Igor Melika

«Коли богові Ниниги, котрий спустився з високих небес на острови Японії, були запропоновані на вибір дві дочки гірського бога, він вибрав молодшу сестру на ім’я Квітуча. Тим часом старшу, Високу Скелю відіслав назад до батька, оскільки визнав її потворною. Тоді батько розгнівався і повідав Ниниги про свій первинний задум: якби бог вибрав собі в подружжя Скелю, життя нащадків Ниниги було б вічним і міцним — подібно до гір і каменів. Ниниги зробив неправильний вибір, і тому життя його нащадків, тобто всіх японських людей, починаючи від самих імператорів і закінчуючи простолюдинами, буде бурхливо-прекрасним, але недовговічним — як весняне цвітіння…»

Ця зворушлива легенда про сакуру – відомий символ Японії та японської культури, з року в рік спонукає багатьох туристів відвідати тихоокеанське узбережжя Східної Азії, та дає змогу приєднатись до загальнодержавного ритуалу – споглядання («ханамі» – милування кольорами) за квітучими деревами сакури. Але для більшості туристів, відвідини Японського архіпелагу можуть надовго залишитися у їх «рожевому сні». Проте варто зауважити, що навіть сни іноді збуваються…

Крім своєї батьківщини – Японії, сакури ще ростуть на Закарпатті (Ужгород, Мукачево, Виноградово і Берегово). Саме тут, завдяки теплому, помірно-континентальному клімату, це дерево почуває себе наче на рідній землі. Як правило, в кінці квітня, під час розкішного цвітіння сакури, Закарпаття одягається в дивовижно біло-рожеве вбрання, приваблюючи до себе численних туристів.

Сакура – японська назва декоративного дерева, що відноситься до виду Вишня дрібнопильчата (Prunus serrulata), а також його суцвіть. Квіти мають забарвлення від яскраво-рожевого до білого. Щорічний період цвітіння сакури триває менше тижня. Тому квіти сакури виступають символом скороминучості юності і всього земного життя. А ще у японців з цвітінням сакури пов’язано безліч легенд і повір’їв. Приміром, квітковий пилок сакури, що впав у чарку саке, додає сил і здоров’я. Закарпатцям до душі інше японське повір’я: сакура обов’язково приносить своєму господареві достаток, і той, хто посадить таке деревце, буде успішним і щасливим. А квітковий пилок тут ловлять не в чарки з саке, а в «горнятка» з кавою.

Саме тут реальність межує з надуманістю, давнина химерно переплітається з сучасністю. Для романтика – це подорож в історію кохання, для письменника – в легенду, для містика – в таємницю. Знаю точно,що мрії здійснюються, коли в них вірити! Отже, прошу до казки – у країну «рожевих» мрій.

____________________________________________________________________________________________

© Ігор Меліка