Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

А Вам відомо, що в Карпатах можна знайти діаманти? Мрія знайти будь-який цінний скарб приходила, певне, до кожного. І хоч шукають його тисячі, реалізують свій задум одиниці. В Українських Карпатах існує чимало місць, які представляють інтерес для шукачів скарбів. Проте в деяких місцях, самоцвіти лежать буквально під ногами. Тож подорожуючи Карпатами споглядати варто не тільки гірські краєвиди – годиться й уважно дивитися під ноги: просто неба на дорозі можуть трапитися… діаманти! Це так звані мармароські кристалики кварцу – мармароські “діаманти”. Такого гірського кришталю на стежках Східних Карпат можна знайти чимало.

Гірський кришталь (рос. горный хрусталь, англ. rock crystal – мінерал класу силікатів, прозора безбарвна відміна кварцу. Зустрічається в пустотах, в гідротермальних та альпійського типу жилах у вигляді поодиноких кристалів, іноді друз. В давнину гірський кришталь приймали за скам’янілий лід, так як знаходили його високо в горах, де лежать вічні сніги, та й сама “холодність” каменя служила тому. У природі кварц зустрічається у вигляді добре сформованих кристалів різного кольору (мармароський «діамант»), друз (гірський кришталь, аметист). До приховано кристалічних різновидів відносяться халцедон, яшма, до аморфних – опал.

Однак найбільшою популярністю користуються так звані мармароські “діаманти”. У літературі вони вперше згадуються в 1791 році І. Фігтелем. Вони поширені в тріщинах зон дроблення пісковиків і аргілітів в околицях сіл Великий Бичків, Вербяж, Латурка, Кобилецька Поляна і Косівська Поляна, а також поблизу сіл Воловець, Нижні Ворота, Майдан, Міжгіря, Підполоззя та інших районах. Деякі фахівці стверджують, що мармароські «діаманти» не представляють великої цінності. Однак в старих книжках з географії виданих в 20-тих роках минулого століття говориться, що кристали кварцу представляли немалий інтерес для ювелірів того часу. Гірський кришталь зустрічається в природі у вигляді добре оформлених і витончених кристалів із дзеркально гладкими і блискучими гранями. Ці кристали являють собою комбінацію шестигранної призми із загостреною пірамідальною вершиною. Можна нескінченно милуватися природними композиціями зі зростків кристалів, званих друзами. Тільки природі-чарівниці під силу створення таких досконалих форм і пропорцій.

Гірський кришталь розміром 9 мм (Marmarosh diamonds). Місце знахідки: с. Ізки (Міжгірський р-н)

Кристали мармароських “діамантів”. Місце знахідки: Полонина Боржава, східні відроги г. Магура-Жиде

Мармароські «діаманти» разом з кальцитом заповнюють пустоти і тріщинки в породі. Одиночні кристалики кварцу в пустотах кальцитових жилок кріпляться до породи гранями призми, в той час як пірамідальні головки – вершини на обох кінцях – залишаються вільними для зростання. При вивітрюванні корінних порід «діаманти», будучи досить стійкими завдяки високій твердості, вимиваються водними потоками і потрапляють в піщані відкладення річок і струмків, де з часом накопичуються і утворюють кришталеві розсипи (наприклад, в руслі р. Латориці та в долині гірської річки Стрий в Східних Карпатах).

У різновікових породах Складчастих Карпат поширені карбонатні жили, в яких і містяться мармароські «діаманти». Корінні прояви кришталю виявлено у крейдових і палеогенових верствах сірих масивних пісковиків, парагенетично вони тісно пов’язані з кальцитом, часто з органічною речовиною. Приміром у селі Кваси мармароські «діаманти» виявлено в зоні впливу Рахівсько-Тисенського поперечного розлому в карбонатних жилах серед пісковиках флішу. Карбонатні жили і прожилки потужністю до 10–12 см перерізають флішові відклади. Вони представлені такими мінералами, як родохрозит, кальцит, кварц, цеоліти, арагоніт, доломіт.

Кварц типу мармароських «діамантів» (Marmarosh diamonds) трапляється тут у вигляді ізольованих кристалів, зрідка – їхніх зростків. Вони розміщені переважно на вершинах ромбоедричних або скаленоедричних кристалів кальциту, а також у тріщинах порід серед глинистих продуктів. Розмір кристалів коливається в широких межах. Характерні дуже дрібні індивіди – від 1 до 10 мм за головною кристалографічною віссю. Дуже рідкісні кристали розміром 1,0–1,5 см і більше. У мармароських «діамантах» (Marmarosh diamonds) виявлено вуглеводневі включення, наявність яких у комплексі з органічною речовиною дає змогу стверджувати, що вивчення мінералогії та геохімії жильних мінералів та органічної речовини важливе для детальніших геологічних досліджень з метою прогнозування перспективних ділянок розшуків скупчень нафти і газу.

Синім кольором окреслено місцевість, через яку проходить геомаршрут “Мармароські діаманти”

Синім кольором позначено місцевість з найбільш ймовірними покладами кристаликів кварцу

Гірський кришталь, або мармароські «діаманти», знаходив в селі Нижні Ворота, що на Воловеччині і місцевий геолог Михайло Кортина. Воно й не дивно, адже кварц є одним із найбільш поширених мінералів у земній корі. У гірських породах, сланцях або пісковиках численні тріщини заповнюються кальцитами. Дрібні прозорі кристалики кварцу кристалізуються по тріщинах, мають велику відбивну здатність, тож не помітити їх за вдалої погоди важко. Найбільш цікавим є Рахівський район, адже тут зосереджені найстаріші породи, вік яких – понад три мільярди років. І відповідно до цієї класифікації і слід шукати мінерали, бо вони, як правило, не трапляються будь-де, а пов’язані з якимись розломами у земній корі, розділами, контактами порід.

Пошук гірського кришталю вимагає похмурої погоди – у дощ камінців не побачити, а сонце засліплює. Грунт має бути сухим, тоді “діаманти” виблискують, мов скло. Крім того, родовища з мінералами розміщені в гірських місцевостях переривчасто. Щоб знати, де й що шукати, варто опрацьовувати геологічну карту і запитувати в місцевих геологів, контактувати з експедиціями. Мармароські «діаманти» можна також знайти в селі Кобилецька Поляна, між горами Кичера 976 м і Цунгу 1020 м, а ще біля витоків річки Мала Шопурка. Дрібні кристалики гірського кришталю туристи часто знаходять на Міжгірщині між селами Ізки і Буковець, а саме в районі гори Кичерка (776 м) – північно-східні схили гори Магура-Жиде (підніжжя хребта Полонина Боржава).

Гірський кришталь можна знайти на вершині гори Кичерка (776 м) біля підніжжя Полонини Боржава

Мармароські “діаманти” часто трапляються прямо на дорозі (на фото східні відроги гори Магура-Жиде)

Дрібні прозорі кристалики кварцу призматично-ромбоедричного габітусу з великою відбивною здатністю, були знайдені в тріщинах порід у західній околиці селі Нижні Ворота під автомобільним мостом через р. Латорицю. Тут на поверхню виходить флішова товща, складена перешаруванням аргілітів і пісковиків, що зім’яті в дрібні складки. Породи розбиті численними тріщинами, які переважно заповнені кальцитом, відтак в порожнинах на стінках тріщин можна спостерігати сяючі «діаманти» (Marmarosh diamonds). Більшість популярних каменів оточені чутками, легендами і прикметами. Звичайно ж, гірський кришталь – камінь з тисячолітньою історією не є винятком. Ці кристалики, які схожі на застиглі шматочки льоду, завжди були оточені загадковою магією. Не дарма ж у багатьох казках чаклуни здійснювали магічні рухи руками над кришталевою кулею, наводячи чари і заглядаючи в майбутнє. У сучасному світі атрибутика з гірського кришталю також знаходить прихильників всього таємничого і загадкового.

Гірський кришталь не тільки чистий і прозорий, як джерельна вода, а й холодний на дотик. Однак якщо взяти в руку кришталь і шматок скла, то відразу можна визначити, де камінь. Кришталь залишається холодним, а скло проводить тепло і відразу ж нагрівається. На відміну від скла кварц вільно пропускає ультрафіолетові промені, про антисептичну дію яких загальновідомо. В давнину тибетці, пропускаючи сонячний промінь крізь кришталеві кулі, опромінювали рани воїнів. Кришталеві вироби прикрашали різьбленням та інкрустували золотом. Згодом люди навчилися гранувати кришталь і використовувати його в якості вставок в персні, браслети і кулони. В середньовіччі, гірський кришталь вправляли навіть у вінці монархів.

Мармароський масив (Munții Maramureșului ) – гірський масив у Східних Карпатах, орографічною віссю якого проходить українсько-румунський кордон

Відтак на закарпатській Рахівщині, мають наміри розвивати геотуризм та запровадити так звані геомаршрути. На сьогодні геотуризм попри свою новизну користується в світі все більшою популярністю. Це специфічний вид надрокористування, при якому ресурси залишаються недоторканими – використовуються тільки їхні естетичні, пізнавальні (навчальні), наукові і культурні якості, як складова національного, культурного та історичного надбання. Один із перспективних геомаршрутів «Мармароські діаманти» (Marmarosh diamonds) проходиме з Рахова до села Кобилецька Поляна, в околицях якого розповсюджені прояви гірського кришталю, який своєю досконалою огранкою і грою барв нагадує природні алмази. На протязі цього маршруту туристам буде надано можливість ознайомитися з давніми і сучасними гірничими виробками, якими, в різний час, відкривалися поліметалеві поклади, а також зібрати невелику колекцію порід і руд. Родзинкою маршруту стануть поклади родоніту, адже цей самоцвіт в світі зустрічається дуже рідко.

Заховані далеко в горах самоцвіти, як і раніше, чекають на своїх шукачів. Тож подорожуючи Карпатами і милуючись дивовижною природою, не завадить уважно дивитися під ноги – а ну ж як там діаманти!? Та якщо ж з першого разу Вам не пощастило знайти самоцвіти, не переймайтеся, принаймні в горах цікаво проведете час. Адже Карпати – це джерело натхнення, сили і енергії. І в цьому разі знайдене стає набагато ціннішим за будь-які матеріальні скарби.
____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка, 2014 (фото автора)

Джерела інформації: 1. «Мармароський масив – як об’єкт геотуризму» – Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України (Автори: Роман Бондар, Тарас Гайдук, Михайло Яремович, Олена Шевчук, Вікторія Столпник, Роман Мартинів) 2. «Особливості мінерального складу гідротермальних жил у пісковиках з околиць с. Кваси» – автори: Д. Головченко, І. Попівняк 3. «Закарпатський геолог Михайло Кортина зібрав мінерали з усього світу» – автор Надія Вишневська 4. Юлія Кафтанова «Самоцвіти і дорогоцінні камені України»

  • Viktor Kanaylo:

    Малими любили збирати ці “ґраґоміди”

  • Дуб Юрій:

    Під ноги потрібно дивитися, особливо після грози, коли вода грязь змиє. На сонечку вони блищать покруче алмазів.

  • Ольга Залецька:

    Мені тато не раз про них розказував, але бачити їх ще не доводилось. Аж дотепер :) Дуже гарна стаття і фотографії

  • Олександр Бедь:

    Я знаходжу постійно ці кристали але незнаю чи мають вони якусь цінність?

Залишити коментар

*