Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Основним економічним ресурсом та однією з головних туристичних атракцій регіону є ліс. Тому не дивно, що будь-які процеси та проблеми, пов’язані з цим народним багатством, турбують населення краю. Так, останніми роками про проблему всихання ялинових, або смерекових лісів в Українських Карпатах дедалі частіше говорять не лише лісівники, природоохоронці, науковці, але й мешканці гірських районів, зокрема Рахівщини, що на Закарпатті. Тож, спробуємо розібратись в цьому непростому питанні.

Причини хвороби

Основною причиною всихання наших лісів є жук, що має назву короїд-друкар. Його самки відкладають личинки під кору смереки, які тут живляться і розвиваються, що призводить до загибелі дерева. Внаслідок такої “діяльності”, після відпадання кори, на деревині помітно сліди, які називаються маточні ходи. Ці ходи створюють характерний малюнок, за що короїд-друкар і отримав свою назву. Самки заселяють, як правило, ослаблені старі дерева або дерева, кора яких не захищена від потрапляння прямого сонячного проміння. Осередками, звідки починається розселення короїда-друкаря можуть бути сусідні заражені деревостани, невчасно розроблені вітровали і буреломи, необкоровані пні і залишкова деревина на лісосіках, тощо.

Однак, короїди є лише “кінцевим етапом захворювання”. Як правило, їх нашестю передує зараження лісових масивів смереки дереворуйнівнимии грибами, найбільш небезпечним з яких є – коренева губка. В організм хвойних дерев спори гриба (тобто, його “насіння”) потрапляють з ґрунту або через пошкодження кори дерев і кореневих лап. Дерева можуть бути пошкоджені як природними чинниками (дикі тварини, вітровали, буреломи), так і антропогенними (недотримання технології під час проведення вибіркових рубок, трелювання деревини, планування і будівництва волоків, тощо). Коренева губка спричинює появу в нижній частині стовбурів дерев гнилі бурого кольору, яку добре видно у центральній частині пня після проведення вирубки заражених дерев. У зв’язку з тим, що плодові тіла кореневої губки з’являються лише після смерті дерева, виявити ураження смереки цим грибом на ранніх етапах практично неможливо. Слід додати, що більшість хворих смеречників це похідні насадження, що були створені на місці зрубаних в першій половині ХХ ст. мішаних буково-ялицево-ялинових лісів. Однак, невеликі куртини всихання відмічені і в приполонинних лісах природного походження на висотах 1400-1600 м.н.р.м.

Циклічність природних явищ

Проблема всихання смеречників в Закарпатському краї не нова. Згідно літературних даних, масове всихання відбувається періодично під дією різних факторів. Як стверджують науковці, у 1868-69 рр. катастрофічні вітровали знищили біля 13 тис. га лісів у верхній частині течії річок Чорна і Біла Тиса, Прут. Наслідком цього стало масове всихання більшості смерекових лісів на території Українських Карпат, яке зачепило поширене навіть гірські приполонинні деревостани. Поступово лісові відновилися шляхом природного поновлення і вже на початку ХХ ст. гуцули та відвідувачі краю знову змогли милуватися мальовничими краєвидами карпатських лісів.

У післявоєнний період, в 1948-1957 роках для відновлення порушеної економіки в Карпатах рубали величезну кількість деревини, наслідком чого стали масові вітровали та катастрофічний спалах чисельності короїда, від якого постраждали на значних площах здорові ялинові насадження. Періодичні всихання смеречників відмічались і в 60-х роках ХХ ст. Після цього всихання ялинових лісів на території Українських Карпат на досить тривалий час перестало бути проблемою. Про це знову почали говорити лише на початку ХХІ ст., коли у всьому світі почали проявлятись наслідки кліматичних змін. Отже, можна говорити, про певну циклічність появи масових всихань в Карпатських ялинниках. Поява шкідників і хвороб лісу на величезних площах зажди є наслідком природних катаклізмів або людської діяльності.

Ситуація в заповіднику

На території постійного користування Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) ялинові ліси займають площу біля 12 тис. га. 70% з них – ліси природного походження, а 30% – лісові культури різних груп віку. Майже всі деревостани з домінуванням смереки, що зростають на території КБЗ зосереджені в межах Рахівського району. Травень-червень 2008 року характеризувався дуже засушливою погодою, що призвело до різкого зростання в кінці літа чисельності короїда-друкаря і заселення ним ослаблених хворобами і засухою дерев ялини. Внаслідок в 2009 році було обліковано велику кількість осередків всихання деревостанів, загальною площею 218 га.

В подальші роки прохолодний початок літа сприяв зменшенню темпів всихання смеречників. На даний час, в хвойних деревостанах КБЗ, обліковано 316 ділянок всихаючих деревостанів загальною площею біля 560 га. Площа одного осередку коливається від 0,05 до 28 га, в середньому складає 2,8 га. Осередки всихання ялинників на території заповідника мають різну інтенсивність, кількість мертвих дерев в їх межах коливається від 25 до 90%. В усіх хворих деревостанах, є життєздатне природне поновлення в кількості, достатній для відновлення лісу без створення лісових культур.

Для боротьби з цим природним лихом вже восени 2008 року в заповіднику була розроблена і затверджена Програма робіт з локалізації осередків та регуляції чисельності короїда-друкаря та налагоджено постійне спостереження за розвитком осередків всихання у всіх лісових масивах КБЗ. В деревостанах, що розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, в тих місцях де є автомобільні дороги були проведені санітарно-оздоровчі заходи: вибіркові та суцільні санітарні рубки. Крім, того для недопущення поширення короїда-друкаря щорічно викладається значна кількість ловильних дерев та феромонних пасток. У штучних ялинниках створена серія постійних дослідних стаціонарів з переформування їх у змішані структуровані і наближені до корінних деревостани.
____________________________________________________________________________________________

Автори публікації: Вікторія Губко і Мирослав Кабаль (Карпатський біосферний заповідник)

  • Viktor Krysko:

    Головним ворогом карпатського лісу є діяльність людини – неконтрольована вирубка лісів. Із усим іншим природа впорається!

  • Ігоре, як завжди, з величезною цікавістю прочитав матеріал. Дякую!

  • юра:

    Я повністю підтримую Віктора. головним ворогом наших лісів є “свої-схвачені”….лісники….і великий попит на бані і дачі із бруса….Воловецький р-н приклад!!!! бічі із міжіря на свої пелорами везут ліс із волівця… .зникают цілі гектари здорового лісу під прикриттям зарази…..всьо гарять на ліво. новий ліс, не садить ніхто. вода у криницях пропала , земля сунеся на обістя. див. підйом на Плай із Волівця повний бузпредел і жах .

Залишити коментар

*