тиску. Вітер характеризується силою (швидкістю) і напрямком. За напрямок вітру беруть точку обрію, звідки він дує (вітер дує у компас). Швидкість вітру є однією з метеорологічних величин, що має значний вплив на життя і діяльність людини. Вітровий режим Українських Карпат зумовлений макроциркуляційними процесами в атмосфері та положенням баричних центрів над континентом Євразії та Атлантикою. В окремих регіонах розподіл напряму та швидкості вітру значно змінюється під впливом орографічних особливостей місцевості і залежить від орієнтації річкових долин та інших факторів. Щодо сезонного розподілу сильних вітрів постерігається тенденція до їхнього зменшення в літній період і частішого прояву взимку.

Методика досліджень

Для характеристики сильних вітрів було проаналізовано дані про вітри з максимальною швидкістю 20 і більше м/с за весь період спостережень з 16 метеостанцій, розташованих у різних регіонах Українських Карпат. Всього в регіоні досліджень на всіх метеостанціях упродовж 1945-1999 рр. було зафіксовано 6631 випадків вітру з максимальною швидкістю ≥20 м/с. Результати досліджень показали, що кількість сильних вітрів щороку значно змінюється. Найменша штормова активність у Карпатах (надалі Українські Карпати) була у 1972 р., коли на всіх метеостанціях регіону було зафіксовано лише 83 випадки сильного вітру. Найбільше сильних вітрів було у 1983 р. – 279 випадків, тобто у 3,4 раза більше, ніж у 1972 р. Найчастіше сильні вітри спостерігались на високогірних метеостанціях Пожижевська і Плай – у середньому, відповідно, 59 і 50 разів за рік (табл. 1). Зі зменшенням висоти розміщення метеостанцій над.р.м. кількість зафіксованих сильних вітрів значно зменшується.

Середньорічна кількість сильних вітрів

Середньорічна кількість сильних вітрів

Повторюваність сильних вітрів у Карпатах

Повторюваність сильних вітрів у Карпатах

____________________________________________________________________________________________

Загалом сильні вітри частіше виникають на північно-східному мегасхилі Карпат, особливо взимку. На південно-західному мегасхилі у деяких місцевостях сильні вітри спостерігаються дуже рідко, наприклад, на метеостанції Руська Мокра за весь період спостережень було зафіксовано тільки 2 випадки виникнення сильного вітру, а в Нижньому Студеному – 7. Кількість ураганних вітрів (зі швидкістю 34 і більше м/с) у Карпатах також значно змінюється з року в рік. Найменше їх було у 1986 р. – лише 1 випадок і у 1972 р. – 4 випадки. А найбільше ураганних вітрів було зафіксовано у 1967 р. – 76 та у 1965 р. – 46 разів. Всього за весь період досліджень на всіх метеостанціях ураганні вітри спостерігалися 986 разів.

Найбільшу повторюваність у Карпатах мають сильні вітри південно-західного напрямку. На горі Пожижевській їх фіксували у 81 % випадків, в Яремчі – у 73, у Дрогобичі – у 55, а загалом для Карпат – у 57 % випадків. Сильні вітри західного напрямку найчастіше віють в Івано-Франківську – 46 % від загальної кількості і у Коломиї – 29 %. Загалом для Карпат вони становлять 14 % випадків.

Штормовий вітер на Боржавському хребті

Штормовий вітер на Боржавському хребті

Штормовий вітер на Чорногірському хребті

Штормовий вітер на Чорногірському хребті

Результати досліджень показали, що сильні вітри у Карпатах найчастіше спостерігаються у січні та грудні, а найрідше – у серпні і липні. За аналізований період на всіх метеостанціях у січні було зафіксовано 1084 випадків сильного вітру і в грудні – 1032. Водночас у серпні був лише 161 випадок сильного вітру, або у 6,7 раза менше, ніж у січні. Впродовж липня сильні вітри спостерігалися 211 разів. Сильні вітри мали переважно локальний характер, їх фіксували одночасно не більше, ніж на кількох метеостанціях. Однак інколи в регіоні формуються інтенсивні шторми, коли сильні вітри спостерігаються в один і той самий день на багатьох метеостанціях.

На рис. 1 показано розподіл штормових явищ за місяцями і швидкістю вітру. Серед сильних вітрів домінує швидкість вітру 20-24 м/с. Але взимку, березні, жовтні та листопаді інколи виникають й ураганні вітри зі швидкістю 40 і більше м/с. Зазначимо, що такий ураганний вітер фіксували на метеостанції Пожижевська шість днів підряд у 1967 р., 16-21 грудня. Влітку ж ураганні вітри спостерігалися дуже рідко.

Кількість штормових явищ у Карпатах

Кількість штормових явищ у Карпатах

Кількість штормових явищ тривалістю понад 1 год.

Кількість штормових явищ тривалістю понад 1 год.

____________________________________________________________________________________________

Найбільша тривалість сильних вітрів характерна для зими. Влітку тривалість штормів невелика, часто вона не перевищує однієї години. Сильні вітри тривалістю понад одну годину найчастіше спостерігаються у січні, грудні, листопаді і лютому Найдовшу тривалість шторму було зафіксовано 25-28 лютого 1965 р. на метеостанції Пожижевська – 96 год. На метеостанції Плай 11-14 лютого 1984 р. сильний вітер тривав 92 год. 50 хв. Але загалом у регіоні домінують шторми тривалістю до 10 год. Штормові явища спостерігаються у Карпатах щорічно, але їхня річна кількість не є постійною, вона значно змінюється щороку. Найбільша кількість штормових явищ за рік було зафіксовано у 1998 р. – 52 випадки та у 1981-50. А найрідше вони виникали у 1963 р. – 28 разів та у 1972 р. – 32.

Висновки

За даними 16 метеостанцій проаналізовано повторюваність сильних вітрів (зі швидкістю вітру ≥20 м/с) в Українських Карпатах протягом 1945-1999 рр. Упродовж цього часу в регіоні досліджень було зафіксовано 6631 штормів, 60 % яких припадало на високогірні метеостанції Пожижевська і Плай.

Результати досліджень засвідчили, що сильні вітри мають в Українських Карпатах систематичний прояв. Загалом за проаналізований період не було встановлено достовірного тренду до збільшення чи зменшення частоти сильних та ураганних вітрів у регіоні досліджень. У Карпатах домінують сильні вітри південно-західного напрямку, а найрідше на метеостанціях спостерігались шторми східного і північного напрямків. Штормові явища у Карпатах найчастіше відбуваються у січні, грудні та березні, а найрідше – у серпні і липні. Найбільша тривалість сильних вітрів характерна для зими.

Метеостанція "Плай" - 1330 м над р.м.

Метеорологічна станція "Плай" - 1330 м над р.м.

Сніголавинна станція "Плай - 1330 м над р.м.

Сніголавинна станція "Плай - 1330 м над р.м.

Метеорологічна станція “Плай” (1330 м над р.м.). Метеорологічна станція “Пожежевська” (1450 м над р.м.).

Шкала Бофорта

(Умовна шкала для візуальної оцінки сили/швидкості вітру в балах відносно його дії на наземні предмети або по хвилюванню моря)

Сила вітру – бали і словесне визначення

Швидкість вітру, м/с

(у дужках середня швидкість, км/год)

Вплив вітру на наземні предмети

Сила хвилювання, бали.

0. Повний штиль

0,0-0,5

(0)

Дим піднімається вертикально. Вимпели і листи на деревах нерухомі

0

1.  Дуже легкий (тихий)

0,6-1,7

(4)

Дим піднімається похило, указуючи напрямок вітру

1

2.  Легкий

1,8-3,3

Злегка коливає вимпел; листи шелестять. Відчувається обличчям як легкий подув.
3. Слабкий

3,4-5,2

(16)

Коливає прапори і невеликі гілки з листами; рябить поверхня стоячих вод

2

4. Помірний

5,3-7,4

(23)

Витягає вимпели, коливає гілки дерев і без листя; піднімає з землі пил, обривки паперу.

3

5.  Свіжий

7,5-9,8

(31)

Витягає великі прапори, починає качати великі дерева; утворить невеликі хвилі на поверхні стоячих вод. Свистить у вухах.

4

6.  Сильний

9,9-12,4

(40)

Качає великі голі гілляки, свистить біля будинків і інших нерухомих предметів; на гребенях хвиль у стоячих водах утворяться окремі «баранчики». Чутне гудіння телеграфних проводів.

5

7.  Міцний

12,5-15,2

(50)

Качає стовбури невеликих дерев; на гребенях хвиль у стоячих водах численні «баранчики». Йти проти вітру важко.

6

8.  Шторм

15,3-18,2

(60)

Качає великі дерева, ламає галузі і суки; помітно затримує всякий рух проти вітру.

7

9.  Сильний шторм

18,3-21,5

(72)

Ламає великі голі суки дерев, зрушує з місця легкі предмети, ушкоджує даху.

8

10. Міцний шторм

21,6-25,1

(84)

Вириває з коренем дерева, робить значні руйнування
11. Жорстокий шторм

25,2-29,0

(97)

Робить великі руйнування

9

12.  Ураган

Більш 29

(більш 105)

Робить спустошення

____________________________________________________________________________________________

© Igor Melika

Джерело інформації: “Науковий вісник НЛТУ України” (Докторант В.В. Лавний, канд. с.-г. наук НЛТУ України, м. Львів), матеріали Вікіпедії. Фото: Ігор Меліка ©

  • Горяни ж визначають і називають вітер по-своєму:

    Вітер, що віє з верхів називається – горішній
    Долішній – з півночі, з долів
    Бойковець – західний
    Підсоняшний – зі сходу Сонця

  • А ще про такий туман на горах говорять, що то гуцули люльку курять)

  • semv:

    Якщо на сайтах прогнозу погоди маємо швидкість вітру у Ворохті та у Верховині, то на Чорногірському хребті цю цифру множимо приблизно на 2 ? Як думаєте, можна так рахувати?

  • Igor Melika:

    semv: теоретично ніби так, але зазвичай, особисто я, користуюся прогнозами метеосайтів №1 і №2 або безпосередньо дзвоню на відповідну метеостанцію.

  • semv:

    Дякую за лінки. Особливо сподобались дані “Хмарність” з розділу “Супутникова інформація”. Наглядно видно переміщення хмарних мас над Європою – можна легко зрозуміти, яка буде видимість у горах.
    Взагалі, найнебезпечнішими в горах вважаю:
    1. нулюва видимість
    2. надто сильні вітри

Залишити коментар

*