Igor Melika

Наприкінці XIX століття видатний угорський економіст Еде Еґан розробив цілу стратегію розвитку бідного малоземельного регіону за допомоги ефективного хазяйнування в сільському господарстві. І його ідеї і нині на часі. Це – ніщо інше, як рецепт, як зробити карпатян заможними на своїй землі. Еґан вважав високогірне скотарство, зокрема, усе різноманіття молочного виробництва, – найвищим мистецтвом сільського господарства.

Те, що не всі його задуми прижилися, змусило Еґана сказати: цей край – це Східна Швейцарія, що не відбулася. Працелюбні люди і гірські краєвиди – ось що спільне між Закарпаттям і Швейцарією нині. А ще, як виявилося, сир…

Дізнавшись про традиції карпатського сироваріння, пані Магдольна Товарі (засновник Fondue Original, Будапешт), приїхала на Закарпаття з ініціативою налагодити тут “виробництво” фондю, а за разом – і розвивати туризм. Угорська гостя вже відшукала підходящий для цього проекту сир. «Селиська сироварня» сьогодні – єдиний виробник твердого сиру в краї, і – головний партнер ініціативної угорки в перспективі.

«Це – справа для туризму. Адже ми їдемо до Швейцарії, Франції та Італії кататися на лижах, а під час відпочинку на схилах неодмінно куштуємо й фондю. Я вважаю, що так має бути і тут, і що увесь світ приїде у ваше чарівне Закарпаття – відпочити, подивитися на його красу, ну а межи тим – і поїсти фондю, із місцевого сиру», – розповідає жінка, котра привезла ідею сирної страви зі Швейцарії спершу до себе в Угорщину, а відтак зайнялася ідеєю її просування у Карпатському регіоні.

Уже триває співпраця з двома сироварнями Румунії і ось – засновник «Селиської сироварні» Петро Пригара нарізає велике кружало легендарного витриманого сиру «Нарцис», аби продемонструвати: карпатський сир – чудовий. «Так, ми говоримо: наш сир виготовлено за швейцарською технологією. Це – бренд і, так, я вчився варити сир у Швейцарії. Але історія сироваріння в Карпатах, наші традиції, дозволяє нам пишатися тим, що виготовляємо саме карпатський сир». Зараз завдяки тому, що здають молоко на сироварню, мають зарібок мешканці не тільки Нижнього Селища, й ще кількох сіл Хустщини.

Під гарячий сирний аромат гостям представили й унікальну книжку – працю Еде Еґана «Економічні можливості наших Карпат», перевидану за джерелом 1890-го року*

Тим часом пані Магдольна не поспішає розкривати усіх фондю-тонкощів, розповідає: страва складається із спеціальним чином приготованого сиру, білого вина, дещиці крохмалю і… Натякає: мріє, що незабаром багато хто дізнається цей рецепт, головна складова якого – сир, виготовлений у Карпатах, а головне – знатимуть смак… Сама ж страва – вельми символічна: за спільною круглою чашею вона об’єднує різних людей і, дружньо куштуючи фондю, вони так само злагоджено можуть і домовитися про спільну працю для розвитку регіону. Тож незабаром у краї має відкритися новий туристичний шлях – Сирний.

____________________________________________________________________________________________

* Еґан Еде – керівник відділу тваринництва Міністерства землеробства Угорського Королівства (1890 р.). «Як торговець великою рогатою худобою, він ходив по місцевостях та спілкуючись з народом, з потрясінням бачив страшну бідноту і неописане страждання та безмежну злобу, а точніше жорстокість, яку спричинили єврейські гроші, товари та лихварство корчмарів».

Петро Неймет – сировар із с.Кваси (Tiszaborkut) Рахівського р-ну із сиром ементальського типу власного виробництва (1941 р.)

«Для урівноваження всього цього, окремо з Тироля було привезено інтальське стадо (1600 голів племінної худоби) в інтересах процвітання скотарства, а також взято в оренду значну частину пасовиськ з сусідніх великих землеволодінь, в інтересах рутенських селян. Наприклад: із маєтку графа Шенборна на 25 років було взято в оренду 1262 гольди землі, яку було розділено між 4303 землеробами в 41 населеному пункті, спочатку лише на пробний термін, а пізніше на 11 років».

У своєму докладі на засіданні комісії з національної економіки Угорської Академії наук (08.03.1890 р.), Еде Еґан намагався вказати на ті скарби, які ще залишаються прихованими від нас – величезний економічний потенціал сільського господарства в гірській місцевості Карпат.

Всіх, хто ласкаво погодився вислухати мене зазначають, що перед нами відкривається унікальна можливість збагатити нашу економіку новими продуктивними землями шляхом цільової підтримки сільського господарства у полонинських районах країни».

Ніколи не забувайте, що ця країна стане дійсно великою, могутньою та непереможною тільки в тому випадку, якщо буде мати жваве життя не лише в центрі, але якщо і в найвіддаленіших прикордонних регіонах також відкриємо шлях до послідовного прогресу!

(Еде Еґан, «Економічні можливості наших Карпат» – повідомлення в інтересах розвитку полонинських господарств Угорщини, 1890 р.)

____________________________________________________________________________________________

Виробництво молока Швейцарія – Австро-Угорщина:

Експорт сиру Швейцарії у 1840-у році становив 5 000 центнерів:

Річний прибуток від пасовищ та полонин Швейцарії: 139 мільйонів франків

____________________________________________________________________________________________
© Ігор Меліка, 2010