Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах


Як часто, дивлячись на безкрайнє нічне небо, ми майже підсвідомо намагаємося знайти хоча б одну – найменшу – падаючу зірку, з надією, що саме вона допоможе нам у здійсненні найзаповітнішого бажання! Хоча ми знаємо, що ніяка це не зірка, а лише метеор – камінь або шматок заліза, що проноситься в порожнечі космосу. Проте сам факт того, що летить він з неймовірних, непізнаних безодень, змушує повірити нас в його чудодійні властивості. Та щойно торкнувшись Землі, він перетворюється на метеорит – матеріал для дослідників або цінний експонат у колекції любителя раритетів.

Метеорити не найбільш рідкісні гості нашої планети, адже щороку в безпосередній близькості від нас пролітає кілька метеорних потоків. Як правило, кожен з них залишає на пам’ять певну кількість «презентів». Іноді, правда, розміри космічних каменів виявляються досить значними і завдають чимало клопоту, як дослідникам, так і тим, хто опинився в безпосередній близькості від місця їх падіння.

Великі представники метеоритів при зіткненні із Землю вибухають і утворюють гігантські кратери. Найбільшим у світі вважається метеорит – Гоба, який був знайдений у Південній Африці. За дослідженнями вчених його вага складає 60 тонн. До речі, всі бажаючі можуть на нього подивитися, правда, для цього необхідно поїхати на місце падіння метеориту. Однак не варто засмучуватись, якщо мрія про рандеву з африканським гігантом здаватиметься вам утопічною. В Україні, а саме в Карпатських горах, існують не менш визначні місця, які у свій час також були атаковані «небесним каменепадом».

Аризонський метеоритний кратер (США). Діаметр 1200 м, глибина 180 м.

Аризонський метеоритний кратер (США). Діаметр 1200 м, глибина 180 м. Вік: 50 000 років

Намібія. Гоба (Hoba) - найбільший метеорит на Землі. Вага - 60 тонн.

Намібія. Гоба (Hoba) – найбільший метеорит на Землі. Вага – 60 тонн. Вік: близько 400 мільйонів років

Найбільший метеорит в Європі

9 червня 1866 року о 17.00 в селі Княгиня Великоберезнянського району Закарпатської області упав метеорит (LL5 кам’яний, хондрит звичайний), який отримав назву “Княгиня” (Синоніми: Кnyahinya, Csillagfalva, Knahyna, Nagy-Bereszna). Місце падіння: N 48 054.000 E 22 024.000 Даний метеорит, не долетівши до Землі, розсипався на дрібні уламки на великій території. Після падіння було зібрано близько тисячі частин загальною масою майже 500 кг, які розійшлися по багатьох, головним чином, зарубіжних музеях. Найбільша частина метеорита була знайдена в урочищі «Чорні млаки». Головна маса сьогодні зберігається у Віденському музеї природної історії (Natural History Museum in Vienna).

Природничо-історичний Музей в Австрії (Відень) в якому знаходиться закарпатський метеорит “Княгиня”

Експозиція метеоритів в приміщенні Музею природної історії в Австрії (Naturhistoriches Мuseum)

Експозиція метеоритів в приміщенні природничо-історичного Музею в Австрії (Naturhistoriches Мuseum)

Цей метеорит з’явився вогняною кулею над містом Липтовський Мікулаш, пролетів в східному напрямку над містами Шаріш, Земплін, Пряшів (Словаччина) і подолавши відстань більше 200 км розірвався біля с. Княгиня на висоті 40 км. на тисячу шматків, з яких дрібні шматки склали зовнішню частину метеорита, а два його великі утворення – внутрішнє ядро. Загалом впало до 1200 каменів. Найбільший уламок був знайдений за 8 км. від села Княгиня на схилі гори Стінка (1078 м.), на поляні „Чорна млака” (700-800 м. над рівнем моря) селянином Василем Крив’яником.

«В. Крив’яник розкопав грунт на цьому місці глибше 2 метрів, виявив великий уламок метеорита, вагою 279 кг 766 г. При падінні він розколовся на два шматки вагою: 141 кг 833 г та 137 кг 933 г. В свою чергу, від останнього відколовся ще один, менший, вагою 2 кг 350 г». Про знахідку довідався лісничий з Великого Березного Антон Покорний, котрий, за його словами, за «пару волів, яких сам для себе вибрав» Василь Крив’яник, купив і перепродав придбаний метеорит Імператорському музею у Відні. Саме цей кусок до сьогодні зберігається і є гордістю Віденського природничо – історичного музею.

Закарпатський метеорит "Княгиня" в приміщенні Музею природознавства в Австрії (Вена)

Закарпатський метеорит “Княгиня” в приміщенні природничо-історичного Музею в Австрії (Відень)

Падіння метеориту «Княгиня» (9.06.1866). Малюнок: Wilhelm Ritter von Haidinger

Падіння метеориту «Княгиня» в Карпатах (9.06.1866). Малюнок: Wilhelm Ritter von Haidinger

Жюль Верн – «У гонитві за метеором»

В даний час місце падіння метеорита згадується в туристичних довідниках, а територіально воно входить до складу Ужанського національного природного парку. У 2007 році історичне місце падіння метеорита входило навіть до числа претендентів на “Сім чудес Закарпаття”. І саме тут, на місці падіння найбільшого в Європі метеорита «Княгиня», побував в 1892 році знаменитий французький письменник Жюль Верн.

Але “Княгиня” увійшов в історію не тільки як найбільший метеорит в Європі (хоча безумовно саме габарити зробили його знаменитим)! У грудні 2009 року тележурналіст Віктор Тар у старих архівних документах знаходить цікаві дані про закарпатський метеорит.

Книга Отто Гана "Die Meteorite (chondrite) und ihre Organismen", 1880

Книга Отто Гана “Die Meteorite (chondrite) und ihre Organismen”

Виявляється, в 1881 році в журналі «Science» (Наука) було опубліковано матеріал під назвою: “Дарвін і відкриття доктора Гана викопних організмів в метеоритах”. У цьому матеріалі – листування між Чарльзом Дарвіном і Отто Ганом (німецький геолог Otto Hahn, не плутати з фізиком Отто Ганом), який стверджував що в метеориті “Княгиня” в 1880 році, після його докладного вивчення, він знайшов частинки позаземних коралів, паразитів і рослин (ці дані наведені Отто Ганом у книзі “Die Meteorite (chondrite) und ihre Organismen”, 1880). Ці докази Ган передав відомому зоологу Вейнлендеру, який підтвердив це відкриття. А після цього і сам Чарльз Дарвін, який вивчив знімки Гана, написав йому: «Здається важко буде сумніватися, що на ваших фотографіях дійсно є зображення живих істот і якщо вам вдасться переконати деяких вчених, то ви напевно зробили одне з найбільших відкриттів за всю історію людства!»

Вічний слід в історїї метеоритики

Метеорит “Княгиня” впав через 2 роки після знаменитого метеорита Оргейл (Франція, 1864), в якому в 1868 р. французький хімік П. Барлело виявив вуглеводи, що нагадують за структурою бджолиний віск, а також домішки, схожі на одноклітинні водорості, які існували на Землі близько 600 млн. років тому. Подібні сліди знаходили в багатьох метеоритах – найбільш відомі з них, зіграли ключову роль у становленні теорії панспермії – «Але» (1806), «Оргейл» (1864), “Мерчісонський» (1969), «Мюрейський» (1950), «Аллан-Хіллз» (1984), і, власне, як нам тепер стало відомо, закарпатський «Княгиня» (1866). Відносно ж достовірності отриманих результатів досліджень Отто Гана, як втім і наступних “відкриттів”, то повторні і ретельні аналізи метеоритів на вміст у них мікроорганізмів давали негативні результати. Але знахідки подібного роду стимулювали прагнення людини відповісти на питання про походження життя на Землі і сприяли утвердженню панспермії – гіпотезу космічного посіву життя на Землі, ідея якої була висловлена ще в V ст. до н.е. грецьким філософом Анаксагором (500-428 до н.е.) – життя виникло з насіння, що існує “завжди і скрізь”.

Незважаючи на спростовані з часом факти, що свідчать на користь панспермії, теорія продовжує жити і в наш час. Вона час від часу оновлюється і видозмінюється. Відповідно до одного з новітніх варіантів – “спрямованої панспермії”, життя на Землю було занесено мешканцями інших планет, які здійснювали міжпланетні і міжзоряні перельоти…

Продам метеорит…

Метеорит “Княгиня” наробив свого часу багато галасу. І по сьогоднішній день на місці падіння метеорита в селі Княгиня Великоберезнянського району можна зустріти шукачів каменів з космосу. Півтонни каменів осіло в музеях різних країн світу, але виявляється не все? На одному з інтернет-аукціонів житель міста Берегово пропонує 164-грамовий шматок метеорита “Княгиня” за якихось 4500 $!

Експозиція метеоритів в Природничо-історичному музеї у Відні (Австрія)

Метеорит “Княгиня” (293,4 кг) в приміщенні природничо-історичного Музею в Австрії (Відень)

Уламок метеориту “Княгиня” вагою 3,2 кг, який був знайдений селянином Василем Кривяником із Закарпаття в 1866 році

Найбільший уламок карпатського метеориту “Княгиня”, який зберігається і є гордістю Віденського природничо–історичного музею

ХХI століття. Закарпаття. «Метеорити – носії життя або смерті?»

Саме під такою назвою світ побачив новий документальний фільм з наукової серії ТРК «М-Студіо» (м. Мукачево). Автор – Віктор Тар, оператори – Сімчина І., Ярохович Ю. Рік випуску: 2010, тривалість: 0:41:27. Наукові фільми на Закарпатському телебаченні – рідкість, не кажучи про фільми, про непізнані грані наукового пошуку. Тому з цікавістю було задано декілька питань автору і ведучому циклу Віктору Тару:

– Якщо коротко, про що черговий фільм?
– У фільмі ми розповідаємо про два примітні метеорити, які впали на території Закарпатської області. Один з них до цих пір не знайдений. Це так званий “Карпатський болід”, що звалився в 2001 році поблизу села Тур’я-Ремети (Перечинський район). Його не знайдено, однак сфотографовано словацькими астрономічними обсерваторіями, що підтверджують факт його падіння (фото показано у фільмі). Другий метеорит не менш загадковий і легендарний: мова про найбільший в Європі метеоритний дощ, який отримав назву “княгинський” (впало більше 1200 каменів), який випав на території Ужанського національного парку поблизу села Княгиня (Великоберезнянський район) в далекому 1866 році (тоді село входило до складу Австро-Угорщини).

– Мається на увазі той легендарний метеорит, який входив до числа доказів теорії панспермії? У ньому нібито знайшли частинки позаземних коралів, паразитів і рослин…
– Так, це як раз про “княгинський метеорит”. У фільмі ми розповідаємо про те, як селяни пережили цю подію, до чого призвело падіння найбільшого метеорита, і як змінилося життя людей, що проживали поруч з цим місцем. Варто також зауважити, що закарпатський метеорит вніс свій внесок у так звану гіпотезу панспермії – ідею зародження життя на Землі, згідно з якою космічні тіла, метеорити, можуть переносити життя (життєздатні бактерії) з одних планет на інші. Це маловідомий факт і ми вперше озвучили його в телеефірі, надавши докази.

– Хто і як знімалися у фільмі? Розкажіть про процес…
– Знімальна група ТРК “М-студіо” разом з астрономами виїхала на обидва місця падіння метеоритів, щоб зібрати про них якомога більше інформації! Ми також зібрали і показали унікальні фотографії, малюнки з місця падінь і записи очевидців.
У фільмі пояснюємо, чому метеорити являють собою цінність і чому “чорні метеоритники” так старанно намагаються знайти болід, що впав у Карпатах. Розглядаються також деякі версії щодо того, чому даний метеорит досі не знайдено. Одна з версій свідчить, що “Карпатський болід” – гігантська крижана брила (кріометеоріт), який з часом розтанув, а тому не залишив слідів! У кадрі ми показали закарпатських астрономів, дослідників метеоритики, геологів, свідків, кліматологів, працівників Ужанського нацпарку, астрофізиків і т.д. Актори спробували передати переживання безпосередніх очевидців найбільших і відомих метеоритів Закарпаття.

– Представляючи сьогодні фільм інтернет-громадськості, що можете додати?
– В інтернет-версії фільму ми вирізали деякі фрагменти (скоротили ефір), а саме – те, що менше стосується Закарпаття. Також хочу підкреслити, що це наша перша спроба на закарпатському телебаченні зробити науковий фільм подібного роду і тематики.

____________________________________________________________________________________________
Автор: © Ігор Меліка, 2010

Джерела інформації: 1. Закарпатський уфологічний клуб «УФОДОС» (науково-дослідна діяльність в області уфології та аномальних явищ в Україні). 2. Матеріали та світлини: Library of Meteoritics and Planetary Sciences, Meteorite Collector ©, Вікіпедія (WikipediA). 3. Відеоматеріали ТРК «М-Студіо (м. Мукачево). 4. Сайт лабораторії AstroScope. 5. Матаріали з сайту Великоберезнянської РДА.

  • Щодо ТРК “М-Студіо”, яка зняла цей фільм, можу додати: в творчому колективі студії справді є талановиті люди. І документальний фільм є тільки доказом цього.
    P.S. Близько двох років я працював на «М-Студіо» звукорежисером (07.04.1994 – 06.12.1995). Правда в той час ТРК мала назву «МП Продюсер» 😉

  • А ще ж вроді на Рахівщині якийсь метеорит падав… Колись цікавила ця тема 🙂 Дякую за пост!

  • brum-brum: так, є і така інформація!

    Метеорит “Боркут” впав 13 жовтня 1852 року о 15.00. Синоніми:(Borcut);(Marmoros). Місце падіння – с. Кваси Рахівського району: N 48 09.000 E 24 017.000. Вага – 7 кг, тип – L5. Головна маса зберігається в Тюбінгенському університеті (Німеччина). Знайдено: Jozsef Poschl, лісником села Кваси, у 1852 г. http://hu.wikipedia.org/wiki/Bork%C3%BAti_meteorit

  • Чим довше живеш, тим більше починає хвилювати ця тема – хто ми і яке місце займаємо в цьому всесвіті, і чи є ще хтось в ньому окрім нас…

  • Любомир Тригубишин:

    З величезним задоволенням прочитав статтю і проглянув фільм. Мені, як астроному-любителю і вчителю астрономії, було цікаво дізнатися про маловідомі факти падіння “космічних прибульців”. І якщо про метеорит 2001 року чув, то про княгинський феномен чую вперше.
    Було приємно побачити у фільмі знайомі місця території Станції космічних досліджень в Ужгороді, яку я разом із групою вчителів фізики Тернопільського району відвідав у травні 2010 р.
    Дякую за цікаву пізнавальну інформацію і з користю проведений час.

  • Igor Melika:

    5 березня 2011-го року – “Космологічний журнал” (Journal of Cosmology), у вільному онлайн доступі, опублікував статтю про знаходження скам’янілих відбитків позаземних синьо-зелених водоростей у метеориті, що впав на Землю у 1865-му році… http://www.naturalist.if.ua/?p=4251

  • Igor Melika:

    5 березня 2011-го року – “Космологічний журнал” (Journal of Cosmology), у вільному онлайн доступі, опублікував статтю про знаходження скам’янілих відбитків позаземних синьо-зелених водоростей у метеориті, що впав на Землю у 1865-му році…
    http://www.naturalist.if.ua/?p=4251

  • У доповнення про скам’янілі позаземні бактерії стаття про марсіанський метеорит ALH 84001 – http://www.naturalist.if.ua/?p=312. А ще ось стаття про метеоритний, точніше астероїдний дощ, і найбільші метеоритні кратери України: http://www.naturalist.if.ua/?p=1190

  • Ви не лише гарно фотографуєте, а й гарно пишете!
    Дуже цікаво читати історію рідної країни.

  • 11.05.2013 мені пощастило побувати у Віденському музеї і побачити на власні очі карпатський метеорит. Роздивляючись «небесну» знахідку мене переповнювали амбівалентні відчуття: з одного боку було приємно усвідомлювати, що «посланник з космосу» приземлився саме в Карпатах, а з іншого – було щемно бачити, що карпатський метеорит нині знаходиться більше ніж за 600 км від свого фактичного місця падіння…

  • ІГОР:

    Доброго дня, чи Вас інтересують уламки метеорита які впали і пошкодили кришу будинку в червні місяці 2014 року у одному із сіл Львівської області?

  • На місці падіння метеориту відкрили туристичний шлях “Метеорити Закарпаття“:

Залишити коментар