Пошук за тегами
Фото-тест
Знавець Карпат
Метеопрогноз
Погода в Карпатах

Еде Еґан з Бороштянки
Наприкінці XIX століття видатний угорський економіст Еде Еґан розробив цілу стратегію розвитку бідного малоземельного регіону за допомоги ефективного хазяйнування в сільському господарстві. І його ідеї і нині на часі. Це – ніщо інше, як рецепт, як зробити карпатян заможними на своїй землі. Еґан вважав високогірне скотарство, зокрема, усе різноманіття молочного виробництва, – найвищим мистецтвом сільського господарства.

Те, що не всі його задуми прижилися, змусило Еґана сказати: цей край – це Східна Швейцарія, що не відбулася. Працелюбні люди і гірські краєвиди – ось що спільне між Закарпаттям і Швейцарією нині. А ще, як виявилося, сир…

Дізнавшись про традиції карпатського сироваріння, пані Магдольна Товарі (засновник Fondue Original, Будапешт), приїхала на Закарпаття з ініціативою налагодити тут “виробництво” фондю, а за разом – і розвивати туризм. Угорська гостя вже відшукала підходящий для цього проекту сир. «Селиська сироварня» сьогодні – єдиний виробник твердого сиру в краї, і – головний партнер ініціативної угорки в перспективі.

Фондю
«Це – справа для туризму. Адже ми їдемо до Швейцарії, Франції та Італії кататися на лижах, а під час відпочинку на схилах неодмінно куштуємо й фондю. Я вважаю, що так має бути і тут, і що увесь світ приїде у ваше чарівне Закарпаття – відпочити, подивитися на його красу, ну а межи тим – і поїсти фондю, із місцевого сиру», – розповідає жінка, котра привезла ідею сирної страви зі Швейцарії спершу до себе в Угорщину, а відтак зайнялася ідеєю її просування у Карпатському регіоні.

Уже триває співпраця з двома сироварнями Румунії і ось – засновник «Селиської сироварні» Петро Пригара нарізає велике кружало легендарного витриманого сиру «Нарцис», аби продемонструвати: карпатський сир – чудовий. «Так, ми говоримо: наш сир виготовлено за швейцарською технологією. Це – бренд і, так, я вчився варити сир у Швейцарії. Але історія сироваріння в Карпатах, наші традиції, дозволяє нам пишатися тим, що виготовляємо саме карпатський сир». Зараз завдяки тому, що здають молоко на сироварню, мають зарібок мешканці не тільки Нижнього Селища, й ще кількох сіл Хустщини.

Під гарячий сирний аромат гостям представили й унікальну книжку – працю Еде Еґана «Економічні можливості наших Карпат», перевидану за джерелом 1890-го року*

Тим часом пані Магдольна не поспішає розкривати усіх фондю-тонкощів, розповідає: страва складається із спеціальним чином приготованого сиру, білого вина, дещиці крохмалю і… Натякає: мріє, що незабаром багато хто дізнається цей рецепт, головна складова якого – сир, виготовлений у Карпатах, а головне – знатимуть смак… Сама ж страва – вельми символічна: за спільною круглою чашею вона об’єднує різних людей і, дружньо куштуючи фондю, вони так само злагоджено можуть і домовитися про спільну працю для розвитку регіону. Тож незабаром у краї має відкритися новий туристичний шлях – Сирний.

____________________________________________________________________________________________

* Еґан Еде – керівник відділу тваринництва Міністерства землеробства Угорського Королівства (1890 р.). «Як торговець великою рогатою худобою, він ходив по місцевостях та спілкуючись з народом, з потрясінням бачив страшну бідноту і неописане страждання та безмежну злобу, а точніше жорстокість, яку спричинили єврейські гроші, товари та лихварство корчмарів».

Сировар із с. Кваси

Петро Неймет – сировар із с.Кваси (Tiszaborkut) Рахівського р-ну із сиром ементальського типу власного виробництва (1941 р.)

«Для урівноваження всього цього, окремо з Тироля було привезено інтальське стадо (1600 голів племінної худоби) в інтересах процвітання скотарства, а також взято в оренду значну частину пасовиськ з сусідніх великих землеволодінь, в інтересах рутенських селян. Наприклад: із маєтку графа Шенборна на 25 років було взято в оренду 1262 гольди землі, яку було розділено між 4303 землеробами в 41 населеному пункті, спочатку лише на пробний термін, а пізніше на 11 років».

У своєму докладі на засіданні комісії з національної економіки Угорської Академії наук (08.03.1890 р.), Еде Еґан намагався вказати на ті скарби, які ще залишаються прихованими від нас – величезний економічний потенціал сільського господарства в гірській місцевості Карпат.

Всіх, хто ласкаво погодився вислухати мене зазначають, що перед нами відкривається унікальна можливість збагатити нашу економіку новими продуктивними землями шляхом цільової підтримки сільського господарства у полонинських районах країни».

Ніколи не забувайте, що ця країна стане дійсно великою, могутньою та непереможною тільки в тому випадку, якщо буде мати жваве життя не лише в центрі, але якщо і в найвіддаленіших прикордонних регіонах також відкриємо шлях до послідовного прогресу!

(Еде Еґан, «Економічні можливості наших Карпат» – повідомлення в інтересах розвитку полонинських господарств Угорщини, 1890 р.)

____________________________________________________________________________________________

Виробництво молока Швейцарія – Австро-Угорщина:

1890 рік

В Бернському кантоні Швейцарії

В половині Мармарошського комітату

Площа с/г використання 244 205 га 255 330 га
Кількість дійних корів 142 388 шт. 17 533 та 32 600 овець
На 100 гектарів (з площі с/г призначення) 58 шт. корів 7 гол. корів та 13 овець
Одна сироварня припадає в середньому на 222 шт. корів на 12 000 гол. корів (на всій Мармарошчині всього 3 сироварні)
Кількість молока, яка поступила протягом року в 639 сироварень Бернського кантону 143 мільйони літрів

Кількість молока, що виробляється протягом року в половині Мармарошського комітату

6,5 мільйонів літрів
З прибутку від сиру Бернського кантону припадає на 1 голд площі с/г використання 19 форинтів

З вартості всього молока, яке виробляється в половині Мармарошського комітату припадає на 1 голд площі с/г використання

0 форинтів 43 крайцарів

Експорт сиру Швейцарії у 1840-у році становив 5 000 центнерів:

Рік

Центнерів

Вартість (млн. франків)

1851

50 000

4,3

1864

90 000

12,6

1874

200 000

34,1

1884

250 000

37,4

1887

278 000

40,6

Річний прибуток від пасовищ та полонин Швейцарії: 139 мільйонів франків

____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2010

  • Tóvári Magdolna:

    Kedves Ismeretlen!
    Szeretnék Önnel beszélni a sajtfondükről, ebben a hónapban.
    Kb.a jövőhét végén fogok érkezni Kárpátaljára.
    Üdv.Magda

  • Tóvári Magdolna: Kedves Magda, örömmel talákozok önnel hogy válaszolhassak minden kérdésére, az én elérhetöségem: http://igormelika.com.ua/en/contact

  • Tóvári Magdolna:

    Jó estét kívánok kedves Igor!
    Nagyon sajnálom, de csak most találtam meg ismét ezt a honlapot, és nagy örömmel olvastam, hogy válaszolt az üzenetemre. Szeretném, ha a fenti e-mail címre elküldené az ön címét. Szeptember 20-án utazok Kárpátaljára és akkor jó lenne Önnel beszélni. Üdv.Magda

Залишити коментар